Створення топографічного плану місцевості
Химия

Створення топографічного плану місцевості


Скачати реферат: Створення топографічного плану місцевості

План реферату

1. Загальні відомості

2.Фізико-географічне опис ділянки робіт

3. Топографо-геодезична вивченість району робіт

4. Знімальне обґрунтування

Висновок

1. Загальні відомості:

1.1. Адміністративна приналежність району:

Новосибірська обл., м. Новосибірськ, Ленінський район, вул. Плахотного

1.2. Практика проводиться з метою закріплення теоретичного матеріалу, отриманого за 1 курс навчання у СМДА на факультеті ДК та ДВС. Результатом проходження практики є створення топографічного плану території, закріпленого за бригадою.

1.3. Організація польових та камеральних робіт:

Польові роботи проводилися довкола лаб. Корпуси СМДА.

Камеральні роботи проводилися в аудиторіях СМДА.

Відповідальний за роботи – Рогожин Максим

2.Фізико-географічне опис ділянки робіт:

2.1. Фізико-географічне положення:

Практика проходила в Новосибірську, розташованому на Ю.-В. Західно-Сибірської рівнини по обох берегах річки Об, у Ленінському районі на вулиці Плахотного

2.2. Рельєф місцевості:

Рельєф у районі проведення робіт горбистий

Гідрографія:

На ділянці робіт відсутні річки, озера, струмки тощо.

Рослинний покрив:

Чагарники, дерева (клен, тополя), трава

Шляхи сполучення та умови пересування поза дорогами:

На ділянці робіт проходять 3 асфальтові дороги (дорога до гуртожитку №1, дорога до лікувального закладу, дорога на вулиці Плахотного)

Населені пункти, умови для облаштування табору та організації побуту бригади:

Роботи проводяться у міських умовах.

Клімат:

Клімат помірний, під час робіт сухо, тепло.

3. Топографо-геодезична вивченість району робіт:

Відомості про використання топогеодезичних матеріалів минулих років:

У районі проведення робіт відомий пункт полігонометрії 1-го класу та пункт технічного нівелірного ходу.

4. Знімальне обґрунтування:

Для створення знімального обґрунтування на території робіт було прокладено теодолітний та нівелірний ходи 4-го класу. Точки знімального обгрунтування закріплені металевими штирями (милицями), шурупами з накрученими на них гайками, дерев’яними стовпчиками з цвяхами, що вбиті в них.

найменша довжина сторони ходу. м.

найбільша довжина сторони ходу. м.

Довжина ходу: . м.

Довжини ліній визначалися двома способами:

а). За допомогою мірної стрічки.

б). За допомогою ниткового далекоміра з використанням рейки

Вимірювання кутів виконувалось теодолітом Т-30 № 65806

Програма вимірів:

а). Вимірювання відстаней мірною стрічкою здійснюють дві людини, укладаючи стрічку в створі та вважаючи кількість її укладень. При цьому передній мерщик встромляє в землю шпильки, а задній збирає їх. Коли всі шпильки, крім однієї, збираються у заднього мерщика, відбувається передача шпильок. Вимірювання відстаней проводять прямо і назад. І знаходять середню довжину Lср. = (Lпр. + L обр.) / 2. Мірні стрічки забезпечують точність вимірів близько 1/2000.

б). У сітці ниток зорових труб, як правило, є дві додаткові горизонтальні нитки, розташовані по обидва боки від центру сітки ниток на рівних відстанях. Це далекомірні нитки. Наявність цих ліній дозволяє проводити вимірювання далекомірних відстаней. Для визначення відстані проводять підрахунок цілої кількості поділів рейки, що уклалися між двома далекомірними нитками, і множать отримане число на 100.

Точність вимірювання відстаней нитковим далекоміром зазвичай оцінюється відносною помилкою від 1/100 до 1/300.

Вимірювання горизонтальних кутів проводять за горизонтальним колом: встановлюють нульовий відлік по лімбу, наводять трубу на задню точку, беруть відлік при КЛ, потім повертають теодоліт за годинниковою стрілкою і наводять на передню точку, беруть відлік при КЛ. Переводять трубу через зеніт та беруть відлік при КП. Повертають теодоліт за годинниковою стрілкою, наводять трубу на задню точку та беруть відлік при КП. Обчислюють при двох положеннях кола різницю відліків (заднє мінус переднє). Різниця між значеннями повинна бути більше 1 хвилини. З них середнє – це і є кут повороту. Теодоліт Т-30 забезпечує вимірювання кутів з помилкою 30».

Вимірювання кутів нахилу виконують по вертикальному колу теодоліту: вимірюють висоту інструменту і відзначають її на рейці, ставлять на крапку, наводять трубу теодоліту на позначку так, щоб вона була в центрі сітки ниток і беруть відлік.

Прилади, що використовуються при вимірі довжин сторін, кутів та перевищень:

Нівелір Н-3, дві двосторонні шашкові рейки РН-5С, мірна стрічка з комплектом шпильок (6 штук), теодоліт Т-30, вішки, виска для центрування теодоліту. В результаті проведених перевірок та досліджень з’ясовано, що прилади перебувають у задовільному стані та готові до використання.

4.1. Топографічні зйомки:

Зйомка проводиться комбінованим методом:

а). Координування квартальних точок та кутів капітальних будівель

б). Обміри габаритів будівель

в). тахеометрична зйомка вузьких смуг

Нівелірний хід:

Як станції для нівелірного ходу були використані раніше обрані та закріплені на місцевості металевими штирями точки. Порядок роботи на станції під час нівелювання: Процес визначення перевищення однієї точки над іншою називається нівелюванням. Вимірювання перевищень вимірювали геометричним способом із середини. При нівелюванні із середини нівелір встановлюють між точками, над якими встановлені рейки. Спочатку наводять трубу нівеліра на задню рейку і беруть відлік А1 по чорній стороні, потім наводять трубу на передню рейку і беруть відлік В1, також по чорній стороні. Потім знімають відлік B2 по передній рейці по червоній стороні і наводячи трубу на задню рейку, беруть відлік
A2 також по червоній стороні.

Перевищення передньої точки щодо задньої одержують за формулами: Н1=A1-B1; H2 = A2-B2; H = (H1 — H2)/2.

Позначка передньої точки обчислюється як сума позначки задньої точки та Н. Після виміру всіх перевищень проводять камеральні роботи. Нев’язка ходу не повинна перевищувати 50*L, де
L-довжина ходу в км.

4.2. Горизонтальна зйомка:

При горизонтальній зйомці загострених територій необхідно вести замальовку абрис всіх контурів та предметів місцевості, що підлягають зйомці, обміри фасадних ліній по проїзду та контурів усіх будов усередині кварталів.

Під час ведення абрису керуються такими правилами:

а). Знімальний хід наносять на абрис одними лініями, розташованими один від одного на відстані близько 1 см.

б). Всі контури, що знімаються, і предмети місцевості замальовують в абрис у довільному масштабі, дотримуючись прийнятих для складання плану умовних знаків.

в). Записи цифр мають бути легко читаються, прямі лінії викреслюють лінійкою, криві від руки. У контурах роблять пояснювальні написи.

г). Написи на фасадних будівлях роблять за направленням ліній, що підписуються.

д). Всю ситуацію, що знімається, рекомендується викреслювати в абрисі жирнішими лініями, а допоміжні проміри тоншими. При замальовці будівель скорочено вказують поверховість, матеріал стін та номери будинків.

4.3. Комбінований спосіб:

Попередньо на планшет за координатами наносять кути кварталів, злами фасадних будівель та кути окремих капітальних будівель.

Зйомка деталей фасадних будівель, проїздів та внутрішньоквартальної ситуації проводиться за допомогою мензули та кіпрегеля з точок знімального обґрунтування, створних точок та з пунктів полігонометрії.

При комбінованому способі одночасно зі зйомкою ситуації проводять зйомку рельєфу, що є перевагою перед іншими способами зйомки

  1. Камеральні роботи під час складання планів забудованих територій.

Робота починається з побудови координатних сіток на планшетах, потім за координатами наносять точки знімального обґрунтування, викреслюють проїзди та внутрішньоквартальну ситуацію за даними абрису. Необхідна коректура складання плану. Перед нанесенням точок знімального обґрунтування на плані необхідно перевірити сітку координат, вимірюючи сторони квадратів та діагоналі, розбіжності не повинні перевищувати 0.2 мм. Після цього підписують сітку координат біля вершин кварталів, розташованих за рамками планшета.

Правильність нанесення двох сусідніх точок знімального обґрунтування перевіряють виміром відстані між ними за допомогою циркуля та поперечного масштабу. Ці відстані повинні збігатися з горизонтальними відстанями ліній, записаними у відомості обчислення координат. Нанесення контурів ситуації у забудованій частині міста чи селища починають із нанесення проїзду.

1). При побудові на плані контуру будівлі необхідно спочатку збудувати всі кути.

2). Отримавши основний контур, приступають до побудови другорядних елементів.

Окрім камерального перегляду роблять польові контрольні вимірювання, які мають відповідати таким вимогам:

а). Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими контурами щодо найближчих точок не повинні перевищувати 0.7 мм. у масштабі плану;

б). На території з капітальною забудовою граничні помилки взаємного положення точок на плані не повинні перевищувати 0,4 мм. в масштабі плану. Після виправлення за зауваженнями коректури планшет викреслюють у прийнятих умовних знаках, знову коригують та складають новий коректурний лист. Після виправлення повторних зауважень камеральна робота вважається закінченою.

4.4 Тахеометрична зйомка:

Станції, з яких ведеться тахеометрична зйомка, служать точки знімального обґрунтування.

Порядок роботи на станції:

  1. Встановлюють теодоліт над точкою знімального обґрунтування, центрують, наводять у робоче положення;
  2. Наводять трубу на віху, що встановлюється на точку знімального обгрунтування або тахеометричного ходу, і поєднують нуль горизонтального лімба кола з нулем алідади;
  3. Визначають місце нуля вертикального кола за трьома точками;
  4. При визначенні пікетних точок вимірювання ведуть при одному положенні кола: визначення перевищення трубу наводять на висоту приладу.
  5. На рейці за допомогою гумової тасьми фіксують висоту приладу, а при використанні рейок у висувному кільці нуль рейки встановлюють на висоту приладу.

Зйомка предметів місцевості та контурів угідь проводиться поерним способом визначенням за дальноміром кипрегелю відстаней від приладів до пікетів. При зйомці контуру рейку ставлять на всіх поворотах межі контуру, зйомку замкнутого контуру необхідно закінчити на тій самій точці, з якої розпочиналася зйомка. Крім висот пікетів необхідні проведення горизонталей, слід визначати позначки кам’яних, бетонних і земляних гребель, жінок, шлюзів, мостів, кутів кварталів. Рейкові точки (пікети) мають бути набрані такої густоти, щоб відстані між ними були не більше 20 м для масштабу 1:500. При висоті перерізу рельєфу менше 1 м. позначки обчислюють і виписують з точністю до 1 см. Зйомку рельєфу в забудованій частині міста проводять на планшетах після нанесення контуру забудови, якщо він знімався іншим методом

Висновок

У процесі проходження практики членами бригади закріплено теоретичні знання, отримані за 1 курс навчання у СМДА, отримано виробничі навички роботи з геодезичними приладами. Результатом проходження практики стало створення топографічного плану 1:500 лабораторного корпусу СМДА, хокейної коробки, спорт. залу та прилеглих до них територій.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *