Веселий полив (за плату сповідь О. Вишні «Мислівські усмішки»

«Мислівські усмішки» — одна з найпопулярніших збірок Остапа Вишні. Я виріс, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої «Мислівських усмішок» дивом розуміють тонкощі мисливського права, а звуки звірів і птахів краще знати для сили. Міскіро сміючись над перевагами шляхетних, але вельм безталанних мисливців, найчастіше з них виходить невинна пустотлива нісенітниця. Смерди стріляють ще краще, але я не можу дочекатися, щоб замінити залучений дикий загін, щоб поставити подачу на стіл, я піду на ринок. Є про що згадувати цим чудотворні мисливці. Сморід наполягають, що все розказано — достовірний факт.

Хтось вплутується в те, що мислівців Остапа Вишні називають брехунами, кажуть, що сморід просто надто великий. Самі кумедні епізоди пов’язані з такими перестановками. Наприклад, герой опі-дання «Воля на полювання» пасти мисливського собаки.

Одного разу, раз, за ​​годину, собака, насадивши стійку на вальдшнепа, зміг ні з чим його знищити. Мені довелося залишити собаку в густому лісі. Колись, уже через річку, герой сповіді знову побачив ті місця і погладив кості свого пса: «мертвої стійки» не зламав.

Дже цікаві й оповідання Остапа Вишні про рибалок. Схоже, рибалки швидше брешуть за мисливців. Чи це буде брехня Панькової сповіді «Сом»? За словами того славетного рибалки такий сом, що вміє кувати шовена. В одній дузі старого сома на лобі буква «ІС»: нічого більше, як автограф самого Івана Сірка, запорозького отамана! Щоб цей сом жив не менше ста років!

І в рибалок, і в мисливців, нещастя траплеються. Наприклад, не відбивайте атаку, щоб вбити міцного спортсмена, інакше за допомогою бика виростете з гачка. Тих героїв «Мислівських усмішок» не лають. А вбивати сморід часто тільки тим, хто не хоче вбивати.

«Мислі усмішки» Остапа Вишні — добра і щедра книга. Лист, щоб навчити нас любити рідну природу, оберігати від різних бід. Це найвеселіше, але робити глибоку роботу, щоб прищепити людям добро.