Сутність ліберального консерватизму А. де Токвіля.
Химия

Сутність ліберального консерватизму А. де Токвіля.


Сутність ліберального консерватизму А. де Токвіля.

А. де Токвіля навряд можна назвати демократом у сенсі цього терміну. Його найпалкішим бажанням було знайти способи та засоби обмеження тиранії та привілеїв, які, на його думку, є джерелом глибоких суспільних потрясінь. Його теорія може здатися дещо двоїстою: вважаючи за необхідне широкий поділ державної влади, він без найменшого захоплення ставився до загального виборчого права. Будучи прихильником класичної ліберальної економіки, він був при цьому переконаний, що уряд може багато зробити для народу, розвиваючи зв’язки між людьми, наприклад, будуючи дороги, канали і створюючи пошту, що добре діє. Він не виступав прямо за з’єднання державної влади та будь-якої церкви, але був переконаний, що суспільна згода і мораль великою мірою залежать від релігійності членів суспільства, і навіть припускав, що релігії. яким не властивий догматизм, слабко сприяють зміцненню основ суспільства.

Токвіль вважав, що американці досягли успіху тому, що почали свою історію “з нуля”, а не тому, що вони мали найпередовіше у світі практичне політичне виховання. Жодний уряд, на думку Токвіля, не може зупинити прагнення мас до рівності, але може лише це прагнення спрямовувати. Геніальність ж американської форми правління полягала в тому, що там влада була віддана в руки більшості, яка має трепетну повагу до законів, причому на чолі цієї більшості стояли, у свою чергу, найосвіченіші класи суспільства. У той же час його глибоко обурювало рабство негрів.

Запорукою свободи Токвіль вважав свободу вибору, але в уряд пропонував дивитися лише як стримуючу силу, до якої потрібно вдаватися, коли приватна ініціатива безсила. Державна влада — небезпечна річ, і що менше у неї законних повноважень, то менша небезпека тиранії. Основним пороком французького уряду вважав його надмірну схильність втручатися у місцеві відносини. Децентралізація стала для нього ще однією запорукою свободи. Лише сама людина, суспільство, місто, народ мають право визначати свої інтереси і, доки вони не завдають шкоди іншим, ніхто не повинен втручатися у їхні справи.

Ратував за свободу слова та зборів. Він хотів будь-що захистити індивідуальність кожної особистості і визнавав, що сучасна цивілізація, особливо в США, має тенденцію до знищення індивідуальності. Він боявся, як би матеріальний комфорт не отримав верху над великою ідеєю свободи, як би гроші не стали оцінною шкалою для визначення людини у суспільстві. Саме тому він надавав перевагу представницькій формі правління авторитарної: при представницькій формам правління можна сподіватися, що “тиранія більшості” не здобуде верху. Звідси віра у необхідність релігії для демократичного суспільства.

Не надавав особливого значення політичним партіям, особливо у США. Був противником індивідуалізму в класичному сенсі цього слова, скептично ставився до соціалізму, боявся будь-якого поділу праці, який завадить трудящим виконати свої цивільні обов’язки. Однаково ненавидів анархію та революцію.

На його думку, мистецтво правити державою полягає насамперед у можливості допомогти суспільству. Вірив, що єдина міцна чеснота — та, що росте на ґрунті свободи.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *