Життя і доля Василя Стуса
Реферати

Життя і доля Василя Стуса


Василя Стуса по праву шанують як одного з найвизначніших поетів ХХ століття. У першій половині 60-х років 60-го століття писати, заводити багато друзів, працювати редактором газети, вступати до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося в житті країни, і в частці В. Стуса.

Подивіться, письменники не цуралися офіційних, не дружили з літературною роботою, з аспірантурою. А потім давайте мордовські табори і вироки, начебто озвучивши їх жорстокістістю і нелюдством. Щоб ніщо не зашкодило Його, сила духу стала непереможною.

Він продовжує писати. А за шкірний образ – Україна, як була йога духовний лад, а знищення рідної землі тільки тикав любов із синього:

Про землю марну, з’являйся

Бодай у хворого сну,

Я розстилаю лазур,

Упорядкуй мою душу.

Він живе в Україні, мріє про неї на чужині. Читаючи вірш «У колимському морозі калина», Бачімо, щоб ти побачив прекрасну українську природу в похмурих північних краєвидах. Бачити уві сні Україну і за тюремними курганами в образі собору, символу духовної величі людини.

Василь Стус, передавши свою частку, але поважавши, навіщо так жити. У вірші «Як добрі ті, що я не боюся смерті», додано життєве кредо йоги, показані духовні принципи. Автор не малював свого трагічного шляху, але й не лакає його. Чоловік-співак-патріот вважає, що він правий, але дає сили все витримати, встати, не підхоплюючи бруд і ненависть. Це життя було сповнене доброти, любові, благородства: «Як син, відступлюсь від землі і чесно подивлюсь на твою чесність, а в смерті піду в рідний край», — дає обітянку автор.

Ліричний герой В. Стуса випереджає свою смерть, не шкодує, що, пройшовши для себе цей трагічний шлях, не хоче нічого змінювати у своєму житті:

Яким мати народила мене

Я благословив у світлі.

Я добре, що не заперечував

Врятуй мене.

Василь Стус вірить, що ти будеш зі своїм народом разом, що звернешся до нового, бажаючи й після смерті. Я повернувся назад. Нерозривний талант, трагічна доля, боротьба за національну незалежність українського народу назавжди залишиться в наших серцях.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *