Реферат - Життя та діяльність М.В.Ломоносова
Химия

Реферат — Життя та діяльність М.В.Ломоносова


Завантажити реферат: Життя та діяльність М.В.Ломоносова

Ломоносов Михайло Васильович перший російський учений-природодослідник, поет, філолог, художник, історик, просвітитель.
Народився сім’ї селянина-помора. Прагнучи здобути освіту, в 1730 році вирушив до Москви, вступив до Слов’яно-греко-латинської академії. У 1735 в числі найбільш відзначилися учнів Ломоносов був направлений до Петербурга в академічний університет, а в 1736 відряджений для продовження освіти в Німеччину, де навчався спочатку в університеті Марбурга, а потім в університеті міста Фрайбурга. Після повернення з-за кордону (1742) Ломоносов був призначений ад’ютантом Академії наук з фіз. класу, а 1745 став першим російським, обраним посаду професора (академіка).
Головним предметом наукових праць Ломоносова протягом перших 10 років були природничі науки, особливо хімія, фізика, металургія, фізична географія, а з 1753 до кінця життя Ломоносов працював у різних галузях природничих і прикладних наук, займався поряд з цією літературною творчістю, опублікував кілька од та трагедій, а також ряд фундаментальних філософських праць. У 1763 році Ломоносов став членом Академії мистецтв. В останні роки життя наукові роботи Ломоносова були високо оцінені за межами Росії. Почесний член Шведської (1760) та Болонської (1764) академій наук.
Ломоносов був ініціатором різноманітних наукових, технічних та культурних починань. Вбачаючи прогрес суспільства насамперед у розвитку наук та освіти, Ломоносов багато сил віддав боротьбі за розширення Академії Наук та покращення її роботи навчально-наукової установи. На посаді радника канцелярії Академії наук (1757) розробив план реорганізації управління Академією та проект її статуту. З ініціативи Ломоносова та її проекту за сприяння І.І.Шувалова у 1755 року відкрили Московський університет. Викладання в ньому почалося на основі праць Ломоносова з природознавства, російської граматики, риторики, поетики. Ломоносов розробив “Штати та регламенти” для університету та університетських гімназій. Пропозиції Ломоносова сприяли організації навчальної справи в Академії Наук: в університеті було засновано факультети, призначено професора, розпочато систематичне читання лекцій, у гімназіях введено посаду інспектора, призначено викладачів з числа ад’ютантів Академії Наук. Проведені за його планом демократичні перетворення збільшили втричі число учнів гімназій рахунок розширення фондів казенного змісту та будівництва гуртожитку. «Регламентами» визначалися відносини гімназистів до вчення, їх поведінка, зовнішній вигляд. Якщо гімназія була покликана привчати вихованців до правильного способу мислення, то головний обов’язок гімназистів — до наук простягати крайнє старанність.
Основою навчання Ломоносов вважав рідну мову. В академічній гімназії Ломоносов заснував спеціальні класи з вивчення російської. До Ломоносова підручники усного і писемного красномовства складалися або церковнослов’янською мовою, або латиною. У 1743 році Ломоносов написав «Коротке керівництво до риторики» російською мовою. Видана в 1748 році «Риторика» Ломоносова була першою в Росії хрестоматією світової літератури, що включала також кращі твори вітчизняної словесності. На основі «Риторики», що відображає багато теоретичних питань розвитку вітчизняної літературної мови та письма, згодом були написані підручники з російського красномовства. Перу Ломоносова належить перша наукова праця з граматики російської мови — «Російська граматика» (1755, опублікована 1757). Велику роль у становленні граматичних норм зіграло власну літературну і природничо творчість Ломоносова.
Ломоносов домагався перекладів російською мовою багатьох навчальних посібників. Перекладена ним з латинської мови «Волфіанська експериментальна фізика» (1746) була першим підручником фізики для вищих шкіл російською мовою. Цілям навчання служили і власні праці Ломоносова з хімії «Елементи математичної хімії» (1741), «Введення в справжню фізичну хімію» (1752), «Досвід фізичної хімії, частина перша, експериментальна» (1752-53) та інші.
Просвітницька діяльність Ломоносова не обмежувалася рамками Академії наук. Він запропонував проект створення в Петербурзі окремого університету, що не входить до Академії Наук, висунув ідею відкриття університету в Києві, брав участь у створенні Академії Мистецтв у Петербурзі, обґрунтував необхідність заснування гімназій у губернських містах. Проте головна роль здійсненні просвітницьких задумів Петра I Ломоносов відводив Академії Наук. Найважливішим напрямом діяльності він вважав створення умов виховання вітчизняних ученых. «За те терплю, — писав Ломоносов перед смертю, — що намагаюся захистити працю Петра Великого, щоб навчилися росіяни, щоб показали свою гідність.»

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *