Засоби індивідуального захисту
Химия

Засоби індивідуального захисту


Засоби індивідуального захисту

Завантажити реферат: Засоби індивідуального захисту

Класифікація засобів індивідуального захисту. У комплексі захисних заходів важливе значення має забезпечення населення засобами індивідуального захисту та практичне навчання правильного користування цими засобами в умовах застосування противником зброї масового знищення.

Засоби індивідуального захисту населення призначаються для захисту від попадання всередину організму, на шкірні покриви та одяг радіоактивних, отруйних речовин та бактеріальних засобів. Вони поділяються на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри. До перших відносяться фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, а також протипилові тканинні маски та ватно-марлеві пов’язки; до других – одяг спеціальний ізолюючий захисний, захисний фільтруючий та пристосований одяг населення.

За принципом захисту засоби індивідуального захисту діляться на фільтруючі та ізолюючі. Принцип фільтрації у тому, що повітря, необхідний підтримки життєдіяльності людини, очищається від шкідливих домішок під час проходження через засоби захисту. Засоби індивідуального захисту ізолюючого типу повністю ізолюють організм людини від навколишнього середовища за допомогою матеріалів, непроникних для повітря та шкідливих домішок.

За способом виготовлення кошти індивідуального захисту діляться коштом : виготовлені промисловістю, і найпростіші, виготовлені населенням з підручних матеріалів.

Кошти індивідуального захисту можуть бути табельні, забезпечення якими передбачається табелями (номерами) оснащення залежно від організаційної структури формувань, та нетабельні, призначені для забезпечення формувань на додаток до табельних засобів або в порядку їх заміни.

Організація та порядок забезпечення засобами індивідуального захисту. При оголошенні загрози нападу супротивника все населення має бути забезпечене засобами індивідуального захисту. Особовий склад формувань, робітники та службовці отримують засоби індивідуального захисту на своїх об’єктах. При нестачі на об’єкті протигазів можуть бути замінені респіраторами і протигазами призначеними для промислових цілей. Все основне населення самостійно виготовляє протипилові тканинні маски, ватно — марлеві пов’язки та інші найпростіші засоби захисту органів дихання, а для захисту шкірних покривів готують різні накидки, плащі, гумове взуття, гумові або шкіряні рукавички. Кошти індивідуального захисту слід зберігати на робочих місцях або поблизу них.

Засоби захисту органів дихання. Найбільш надійним засобом захисту органів дихання є протигази. Вони призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей людини від шкідливих домішок, що у повітрі. За принципом дії всі протигази поділяються на фільтруючі та ізолюючі.

Протигази, що фільтрують, є основним засобом індивідуального захисту органів дихання. Принцип їх захисної дії заснований на попередньому очищенні (фільтрації) повітря, що вдихається людиною, від різних шкідливих домішок.

Засоби індивідуального захисту

В даний час у системі цивільної оборони для дорослого населення використовуються фільтруючі протигази ДП-5, ДП-5м та ДП-4у (рис.1). Складові: фільтруюче – поглинаюча коробка 1, лицьова частина 2 (у протигаза ГП-5 – шолом-маска, у протигаза ГП-4у – маска), сумка для протигаза 3, сполучна трубка 4, коробка із незапотіваючими плівками 5. Для дітей – ДП -6, ДП-6м, ПДФ-7, ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча (КДЗ-4). Слід мати на увазі, що протигази, що фільтрують, від окису вуглецю не захищають, тому для захисту від окису вуглецю використовують додатковий патрон (рис.2), який складається з гопкаліту 1, осушувача 2, зовнішньої горловини для нагвинчування сполучної трубки 3, внутрішньої горловини для приєднання до протигазної коробки 4.

Ізолюючі протигази (ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46м) є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від усіх шкідливих домішок, що містяться у повітрі. Їх використовують у тому випадку, коли фільтруючі протигази не забезпечують такий захист, а також в умовах нестачі кисню у повітрі. Необхідне для дихання повітря збагачується в ізолюючих протигазах киснем у регенеративному патроні, спорядженому спеціальною речовиною (перекис та надперекис натрію). Протигаз складається з: лицьової частини, регенеративного патрона, дихального мішка, каркаса та сумки.

Респіратори, протипилові тканинні маски та ватно-марлеві пов’язки. У системі цивільної оборони найбільше застосування має респіратор Р-2. Респіратори застосовуються для захисту органів дихання від радіоактивного та ґрунтового пилу та при діях у вторинній хмарі бактеріальних засобів. Респіратор

Р-2 являє собою напівмаску, що фільтрує, забезпечену двома клапанами входу і одним клапаном виходу (із запобіжним екраном), оголов’ям, що складається з еластичних тасьм і носовим затиском.

Якщо під час користування респіратором з’явиться багато вологи, рекомендується його на 1 – 2 хвилини зняти, видалити вологу, протерти внутрішню поверхню і знову надіти.

Протизапильна тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов’язка призначаються для захисту органів дихання людини від радіоактивного пилу та при діях у вторинній хмарі бактеріальних засобів. Від отруйних речовин вони захищають. Виготовляє маски та пов’язки переважно саме населення. Маска складається з двох основних частин – корпусу та кріплення. Корпус виготовлений з 2 – 4 шарів тканини. У ньому вирізані оглядові отвори з вставленими в них шибками. На голові маска кріпиться смужкою тканини, пришитою до бокових країв корпусу. Щільне прилягання маски до голови забезпечується за допомогою гумки у верхньому шві та зав’язок у нижньому шві кріплення, а також за допомогою поперечної гумки, пришитої до верхніх кутів корпусу маски. Повітря очищається всією поверхнею маски в процесі його проходження через тканину на вході. Маску може виготовити кожен робітник чи службовець.

Маску надягають при загрозі зараження радіоактивним пилом. При виході з зараженого району при першій можливості її дезактивують: чистять (вибивають радіоактивний пил), стирають у гарячій воді з милом і ретельно прополіскують, міняючи воду.

Ватно – марлева пов’язка виготовляється населенням самостійно. Для цього потрібно шматок марлі розміром 100 на 50 см. На марлю накладають шар вати завтовшки 1 – 2 см, довжиною 30 см, шириною 20 см. Марлю з обох боків загинають і накладають на вату. Кінці підрізають уздовж з відривом 30 – 35 див те щоб утворилося дві пари зав’язок. При необхідності пов’язкою закривають рот і ніс; верхні кінці зав’язують на потилиці, а нижні на темряві. У вузькі смужки з обох боків носа закладають грудочки вати. Для захисту очей використовуються протипильні захисні окуляри.

Усі засоби захисту органів дихання треба постійно утримувати справними та готовими до використання.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *