Реферат - Самовиховання - скачати безкоштовно
Химия

Реферат — Самовиховання — скачати безкоштовно


Реферат - Самовиховання - скачати безкоштовно

Завантажити реферат: Самовиховання

«Самовоспитание – свідома діяльність, спрямовану можливо більш повну реалізацію людиною себе як особистості. На основі активізації механізмів саморегуляції, передбачає наявність ясно усвідомлених цілей, ідеалів, особистісних смислів. Самовиховання — відносно пізнє придбання онтогенезу, пов’язане з певним рівнем самосвідомості, критичного мислення, здатності та готовності до самовизначення, самовираження, саморозкриття, самовдосконалення. Базується на адекватній самооцінці, критичному аналізі ним своїх індивідуальних особливостей та потенційних можливостей. Перебуває у нерозривному зв’язку з вихованням, як підкріплюючи, а й розвиваючи процес формування особистості. Необхідними компонентами є самоаналіз особистісного розвитку, самозвіт та самоконтроль. У прийоми входять самонаказ, самосхвалення, самонавіювання».

«Самонагляд – спостереження людиною за внутрішнім планом. свого психічного життя, що дозволяє фіксувати її прояви (переживання, думки, почуття). Виникає у процесі спілкування з іншими людьми, засвоєння соціального досвіду та засобів його осмислення. Результатом є самозвіт – опис людиною себе у відносної цілісності психічних і особистісних проявів. Самозвіту бувають властиві систематичні помилки, найважливіша з яких полягає в тому, що значна частина піддослідних схильна, даючи його, представляти його у більш вигідному світлі ».

Ці дві великі цитати, на мій погляд, висловлюють основну думку індивідуального самовиховання — постійне прагнення проявити себе якомога повніше, краще, і при цьому не перетворити життя на милість власними успіхами. Досягти цього досить важко, адже людині властиво переоцінювати свої сили та можливості, проте цілком реально.

Інтелектуальне самовиховання

У пору студентства основний елемент інтелектуального самовиховання — навчання. Результат тим більше важливий, чим старша людина, тому що саме закладена в пору навчання база використовуватиметься все життя. Звідси гостра потреба у оцінці та переоцінці своїх моральних принципів, підвищенні рівня мислення. Тут, на мою думку, кращого союзника, ніж література, не знайти. За родом своєї спеціальності мені все більше доводиться стикатися зі спеціалізованою літературою технічного характеру. Це надає зайву абстрактність мисленню, замінює живу мовлення професійною фразеологією. Саме недоліки мовлення будуть заважати спілкуванню з учнями, — технічна термінологія не допоможе, а образності в мові вже як не бувало. Тому я намагаюся якнайбільше читати літературну класику. Відбувається значна зміна сприйняття навіть абстрактного матеріалу, адже, виявляється, можна оживити і сухі фізичні формули. Мета інтелектуального самовиховання вчителя – не «качати» свій інтелект як такий, а навчитися викласти свої знання так, щоб навчити, захопити, змусити відчути життя у своєму предметі. Основною інтелектуальною діяльністю вчителя школи є спілкування з учнями, тож акцент робиться саме на цьому. Можливі збитки суто технічній стороні навчання є простими хоча б тому, що знання, крім фундаментальних, старіють дуже швидко. Фактично, вчителю кожен навчальний рік потрібно переучуватися (програма навчання інформатики змінюється кожні 12 місяців, саме цей час змінюється покоління комп’ютерів). Життя вчителя – це постійна гонитва за дійсністю, що змінюється, і спроби пояснити її в рамках свого предмета.

Роблячи висновок, можна сказати, що вирішальним фактором є добре розвинена усна мова. Відразу за нею стоїть письмова мова, тому що вміння пояснити — ніщо без уміння закріпити свої думки на папері. Після – глибокі професійні знання найрізноманітнішого характеру, які включають високий рівень загальної освіти та необхідний набір навичок самонавчання. Це дозволить пристосуватися до будь-яких змін навколишнього оточення та навчати лише актуальним знанням.

Етичне самовиховання

Окремою та дуже важливою графою у роботі вчителя стоїть питання етики. Працюючи з дітьми, вчитель, можливо, як ніхто інший, часто стикається з проблемами етики загалом і етичних відносин зокрема. Професійна етика, дитяча етика, життєва етика – далеко не повний перелік. Особливо ця проблема актуальна для молодого вчителя (стосунки з колегами та дітьми), адже йому заважає відсутність досвіду. Сильно полегшити його життя можуть стійкі моральні принципи та переконання. З іншого боку, вчитель постійно стикається з найрізноманітнішими, найчастіше полярними відносинами людей одного й тому предмету. Гнучкість мислення та дипломатичність у відносинах тут просто необхідна. Отже, треба якнайбільше уваги приділяти навичкам спілкування, вмінню встановити та підтримати контакт із співрозмовником, привернути та утримувати його увагу. Американці іноді називають це «присутністю»: людину відразу виділяють з натовпу, вона привертає увагу відчуттям сили, спокою, у її присутності навіть гаснуть сварки. Комплекс навичок, необхідний цього, досить важко визначаємо, і, швидше за все, залежить від типу характеру, виховання, мислення. Уміння запобігти агресивним випадам на свою адресу полягає насамперед у вмінні викликати симпатію до себе. Це досить часто проявляється в учительському середовищі: одного вчителя діти тягнуться, іншого не люблять. Неприязнь до вчителя переростає у неприязнь до предмета, та був – у неуспішність у ньому. З іншого боку, маніпулювання почуттями інших людей щонайменше неетично, а взагалі дуже сильно травмує психіку. Тому, перш за все, вчитель виховує повагу до інших людей, до їхніх почуттів та емоцій у себе, а вже потім вимагає цього від інших.

Фізичне самовиховання

Цьому аспекту, як на мене, приділяється дуже мало уваги. Фізичне навантаження у діяльності вчителя (не викладача фізкультури) дуже мала, а емоційна величезна. Звідси схильність до стресів, хвороб і нездужань, слабке здоров’я. Якщо ще в період навчання не зайнятися спортом, результати позначатимуться протягом багатьох років. Щоправда, недоцільне професійне заняття спортом: організм «перегорає» на змаганнях, старі травми повернуться у літньому віці і позначаться у повному обсязі. Крім того, потрібна присутність відповідної психологічної компоненти, що дозволяє зняти стрес, скинути втому. Формування навичок концентрації, збільшення витривалості та життєвого потенціалу, а також підняття загального тонусу вітаються. Усім цим вимоги задовольняють біг, плавання, туризм, спортивні системи. Покликання спорту життя вчителя: це насамперед психологічна розвантаження, вміння поводитися з власним тілом, підтримання нормальної спортивної форми разом із міцним здоров’ям. Невдоволення, нездужання, стрес у жодному разі не повинні позначитися на учнях. Для них вчитель завжди здоровий, веселий та готовий допомогти. Дитячий максималізм призводить до однобокого сприйняття стану вчителя та, відповідно, до зміни ставлення до нього.

Психологічне самовиховання.

Я вважав за потрібне винести цей розділ для окремого розгляду, оскільки уваги йому у підготовці вчителя приділяють до образливого мало. Молодий вчитель виходить працювати практично непідготовленим до специфіки своєї професійної діяльності. Він не вміє довго концентруватися, знімати психологічну напругу, розуміти стан учнів, правильно спілкуватися з батьками та колегами. Незважаючи на великий обсяг психології та педагогіки, прикладних елементів у програмі навчання небагато, дедалі більше теорія. З іншого боку, психологічний аспект досить сильно виражений у різних системах самоконтролю та психотехніках. Комплекс навичок управління своїми емоціями, почуттями включений у програму багатьох оздоровчих систем. Ось чому наголошується на необхідності спорту, фізичної активності, об’єднаних в єдину струнку систему. Понад те, потрібен відповідний внутрішній настрій, бо песимізм вчителя обов’язково передадуть дітям. Діти дуже чутливі до психологічного стану вчителя, тому неприпустимі спалахи люті, невдоволення, агресії. Досягти цього можна лише маючи стійку, врівноважену нервову систему. Отже, людям із бурхливим темпераментом необхідне спеціальне тренування. А чи багато хто знає, як розрядити порив люті без шкоди здоров’ю? Під час спалаху люті виділяється цілий комплекс збуджуючих речовин та гормонів, оскільки організм готується до активних дій на межі можливостей. Ці речовини так чи інакше повинні бути витрачені, інакше спричинять розширення судин та подальші атеросклероз та гіпертонію. Найкраще підійде психосистема типу самогіпнозу або самонавіювання, можливе також застосування будь-якої східної системи концентрації-розслаблення, наприклад тайцзицюань,

Спільним результатом можна винести комплекс пріоритетних напрямів у самовихованні. По-перше, формування високорівневої загальної освіти разом зі спеціальними навичками спілкування. По-друге, виховання поваги до інших людей, їх почуттів, аоступків, думки. По-третє, систематичні заняття спортом, формування позитивного відгашення щодо нього. І, нарешті, по-четверте, отримання спеціальних навичок у галузі прикладної психології та психології спілкування. Усе це має забезпечити стійку основу подальшого розвитку та вдосконалення.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *