Що я впізнаю з історичних пісень про минуле українського народу
Реферати

Що я впізнаю з історичних пісень про минуле українського народу


Український народ не може висловити себе без пісні. Пісня – душа народу, історія славна. Але пісень є чимало. Фольклористи кажуть, що існує понад 300 тисяч пісень класиків українського народу. Обрядовий, ліричний, соціально-побутовий, історичний. Особливо цікаву сторону українського фольклору стати історичними піснями, ніби вони дуже помстилися мені. Читаючи їх, я тепер сповнений славних сторін історії нашого великого, вольового народу. Улюблені героями історичних пісень козаки-запорожці – люди зверхності, які в серці мають велику любов до Батьківщини.

Нев’янучою славою вкрили себе козаки — захисники Батьківщини — славний козак Байда — Дмитро Вишневенький, козак Морозенко, як, не зашкодивши своєму життю, по-дружньому бороновали свою Батьківщину проти польських, турецьких і татарських загарбників. Образивши сморід віддали своє молоде життя за нашу країну, людей. А «Пісня про Байду», щоб летіти крізь скелі й століття, передається з покоління в покоління, а герой очищається для нас явною мужністю й мужністю, особистою доблестю й честю.

Чимало історичних пісень відбивають славну історію українського народу в боротьбі з польськими панівами. Прикладом цього може служити українська народна пісня «Ой морозе, Морозенко», яка розповідає про героїчну боротьбу наших козаків під дротом гетьмана Богдана Хмельницького проти Панської Польщі. Головною силою у цій кровопролитній війні були козаки та селяни. Інколи татари виступали як союзники козаків. Але часто дивувався, скільки союзників переходило до поляків, інакше вони самі здійснювали розбійні набіги на села й міста України. Козаки, очевидно, покарали нападників, але в цих боях загинуло чимало козаків. Так його витоптали із загону козаків, як Морозенка.

Козаки билися до глухої ночі.

Козаки лягали чімало, а татари — потрійно.

Сили були неврівноважені: у цій кривій січі був зламаний козацький загін, а самого Морозенка «прокляті татари замучили». Морозенківські та жорстоцькі варвари очолили нелюдські катування. «Вони не знімали йогу, і не розрізали її на частини, вони лише вібрували серце нової, молодої живої приманки». Загинувши славна синь української землі. Та пам’ять про нову жива. Сума і тісний ряд із Савур-могили, де покотив проклятий ворогами Морозенко. А подвиг Його — це приклад корисливого служіння рідній землі, своїй землі.

Відтепер українські народні історичні пісні – це глибокий крик, адже вони щедро дарують нам знання про наш народ, його героїчну, а часом і трагічну історію, щоб пронести пам’ять про загиблих героїв крізь століття, зробити з нас правильних патріотів Вітчизни. Але як би мило не було, але це чудова пісня, що дарує все новим і новим поколінням гарних, чарівних, нижчих українських пісень.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *