Специфіка соціологічного знання — спадкоємність, традиції та новаторство
Завантажити реферат: Специфіка соціологічного знання — спадкоємність, традиції та новаторство | |||
Класичний етап.
1) Рання соціологічна класика
Період | Період шкіл «одного фактора» |
Роки його протікання | З моменту зародження класичного етапу в середині ХІХ століття і до Другої світової війни |
Загальна характеристика періоду | Хар-ється порівняно слабкою диференційованістю предмета та процесами інституалізації в рамках академічних установ. |
Відповідальні характеристики періоду | Прагнення визначити ф-р, визначальний соціальні процеси розвитку общ-ва, напрями історичного процесу. |
Персональна соціологія цього періоду | Впровадження соціології університетах Зап. Європи, Пн. Америки, Росії, Бразилії та ін. Поява наукових журналів та міжнародних сообщ-в. 1893-заснований Міжнародний інститут Соціології в Парижі 1901-відкриття Російської Вищої школи суспільних наук 1916р. -Створення Російського общ-ва соціологів імені М. М. Ковалевського |
Роки їхнього життя | Кінець Х1Х-початок ХХ століття |
Школи, концепції, хар-рні для даного періоду | Широко поширені органіцизм, механіцизм, соціогеографія, соціальний дарвінізм, расово-антропологічні теорії, різні психологічні школи. Центральне уявлення: еволюціонізм. Важливі риси: відмова від будь-яких ненаукових пояснень. |
2) Пізня соціологічна класика
Період | Період утвердження плюралістичного підходу в соціології |
Роки його протікання | Починається з осмислення підсумків 1-ої світової війни та закінчивши. 2-ою світовою війною |
Загальна характеристика періоду | Значно просувається вперед соціологіч. методологія. Зрозуміти складну динаміку суспільн. изм-ий можна, вивчивши комплексно всю сукупність ф-рів, що становлять життя общ-ваекономічний, політичний, соціальний, етнічний, демографічний, психологічний та ін. |
Відповідальні характеристики періоду | Становлення соціологізму як головного методологічного принципу вивчення соціальних явищ. |
Персональна соціологія цього періоду | Бурхливе розв-е кафедр і факультетів у провідних університетах світу, поява самостійно. соціологічних дослідницьких інститутів Приклад: Франкфуртська школа з центрами Німеччини. Франція, Англія, Швейцарія, США. 1918р. -у Росії створюється ряд соціологічних інститутів |
Роки їхнього життя | Початок ХХ століття |
Школи, концепції, хар-рні для даного періоду | Школа Дюркгейма, що розуміє соціологія М. Вебера, В. Парето та італійська теорія еліт, марксизм з роз-вім практичних додатків, психоаналіз, відображений у працях Адлера та Юнга. |
Сучасний етап
1) Післявоєнна соціологія
Період | Період виникнення та розвитку «Теорії середнього рівня» |
Роки його протікання | Період веде свою історію із закінчення 2-ої світової війни |
Загальна характеристика періоду | Раніше накопичений досвід вивчення соц. Проблем дозволяє вийти на новий рівень. Цьому сприяють безумовні досягнення соціологів |
Відповідальні характеристики періоду | Стрибок до нового кач-ва-творення галузевих соціологій. |
Персональна соціологія цього періоду | Значить. Число професіоналів-соціологів стають зайнятими в галузевих дослідницьких центрах. Активно розробляються кадровий менеджер, різні методики соц. прогнозування. |
Роки їхнього життя | Початок ХХ століття |
Школи, концепції, хар-рні для даного періоду | Америк. Соціолог Р. Мертон стверджує, що важливо враховувати соціологічні, організаційні аспекти у розвитку та управлінні будь-якої галузі людської деят-ти. |
2) Нова соціологія
Період | Час методологічного плюралізму |
Роки його протікання | Кінець 60-х років. |
Загальна характеристика періоду | Увімкнення набряків. вчених та суспільствознавців інших социалистич. країн у світову соціологічну. науку. Вплив масових проявів молодіжного та студентського соц. протесту. |
Відповідальні характеристики періоду | Відчуття недоліків об’єктивних і дуже активних процесів інституалізації та спеціалізації, що торкнулися соціології. Усвідомлення те, що неможливо створити єдину універсальну соціологічну теорію. |
Персональна соціологія цього періоду | Широко ревив. галузеве соціологічне співробітництво, широко распростр. порівняльні міжнац. дослідні проекти, зростання числа міжнар. соціологіч. видань. |
Роки їхнього життя | Середина ХХ ст. |
Школи, концепції, хар-рні для даного періоду | Стає контсруктивною прив’язка можливостей існуючих підходів до різноманітних завдань, що стоять перед соціологією. |
Сучасні парадигми, їхня сутність, автори.
1) Натуралістична
Суть: соціологія д. суворо дотримуватися методології та методики природничих наук. Сувора опора на об’єктивні факти
Критерій: застосування математичних методів
2) Інтерпретує
Суть: процеси соц. пізнання кач-венно відрізняються від інших пізнавальних процесів. Веде свій початок від «розуміє соціології» М. Вебера.
3) Оцінювальна
Суть: прагнення пов’язати здобуту істину з цілями деят-ти. Завдання цієї деят-ти-на основі знань зробити будь-які сприятливі зм-я.
Авторське резюме:
1) Завдання вчених-зрозуміти те, що відбувається і чітко препарувати концептуальну суть процесів, що протікають в общ-ве, їх суть і динаміку.
2) Ідеї унікальності, а також прагнення вирішити проблеми власними силами – це найбільш непродуктивний та небезпечний спосіб.
3) Важливо у повному обсязі бачити весь вітчизняний та інтелектуальний процес.
4) Завжди слід робити висновки з урахуванням всього комплексу ф-рів, умов і рез-тів.
Список використаних джерел та літератури
1. В. П. Култигін: «Специфіка соціологічного знання: наступність, традиції та новаторство», Журнал «Соціс» № 11, 2000р.
© Реферат плюс
Вам также может понравиться
Ломоносов та його внесок у розвиток хімічної науки
Реферат — Християнська мораль.
