Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Реферат — Природжена Глаукома


Реферат - Природжена Глаукома

Завантажити реферат: Вроджена Глаукома

Стабільне підвищення внутрішньоочного тиску з розвитком трофічних розладів у сітківці та диску зорового нерва, що зумовлюють зниження зорових функцій.

Природжена глаукома

Вроджена глаукома є наслідком недорозвинення шляхів відтоку рідкої вологи. Кардинальною ознакою вродженої глаукоми є розтяг оболонок ока, які у новонароджених еластичні. Вона може мати спадковий характер або розвиватися у внутрішньоутробному періоді. Глаукома зустрічається з частотою 1 випадок на 10000 новонароджених та її можуть діагностувати вже у пологовому будинку. Медичні сестри можуть запідозрити вроджену глаукому у новонародженого зі збільшенням розміру рогівки, яка в нормі має діаметр 9мм. Через розтягування та випинання очного яблука внаслідок збільшеної кількості рідини в оці вроджену глаукому називають гідрофтальмом, або буфтальмом (бичаче око).

Лікування вродженої глаукоми хірургічне. Зустрічається глаукома, яка діагностується у дітей старшого віку, наприклад, з енцефалотригемінальним синдромом, який виявляється за багряною плямою на шкірі обличчя – ангіомі. Діти з таким захворюванням, як і з нейрофіброматозом, повинні перебувати на обліку в окуліста.

Вторинна глаукома

Вторинна глаукома виникає як наслідок тих захворювань ока, у яких порушується відтік водянистої вологи. Зустрічаються глаукому увеальна (внаслідок запалення судинної оболонки), факогенетична (при зміщенні кришталика), судинна (після тромбозу вен сітківки), травматична (після контузій та проникаючих поранень). Може розвинутись вторинна глаукома при дистрофічних, дегенеративних процесах, а також при пухлинах ока.

Первинна глаукома

Первинна глаукома — група хронічних захворювань ока, що характеризуються підвищенням внутрішньоочного тиску і викликаною цим підвищенням прогресуючою екскавацією з подальшою атрофією зорового нерва. Первинна глаукома майже однаково поширена у всіх країнах світу, вражаючи 1-2% населення віком від 40 років. У розвинених країнах близько 15% сліпих втратили зір від глаукоми. Патологія гідродинаміки ока пов’язана з виникненням блоків, що порушують вільну циркуляцію рідини між порожнинами очного яблука та її відтік із ока. Блоки можуть бути функціональними та органічними. Нерідко згодом функціональний оборотний блок перетворюється на органічний, необоротний. При різних формах первинної глаукоми зустрічаються різні види блоків: відкритокутовий, зіниці, блок райдужно-рогівкового кута, блок трабекулярного апарату та венозного синуса склери. Підвищення внутрішньоочного тиску при первинній глаукомі є наслідком одного або декількох наведених вище блоків.

Первинна глаукома класифікується за формою, стадією, станом тиску, динамікою зорових функцій (табл.).

Форма

Стадія

Стан внутрішнього тиску

Динаміка зорових функцій

Закритокутова

Початкова (I)

Нормальне(а)

Стабілізована

Відкритокутова

Розвинена (II)

Помірно підвищений (b)

Змішана

Далеко зайшла (III)

Висока (c)

Нестабілізована

Термінальна (IV)

Гострий напад закритокутової глаукоми

Підозра на глаукому

Відкритокутова глаукома. Це багатофакторне захворювання, що виникає в очах, анатомічно схильних до блокади венозного синуса склери. Істотне значення у цьому мають вікові судинні та обмінні порушення, спадковість, професійна шкідливість. Через блокаду венозного синуса склери перестає функціонувати та частина трабекулярного апарату, яка знаходиться в зоні блокади, і відключаються колекторні канальці, що знаходяться в цій зоні. Це призводить до значного погіршення відтоку водянистої вологи з ока та підвищення внутрішньоочного тиску.

Відкритокутова глаукома небезпечна тим, що у багатьох випадках вона виникає і прогресує непомітно для хворого, який не відчуває жодних неприємних відчуттів та звертається до лікаря лише у зв’язку зі значним погіршенням зору (пізня стадія).

Дуже мізерні й зміни у оці з открытоугольной глаукомою, які виявляються при об’єктивному обстеженні. В очах з підвищеним внутрішньоочним тиском передні вії артерії біля місця прориву або склери розширюються, набуваючи характерного вигляду, що нагадує кобру (симптом кобри). При огляді можна бачити дистрофічні зміни в стромі райдужної оболонки і порушення цілісності пігментної облямівки по краю зіниці.

Найбільш важливим симптомом захворювання є підвищення внутрішньоочного тиску. У початковій стадії хвороби підвищення його носить непостійний характер і виявляється тільки при повторній добовій тонометрії, яку проводять для встановлення діагнозу протягом 5-7 днів, змінюючи внутрішньоочний тиск вранці і ввечері.

Для встановлення остаточного діагнозу мають значення результати навантажувальних і розвантажувальних проб.

З навантажувальних проб найбільшого поширення набула водно-питна. Хворому натщесерце дають випити 0,5-1л. H2O. Тонометрію або кампіметрію виробляють до прийому рідини і через 15, 30 та 45 хв. після нього. Пробу вважають позитивною, якщо внутрішньоочний тиск збільшується на понад 5 мм. рт.ст. або сліпа пляма подовжується на 5о і більше.

Закритокутова глаукома. Виникає при блокаді райдужно-рогівкового кута коренем райдужної оболонки внаслідок функціонального блоку зіниці в оці з анатомічною схильністю. Відтік рідини із задньої камери очі в передню в такому оці погіршений, рідина накопичується в задній камері і випинає райдужку в передню камеру, райдужно-рогівковий кут звужується, в ньому з’являються спайки між коренем райдужної оболонки і рогівкою (гоніосинехії), а за певних умов , після перевтоми, нервової напруги, гіпертонічного кризу, після сну, коли зіниця розширюється, корінь райдужної оболонки зовсім закриває райдужно-рогівковий кут. Ці зміни лікарі можуть побачити за допомогою гоніоскопії. У клініці закритокутової глаукоми виділяють підгострий та гострий напад глаукоми.

Підгострий напад глаукоми часто буває після сну. Хворий відчуває біль у оці та головний біль, затуманювання перед очима, бачить райдужні кола навколо джерела світла (лампочки). Пальпаторно око щільне, тонометричний тиск у ньому підвищується до 34-45 мм. рт.ст. Напад може пройти самостійно або після застосування лікарських засобів.

Гострий напад виникає під впливом різних факторів: емоційної напруги, тривалого перебування у темряві, при розширенні зіниці за допомогою ліків або без жодних видимих ​​причин. Хворий відчуває болі в оці або головний біль, затуманювання зору, поява райдужних кіл при погляді на джерело світла. Біль у вічі і біль голови можуть стати нестерпними до втрати свідомості. Можливі нудота та блювання. Іноді болі іррадіюють у серці, органи черевної порожнини. Розширюються передні війні артерії та меншою мірою вени. Рогівка набрякла, камера дрібна, зіниця розширена. Картина очного дна чітко не проглядається. Диск зорового нерва набряклий, з нечіткими контурами. Під час гострого нападу внутрішньоочний тиск підвищується до 60-80 мм. рт.ст.

Стадії глаукоми визначаються станом зору і диска зорового нерва.

I. Початкова стадія глаукоматозної екскавації диска зорового нерва та виражених змін поля зору ще немає. Можуть спостерігатися розширення фізіологічної екскавації диска зорового нерва та нерідко виражені зміни у парацентральній ділянці поля зору. Внутрішньоочний тиск періодично підвищений.

ІІ. Розвинена стадія глаукоми. Характеризується стійким звуженням меж поля зору (більш ніж на 10о з носового боку) або злиттям парацентральних худобою в дугоподібну худобу (скотома Б’єррума). Є глаукоматозна екскавація диска зорового нерва.

ІІІ. Стадія глаукоми, що далеко зайшла. Характерно різке звуження поля зору (менше 15о від точки фіксації) або збереження лише окремих ділянок поля зору.

IV. Термінальна стадія глаукоми. Діагноз термінальної стадії глаукоми ставлять при втраті предметного зору (наявність тільки світловідчуття) або повної втрати зорової функції (сліпота).

Стан внутрішньоочного тиску визначається за даними тонометрії тонометром Макланова (вантаж масою 10г). Нормальний внутрішньоочний тиск – до 27 мм. рт.ст., помірно підвищений – 28-32 мм. рт.ст., висока – від 33 мм. рт.ст. і вище.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *