Загальна характеристика уяви та її роль у розумовій діяльності
Реферати

Загальна характеристика уяви та її роль у розумовій діяльності


Одним із найцікавіших явищ людської психіки є те, що отримані в попередній практиці враження від предметів і явищ реального світу не тільки довго зберігаються в пам’яті, а й піддаються певній обробці. Існування цього явища визначило здатність людини впливати на навколишнє середовище та цілеспрямовано його змінювати.

На відміну від тварини, людина систематично впливає на навколишнє середовище, спрямовуючи свої зусилля на певну мету. Такий характер зміни дійсності в процесі праці передбачає попереднє уявлення в свідомості того, що людина хоче отримати в результаті своєї діяльності. Тому, розглядаючи процес створення людиною чогось нового, можна говорити про існування ще одного явища людської психіки. Суть його полягає в тому, що людина створює у своїй свідомості образ, якого ще не існує в реальності, а основою для створення такого образу є минулий досвід, який вона отримала під час взаємодії з об’єктивною реальністю. Цей процес — процес створення нових розумових образів — називається уявою.

Уява — це процес перетворення ідей, що відображають реальність, і створення на цій основі нових ідей.

Загальновизнано, що уява народилася в процесі праці, зокрема діяльності людини, через наявність потреби в перетворенні об’єктів у реальному світі. Наприклад, маючи перед очима не зовсім досконалий за своїми характеристиками та властивостями знаряддя праці, людина могла уявити собі інший знаряддя праці, що відповідає його уявленню про те, що необхідно для виконання тієї чи іншої трудової операції. . Але потім, в ході історичного розвитку людини, активність уяви почала проявлятися не тільки в праці, а й у фантазіях і мріях людини, тобто в образах, які неможливо було створити на практиці при все на даний момент. Виникли надзвичайно складні форми уяви, необхідні в науковій, технічній та художній творчості.

Процес уяви завжди протікає в тісному зв’язку з двома іншими психічними процесами — пам’яттю і мисленням. Завдяки цьому образи уяви створюються шляхом обробки окремих сторін образів дійсності, які є у людини.

Говорячи про уяву, не слід недооцінювати її роль у розумовій діяльності людини, оскільки певна переробка образів дійсності відбувається навіть у найпростішому варіанті відтворення. Таким чином, уявляючи якийсь предмет чи подію, ми дуже часто не в змозі відтворити відповідні факти у всіх деталях і з усіма деталями. Проте речі та події відтворюються не у вигляді незв’язних фрагментів чи розрізнених кадрів, а в їх цілісності та безперервності. Отже, відбувається своєрідна переробка матеріалу, що виражається в доповненні уявлень необхідними деталями, тобто в процесі відтворення починає проявлятися активність нашої уяви.

Значно більшою мірою активність уяви присутня при формуванні образів предметів або явищ, які ми ніколи не сприймали. Так виникають уявлення про природні території, де ми ніколи не були, чи уявлення про образ літературного героя.

Діяльність уяви найтіснішим чином пов’язана з емоційними переживаннями людини. Ідея бажаного може викликати у людини позитивні почуття, а в певних ситуаціях мрія про щасливе майбутнє може вивести людину з вкрай негативних станів, дозволяє відволіктися від ситуації теперішнього моменту, проаналізувати. що відбувається і переосмислити значення ситуації на майбутнє. Тому уява відіграє дуже значну роль у регуляції нашої поведінки.

Уява також пов’язана із здійсненням вольових дій. Таким чином, уява присутня в будь-якому виді нашої трудової діяльності, тому що перш ніж щось створити, необхідно мати уявлення про те, що ми створюємо. Причому, чим далі ми відходимо від механічної праці і підходимо до творчої діяльності, тим більше зростає значення нашої уяви.

Загальновизнано, що фізіологічною основою уяви є актуалізація нейронних зв’язків, їх розпад, перегрупування та інтеграція в нові системи. Таким чином виникають образи, які не збігаються з попереднім досвідом, але й не відриваються від нього. Складність, непередбачуваність уяви, її зв’язок з емоціями дають підстави припустити, що її фізіологічні механізми пов’язані не тільки з корою, а й з більш глибокими структурами мозку. Зокрема, тут важливу роль відіграє гіпоталамо-лімбічна система.

Слід зазначити, що уява, в силу особливостей відповідальних за неї фізіологічних систем, певною мірою пов’язана з регуляцією органічних процесів і руху. Уява впливає на багато органічних процесів: на функціонування залоз, діяльність внутрішніх органів, обмін речовин в організмі і т. д. Наприклад, добре відомо, що ідея смачної вечері змушує нас рясно слиновидіти, і змушує нас у людини уявлення про опік, можна викликати справжні ознаки опіку на шкірі. Ця закономірність відома давно і широко використовується при лікуванні так званих психосоматичних пацієнтів під час сеансів сугестивної терапії. У той же час уява також впливає на рухові функції людини. Наприклад, якщо ми уявимо, що під час змагань бігаємо по доріжці стадіону, пристрої зафіксують тонкі скорочення відповідних груп м’язів.

Іншим прикладом впливу уяви на органічні процеси може бути зміна газообміну в момент, коли ми уявляємо виконання будь-якої фізичної роботи. Наприклад, ми уявляємо, як піднімаємо важку штангу на змаганнях. У цьому випадку прилади зафіксують збільшення інтенсивності газообміну. Те ж саме явище буде виявлено, коли ми бачимо обличчя людини, яка піднімає штангу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *