Шумове забруднення середовища
Химия

Шумове забруднення середовища


Шумове забруднення середовища

Завантажити реферат: Шумове забруднення середовища

Зупиніться та прислухайтеся: вулицею з шумом проносяться багатотонні МАЗи та ЗІЛи. Плескають двері парадних на потужних сталевих пружинах, з двору мчать крики дітлахи, до глибокої ночі бринкають гітари. Оглушають магнітофони та телевізори, заводські цехи зустрічають нас гуркотом верстатів та інших машин… Картина начебто буденна. Але чи це нормально?

Наше століття стало найгучнішим. Важко зараз назвати область техніки, виробництва та побуту, де в звуковому спектрі не був би шум, тобто заважає нам і дратівлива суміш звуків.

За певний комфорт, зручності зв’язку та пересування, благоустрій побуту та вдосконалення виробництва сучасній людині доводиться слухати вже не скрип возів та лайка візників, а виття автомобілів, мезги трамваїв, тарахтіння мотоциклів та вертольотів, рев реактивних літаків.

За останні десятиліття проблема боротьби з шумом у багатьох країнах стала однією з найважливіших. Впровадження у промисловість нових технологічних процесів, зростання потужності та швидкохідності технологічного обладнання, механізація виробничих процесів призвели до того, що людина у виробництві та у побуті постійно піддається впливу шуму високих рівнів.

Боротьба з шумом є комплексною проблемою. У статті 12 – закону «про охорону атмосферного повітря» прийнятого 1980г. зазначається, що «з метою боротьби з виробничими та іншими шумами мають зокрема здійснюватися: впровадження малошумних технологічних процесів, покращення планування та забудови міст та інших населених пунктів, організаційні заходи щодо попередження та зниження побутових шумів».

Шумом є будь-який небажаний для людини звук. За нормальних атмосферних умов швидкість звуку повітря становить 344 м/с.

Звукове поле – це область простору, де поширюються звукові хвилі. При поширенні звукової хвилі відбувається перенесення енергії.

Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають рівень звукового тиску – децибелах (ДБ). Цей тиск сприймається не безмежно. Шум у 20 — 30 ДБ практично нешкідливий для людини і становить природний звуковий фон, без якого неможливе життя. Що ж до «гучних звуків», то тут допустима межа піднімається приблизно до 80 ДБ. Шум у 130 ДБ вже викликає у людини больове відчуття, а досягнувши 150 ДБ стає йому непереносним. Недарма в середні віки існувала кара – «під дзвін»; дзвін убивав людину.

Якщо у 60 – 70 роки минулого століття шум на вулицях не перевищував 80 ДБ, то нині він сягає 100 ДБ і більше. На багатьох жвавих магістралях навіть уночі шум не буває нижчим за 70 ДБ, тоді як за санітарними нормами він повинен не перевищувати 40 ДБ.

За даними фахівців, шум у великих містах щороку зростає приблизно на 1 ДБ. Маючи на увазі вже досягнутий рівень, легко уявити дуже сумні наслідки цієї шумової «навали».

З’являються нові надпотужні джерела звуку, наприклад: шум реактивного літака, космічної ракети. Дуже високий рівень промислових шумів. Багато виробництвах він сягає 80 – 100 ДБ і більше, сприяючи збільшенню кількості помилок у роботі, знижуючи продуктивність праці приблизно 10 – 15% і водночас значно погіршує його якість.

Залежно від рівня та характеру шуму, його тривалості, а також від індивідуальних особливостей людини шум може надавати на нього різні дії.

Шум, навіть коли він невеликий, створює значне навантаження на нервову систему людини, надаючи на неї психологічну дію. Це особливо часто спостерігається у людей, які зайняті розумовою діяльністю. Слабкий шум по-різному впливає на людей. Причиною цього можуть бути вік, стан здоров’я, вид праці. Дія шуму залежить також і від індивідуального ставлення до нього. Так, шум, що виробляється самою людиною, не турбує його, тоді як невеликий сторонній шум може спричинити сильний дратівливий ефект.

Відсутність необхідної тиші, особливо у нічний час, призводить до передчасної втоми. Шуми високих рівнів можуть стати хорошим грунтом для розвитку стійкого безсоння, неврозів і атеросклерозу.

Під впливом шуму від 85-90 ДБ знижується слухова чутливість на високих частотах. Довгий час людина скаржиться на нездужання. Симптоми – біль голови, запаморочення, нудота, надмірна дратівливість. Все це результат роботи у гучних умовах.

Вплив шуму на людину до певного часу був об’єктом спеціальних досліджень. Нині вплив звуку, шуму функції організму вивчає ціла галузь науки – аудеологія. Було встановлено, що шуми природного походження (шум морського прибою, листя, дощу, дзюрчання струмка та інші) благотворно впливають на організм людини, заспокоюють його, навіюють лікувальний сон.

Серед органів чуття слух – один із найважливіших. Завдяки йому ми здатні приймати аналізувати всю різноманітність звуків, що оточує нас зовнішнього середовища. Чутка завжди не спить, певною мірою навіть уночі, уві сні. Він постійно піддається роздратування бо не має ніяких захисних пристроїв, подібних, наприклад, з століттями, що охороняють очі від світла.

Вухо – один з найскладніших і найтонших органів він сприймає і дуже слабкі, і дуже сильні звуки.

Під впливом сильного шуму, особливо високочастотного, у органі слуху відбуваються незворотні зміни.

При високих рівнях шуму слухова чутливість падає вже через 1 – 2 роки, за середніх – виявляється набагато пізніше, через 5 – 10 років, тобто зниження слуху відбувається повільно, хвороба розвивається поступово. Тому особливо важливо заздалегідь вживати відповідних заходів захисту від шуму. В даний час майже кожна людина, яка на роботі впливає на шум, ризикує стати глухим.

Акустичні роздратування поступово, подібно до отрути, накопичуються в організмі, все сильніше пригнічуючи нервову систему. Змінюється сила, врівноваженість та рухливість нервових процесів – тим більше, чим інтенсивніший шум. Реакція на шум нерідко виявляється у підвищеній збудливості та дратівливості, що охоплюють усю сферу чуттєвих сприйняттів. Люди, які піддаються постійному впливу шуму, часто стають важкими у спілкуванні.

Отже, шум має свою руйнівну дію на весь організм людини. Його згубній роботі сприяє і та обставина, що проти шуму ми практично беззахисні. Сліпуче яскраве світло змушує нас інстинктивно заплющуватися. Той самий інстинкт самозбереження рятує нас від опіку, відводячи руку від вогню чи гарячої поверхні. А ось на вплив шумів захисної реакції людина не має.

Над проблемою шумової «навали» у багатьох країнах серйозно замислилися, а в деяких вжили певних заходів. У зв’язку із зростанням шуму можна уявити стан людей через 10 років. Тому цю проблему слід розглянути, інакше наслідки можуть виявитися катострафічними.

Список літератури:

  1. Юдіна, Бєлова «Охорона праці». Видавництво «Освіта», 1980р.
  2. Юдіна «Боротьба з шумом на виробництві». Видавництво «Освіта», 1986р.
  3. Енциклопедичний словник Ожегова. Видавництво «Освіта», 1982р.
  4. Л.П. Печко, В.І. Рубін Енциклопедія «Від А до Я». Видавництво «Освіта», 1968р.
  5. В.В. Мироненко «Хрестоматія з психології». Видавництво «Освіта», 1987р.
  6. К.К. Платонов «Цікава психологія». Видавництво ЦК ВЛКСМ «Молода гвардія», 1964 р.
  7. В.А. Корчагіна «Ботаніка». Видавництво «Освіта», 1992р.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *