Система схрещування організмів та їх генетична спадщина
Тести та шпаргалки

Система схрещування організмів та їх генетична спадщина


абстрактний

по темі:

Система схрещування організмів та їх генетична спадщина«.

Гібридизація цієї її форми. Успіх селекції припадає не тільки на форму відбору, а й на правильний відбір батьківських форм і стосування чи іншої системи схрещування організмів (гібридизація).

Гібридизація – це процес утримання гібридів, який ґрунтується на комбінованому генетичному матеріалі різних клітин або організмів. Поселення гібридів відбувається в результаті встановленого законом процесу або створення недержавних клітинів. У решту осені ядра таких гібридних клітинів можуть розлютитися від злиття подвійного ядра, або ж вони один за одним заповнюються водними укріпленнями. Гібридизація можлива як на кордонах одного виду (внутрішній вид), так і між особинами різних видів (міжвидові або віддалені). Внутрішньовидове схрещування стає спірним і безперечним.

Спорідне розведення, або інбридинг (від англ. in — in, Middle і breeding — розведення) — розмноження організмів, які можуть мати безперервно сплячих предків. Пару на стадії спорідності, інбридинг може бути більшою або меншою. Знахідні форми спорадичного схрещування охороняються посеред самоспиляющихся рос і саморозплавляються гермафродитних істот. У організмів з перекриваючимися ділянками це схрещування відбувається, коли брати і сестри схрещуються, а батьки та їхні нащадки занадто худі.

Через спірне схрещування з шкірними наступними поколіннями гомозиготність гібридів підвищується. Це пояснюється тим, що генетична близькість батьків підвищує здатність нащадків одних і тих самих алелей різних генів пропорційно ступеню спорідності. У самоп’ячих розлінів вже в 10-му поколінні гомозиготність може бути однаковою (до 99,9%), а при схрещуванні братів і сестер з кажанами такого результату можна досягти після 20-го покоління. Досягти 100% гомозиготності за всіма генами неможливо, тому що вона буде знищена мутаціями, які постійно звинувачують.

Біологічним наслідком спірного розмноження є ослаблення або індукування виникнення аномалій, осколки у таких гомозиготних організмів посилюють фенотиповий прояв летальних і сублетальних рецесивних алелей. Таким чином, цей інбридинг часто проводять до появи організмів з різними рецесивними аномаліями. Сліди спірного схрещування були в оселі людей у ​​давнину. Наприклад, близько 20% альбіносів є приманкою для суперечок. Схоже, що людина має ряд рецесивних летальних алелей, які викликають смерть у гомозиготної людини. Тому мрії моїх близьких поважали невіруючі, а то захищали релігія та закони.

У селекції можна сперечатися про припинення розведення для відбору чистих ліній. Інбридинг дає можливість широкого спектру цінних ознак у гомозиготному стані та розвитку цих середовищ.

Безперечне схрещування. Прояв гетерозису. Безперечне розведення, або аутбридинг (від англ. out — поза) — гібридизація організмів, тому що вони не думають про однакові рідні ланки, тобто представники різних ліній, різновиди чи порід одного виду. Беззаперечно вважають особи, в яких немає сплячих предків, найнятих передовими шістьма поколіннями. Безперечно, що схрещування є застійним для виведення в потомство цінних сил, прикріплених до різних ліній, порід і сортів. За своєю генетичною спадщиною він прямо протилежний інбридингу. У разі безперечного схрещування з шкірними передуючими поколіннями гетерозиготність нащадків просунута. Це пояснюється тим, що від зміни ступеня спорідності організмів посилюється зростання прояву наявності в них різноманітних алелей співочих генів.

У часи безперечного розмноження часто побоюються прояву гетерозису, або «гібридної сили». Гетерозис (грец. heterosis — зміна, зміна) — явище, при якому перше покоління гібридів, отримане в результаті безперечної селекції, за рахунок колишніх батьківських форм може збільшити життя та продуктивність. Це пояснюється тим, що в гетеротичних формах сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять у гетерозиготний стан, через що фенотипно не проявляються. Крім того, в генотипі гібридних тварин можуть поєднуватися дружні домінантні алелі обох батьків. На підставі чого можна побоюватися прояву взаємних неалельних домінантних генів. За даними біохімічних досліджень у гетеротичних формах часто спостерігається більш широкий набір ферментів і підвищена активність у гетеротичних формах.

Гетероз в основному проявляється в першому поколінні гібридів, однак у наступному спадкове розщеплення є ознакою переходу частини генів у гомозиготні табори, його дія слабкіше і до восьмого покоління переходить на початок. У Рослінса гетерозис можна віднести до вегетативного розмноження, заміщення числа хромосом або партеногенезу. Гетероз може бути більш вираженим на одних ознаках гібридної особини, а не на інших.

Прояв гетерозису широко посівний у сільськогосподарському стані, але він значно підвищує врожайність (наприклад, у кукурудзи – до 20-25%). Ефект гетерозису хороший у овочевих культур (цибули, томати, огірки, баклажани, буряк). У істот, що схрещуються між різними породами, швидкість росту і стан дозрівання буде швидшими, м’ясо буде ситніше, молоко – рідким.

Гібридизація зникла. Подолання стерильності міжвидових гібридів. Перспективним методом селекційної роботи є розвиток гібридизації — розведення особин, які прилягають до різних видів і індукують роди за методом сходу в гібриди за центральними ознаками спаду представників різних видів. За допомогою дистанційної гібридизації створено гібриди пшениці та пирії, які характеризуються високою продуктивністю (до 300-450 ц/га зеленої маси) і витривалістю до опадання; пшениця з живою; Китайський турецький очерет з дикими видами, який прийняв підйом цукристості. Відомі міжвидові гібриди та середньоплодові культури (малина та ожіні, слива та поле, горобині та сибірське голодне тощо).

У істот також показана значна кількість міжвидових гібридів. Добрий гібрид кобіли та віслюка — мула, який нагадує значною живучістю, фізичною силою того терміну життя, дорівнює батьківським формам. Подібне домінування демонструє гібрид одногорбих і двогорбих верблюдів. Серед спадщини міжвидового схрещування виведена нова порода овець — архаромерино (гібрид тонкорунних овець, мериносів і диких архарів). Схрещуванням корінної істоти високогірних районів Середньої Азії — яка — з великою рогатою худобою, були виведені нові породи (сарлики і хайнаки). Сморід може бути продуктивнішим, і чим більша якість м’яса однаково дорівнює тому, що я підвищу якість високих розумів до високих розумів великої рогатої худорлявості. Рибництво відомий гібрид білуги та стерляді — бістер, який свидко зростання і може бути пікантним м’ясо.

Правда, селекціонери часто стикаються з проблемою відсутності міжвидових гібридів, гамети яких явно не дозріли. Засвоїти для розуму однакову кількість хромосом у каріотипах батківських форм хромосом різних видів відрізняються за будовою і тому не до кон’югації. Особливо посилюється мейоз для розумів різної кількості хромосом у каріотипах батьків.

Хоча бездарність міжвидових гібридів ще можна виправити, для істот проблема набагато гірша. Лише в деяких випадках у міжвидових гібридів істот одна ображена статистика виявляється позитивною. Так, у гібрида яка і великої рогатої худоби самці плодючі, а самки плодючі, а мули рано починають розмножуватися.

У 1924 р. Г. Д. Карпеченко розробив методику регулювання стерильності міжвидових гібридів у рослінах шляхом розробки Г. Д. Карпеченка на прикладі гібрида капусти та редьки, який за своїм фенотипом займав проміжне положення між різними фенотипами батьків. Якщо ви хочете, щоб капуста і редька лежали на різних місцях народження батьківщини капусти (хресноквіткова), сморід може мати однакову кількість хромосом (2п=18). Утім, творіння Г. Д. Карпеченка, міжвидовий гібрид виявився безплідним, уламки під час мейозу «капустяні» і «редькові» хромосоми між собою не сполучилися. Ідентифікація підщеп при наборі хромосом гібрида (4п=36), тому в ядрі клітин його тепер було два набори хромосом папуги шкіри (2 «капустяні» і 2 «редькові» гомологічні хромосоми папуги шкіри). Відповідно до цього процесу мейозу в такій поліплоїдній формі він був нормальним: «капустяні» хромосоми кон’югували з «капустою», а «редька» — з «редькою», а в шкірі з гаметами один гаплоїдний набір хромосом редьки і споживали капусту.

Якщо у зростаючих міжвидових гібридів можливе вегетативно розмноження, то у хребетних істот, як бачимо, вегетативне розмноження неможливе. Розмножують складки міжвидових гібридів за допомогою додаткових методів клітинової інженерії. Зокрема, новий організм виростає з інших гібридних соматичних клітин. Цей метод отримав назву клонування.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *