Воля та вольові процеси
Реферати

Воля та вольові процеси


Будь-яка психічна діяльність людини може бути як мимовільною, ненавмисною, так і цілеспрямованою, довільною. Ненавмисна діяльність не вимагає зусиль чи планування. Мимовільні дії носять імпульсивний характер, не мають чіткого усвідомлення. Це може бути, наприклад, поведінка людини в стані пристрасті, трансу, інших змінених станів свідомості.

У тих ситуаціях, коли для досягнення якоїсь свідомо поставленої мети необхідно проявити активність, залучаються вольові процеси. Таким чином, можна сказати, що воля – це здатність людини свідомо й активно керувати своєю діяльністю, долаючи перешкоди для досягнення мети та створюючи додаткову мотивацію до дії, коли наявної мотивації недостатньо. Кількість зусиль, які людина докладає для подолання перешкоди, що виникла, характеризує ступінь розвитку її вольової сфери.

Отже, відмінність мимовільних дій, тобто дій, що здійснюються без участі вольової сфери людини, полягає в тому, що вони є результатом виникнення несвідомих або недостатньо чітко сприйнятих мотивів (потягів, установок тощо), мають імпульсивний характер, відсутність чіткого плану.

Довільні дії, навпаки, мають на увазі усвідомлення мети, попередній виклад тих операцій, які можуть забезпечити її досягнення, їх послідовність.

Для довільних процесів загалом характерні такі особливості:

1) завжди відчувається або усвідомлюється довільна реакція;

2) довільна реакція виникає у відповідь на появу життєвої потреби і є засобом її задоволення.

3) довільна реакція, як правило, не вимушена і може бути замінена за власним вибором людини іншою, що має таке ж життєве значення;

4) у ситуації, коли довільна реакція все-таки вимушена, її можна свідомо регулювати в процесі її здійснення.

Виділяючи вольові процеси в особливий шар психічних явищ, психологи не протиставляють їх пізнавальним і емоційним процесам, оскільки один і той же процес може бути як пізнавальним, так і певною мірою емоційним, і вольовим (наприклад, довільна увага).

Вихідними мотивами людини до дії є потреби, отже, в них уже містяться зачатки волі. На відміну від потреби, мотив є психічним стимулом до здійснення діяльності, будучи вже не лише стимулом, а особистісною переробкою стимулу (потреби, потреби). Якщо переважають однозначні мотиви, вони збільшують можливість досягнення мети. Виникнення мотивів, що суперечать досягненню наміченої мети, гальмує активність людини (у деяких ситуаціях це є проявом безволі).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *