Специфічні психологічні стани

До конкретних психологічних станів відносять стани сну — неспання, змінені стани свідомості та ін.

Неспання – це стан активної взаємодії людини з навколишнім світом. Існує три рівні неспання: тихе неспання, активне неспання, екстремальний рівень напруженості. Сон — це природний стан повного спокою, коли свідомість людини відрізана від фізичного та соціального середовища, а її реакції на зовнішні подразники зведені до мінімуму.

Сугестивні стани відносяться до змінених станів свідомості. Вони можуть бути як шкідливими, так і корисними для життя та поведінки людини залежно від змісту сугестивного матеріалу. Сугестивні стани поділяються на гетеросугестивні (гіпноз і навіювання) і самонавіювання (самонавіювання).

Гетеросугестия — це навіювання однією людиною (або соціальною спільнотою) певної інформації, станів, моделей поведінки та іншою людиною (спільнотою) в умовах зниженої усвідомленості суб’єкта навіювання. Спрямоване навіювання від однієї людини до іншої виникає під час гіпнозу, коли суб’єкт навіювання занурюється в гіпнотичний сон — особливий, штучно викликаний вид сну, при якому залишається один осередок збудження, реагуючи тільки на голос сугестора.

Самогіпноз може бути довільним і мимовільним. Довільне — свідоме навіювання людиною собі певних установок або станів. На основі самогіпнозу були побудовані методи саморегуляції та управління державою, такі як аутотренінг Г. Шульца, техніка афірмації (в основному пов’язана з ім’ям Луїзи Хей, найвідомішої популяризаторки цієї техніки), оригінальна техніка настроювання, розроблена Г. Н. Ситиним. Мимовільний самогіпноз виникає в результаті фіксації повторюваних реакцій на певний подразник – об’єкт, ситуацію тощо.

Змінені стани свідомості також включають транс і медитацію.

Ейфорія і дисфорія — це два більш специфічні стани. Вони протилежні один одному.

Ейфорія — це стан підвищеної життєрадісності, радості, самовдоволення, безтурботності, не виправданий об’єктивними причинами. Це може бути як результат впливу психотропних або наркотичних речовин, так і природна реакція організму на будь-які внутрішні психічні фактори. Наприклад, тривале перебування в стані надзвичайної напруги може викликати парадоксальну реакцію у вигляді ейфорії. Дисфорія, навпаки, проявляється в невиправдано зниженому настрої з дратівливістю, злістю, похмурістю, підвищеною чутливістю до поведінки оточуючих, зі схильністю до агресії. Дисфорія найбільш характерна для органічних захворювань мозку, епілепсії, деяких форм психопатій.