Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Реферат — Планова хірургія.


Реферат - Планова хірургія.

Завантажити реферат: Планова хірургія

Аномалії жовткової та сечової проток

У перші тижні внутрішньоутробного розвитку людини функціонують ембріональні протоки – жовтковий (ductus omphaloentericus) та сечовий (urachus), які входять до складу пупкового канатика. Перший служить для харчування плода, з’єднуючи кишечник з жовтковим мішком, по другому здійснюється відтік сечі в навколоплідні води.

На 3-5 місяці внутрішньоутробного життя спостерігається зворотний розвиток проток: жовтковий повністю атрофується, перетворюючись на середню зв’язку, розташовуючись із внутрішньої поверхні передньої черевної стінки.

Залежно від того, як і на якому рівні зберігся необлитерований жовтковий проток, розрізняють: 1. Свищі пупка повні і неповні; 2. Меккелів дивертикул; 3. Ентерокістом.

Порушення облітерації сечової протоки проявляється зазвичай свищами пупка – повними та неповними. Кіста сечової протоки є великою рідкістю.

Повні нориці пупка виникають у тих випадках, коли жовткова або сечова протока залишається відкритим на всьому протязі.

Значно частіше спостерігаються нориці жовткової протоки. Якщо просвіт необлітерованої жовчної протоки широкий, через пупковий свищ виділяється кишковий вміст, при цьому в області пупкового кільця видно слизову оболонку кишечника яскраво-червоного кольору. При напруженні та крику дитини може виникнути евагінація кишечника, яка супроводжується частковою кишковою непрохідністю.

При повних норицях сечової протоки після відпадання пуповини з пупкової ранки по краплях витікає сеча. Іноді при напруженні дитини або під час сечовипускання сеча виділяється через свищ струменем. Шкіра при повних норицях пупка роздратована, мацерована.

Діагноз ставиться виходячи з характеру виділень.

Методи дослідження: фістулографія; кольорова проба при підозрі на свищ сечової протоки.

Лікування оперативне, проводять відразу після встановлення діагнозу.

Операція: висічення свищевого ходу на всьому протязі. У разі виявлення дивертикула його видаляють. Сечовий проток виділяють протягом усього позачеревно, перев’язують і січуть.

Неповні нориці утворюються у разі порушення облітерації дистальних відділів проток.

Для цієї аномалії характерні убогі виділення з пупкового кільця. При розвитку інфекції відокремлюване стає гнійним.

При огляді пупкової ранки серед нерясих грануляцій можна виявити точковий свищевий отвір, з якого виділяється невелика кількість рідкого вмісту.

Діагноз неповної нориці пупка можна з упевненістю поставити через 4-8 тижнів правильного лікування пупкової ранки. Для підтвердження діагнозу виробляють зондування нориці.

Лікування завжди починають із консервативних заходів: щоденні ванни зі слабким розчином перманганату калію, туалет пупкової ранки з наступним припіканням 5% настойкою йоду, 10% розчином нітрату срібла (ляпіс).

Пов’язки не застосовують, т.к. вони сприяють накопиченню вмісту та інфікуванню. У випадках неефективності консервативного лікування показано операцію (починаючи з 6 місяців).

Меккелів дивертикул. Це патологія, коли необлітерованою залишається проксимальна частина жовткової протоки. Зазвичай мекелев дивертикул розташовується на протилежній брижі стороні клубової кишки, в 20-70 см від ілеоцекального клапана, формою нагадує короткий червоподібний відросток. Меккель дивертикул має конічну або циліндричну форму. Він може припаюватися сполучно-тканинним тяжом (залишок жовткової протоки) до брижі, передньої черевної стінки або петлях кишечника. При гістології виявляють дистоповану слизову оболонку шлунка або різних відділів кишечника. Рідше зустрічається тканина підшлункової залози. Дистопія атипової залозистої тканини є причиною одного з ускладнень дивертикулу – ерозії його стінки та кишкової кровотечі.

Кровотеча виникає гостро. Кров у калі темно-коричневого кольору. При масивному кровотечі швидко розвивається анемія.

Дивертикуліт протікає із симптомами, подібними до гострим апендицитом.

Кишкова інвагінація починається з дивертикулу, що протікає з типовими симптомами. Дивертикул виявляють на операції після дезінвагінації.

Кишкова непрохідність може викликатися перекрутом кишкових петель навколо дивертикула, що припаявся до передньої черевної стінки, або утиском їх при фіксації дивертикула до брижі або кишкових петлів. Клініка типова для кишкової непрохідності.

Кісти жовткової та сечової проток. При облітерації обох кінців протоки і збереженої та необлитерованої середньої частини вона поступово розтягується, заповнюється секретом слизової оболонки та утворює кісту. Кісти жовткової протоки зазвичай безсимптомні. Іноді кісти призводять до серйозних ускладнень.

Лікування полягає у ліквідації кишкової непрохідності та видаленні протоки разом з кістою.

Грижа пупкового канатика

Це порок розвитку, при якому до моменту народження дитини частина органів черевної порожнини розташовується позачеревно – у пуповинних оболонках, що складаються з амніону, сторожевого холодця та первинної примітивної очеревини.

Походження грижі пов’язують із порушенням ембріогенезу на перших тижнях внутрішньоутробного життя.

Залежно від часу зупинки розвитку передньої черевної стінки розрізняють два основні види пуповинних гриж – ембріональні та фетальні.

По клініці грижі класифікують так: за розмірами: невеликі, середні, великі (відповідно 5-10-15 см); станом грижових оболонок: неускладнені, ускладнені.

Клініка: при огляді частина органів черевної порожнини знаходиться у пуповинних оболонках. Грижове випинання знаходиться в проекції пупка, над дефектом передньої черевної стінки. Від верхнього полюса грижового випинання відходить пуповина. Якщо зупинка у розвитку відбувається рано, то поза черевної порожнини є значна частина печінки і більшість кишок. У випадках пізнішої зупинки розвитку позачеревно залишається лише частина кишкових петель. При дефект діафрагми спостерігається ектопія серця.

Лікування: два методи – консервативний та оперативний.

Абсолютні протипоказання до оперативного лікування: вроджена вада серця; глибока недоношеність; тяжка родова черепно-мозкова травма.

Радикальному хірургічному втручанню підлягають новонароджені з малими та середніми грижами при добре сформованій черевній порожнині.

Радикальна операція зводиться до висічення пуповинних оболонок, вправлення нутрощів і пластиці передньої черевної стінки.

Пупкова грижа

Це дефект розвитку передньої черевної стінки. Умовами, що сприяють розвитку цієї патології, є анатомічні особливості цієї області.

Клініка: пупкова крижа проявляється випинанням округлої або овальної форми різних розмірів. У спокійному стані та положенні дитини лежачи грижове випинання легко вправляється в черевну порожнину і тоді добре промацується пупкове кільце.

У значній кількості випадків у маленьких дітей може спостерігатися самовилікування, що з розвитком черевного преса. Після 5-6 років пупкове кільце, як правило, самостійно не закривається і необхідне оперативне втручання.

Як консервативне лікування призначають гімнастику, масаж, ванни, правильний режим і раціональне харчування. При неефективності лікування показано хірургічне втручання.

Грижа білої лінії живота

Виникає внаслідок невеликих дефектів апоневрозу, що розташовуються поблизу середньої лінії, між пупком та мечоподібним відростком. Часто зустрічаються параумбілікальні грижі.

На відміну від пупкової грижа білої лінії живота найчастіше зустрічається у дітей старшого віку. У ряді випадків можуть виникнути болі, що пов’язано із залученням до дефекту апоневрозу парієтальної очеревини, що утворює грижовий мішок.

Лікування лише оперативне.

Пороки розвитку яєчка та насіннєвого канатика.

Різні вроджені вади та аномалії яєчок поділяють на аномалії розвитку та становища.

До перших відносяться гіпоплазія, монорхізм, анорхізм, до других – крипторхізм та ектопія.

Гіпоплазія яєчка. Ця аномалія розвивається внаслідок порушення кровопостачання та найчастіше зустрічається при крипторхізм.

Монорхізм. Вроджена аномалія, що характеризується наявністю лише одного яєчка.

Анорхізм. Вроджена відсутність обох яєчок, зумовлена ​​незакладанням ембріональної статевої залози. Часто поєднується з двосторонньою агенезією чи аплазією нирок.

Поліорхізм. Характеризується наявністю додаткового яєчка. Зазвичай воно зменшене, гіпоплазоване, позбавлене придатка і розташовується в мошонці вище за основний насінник.

Виникнення аномалій положення яєчок пов’язують із порушенням процесу їхнього опускання. У плода яєчка розташовуються заочеревинно на задній стінці живота. З 6-го місяця яєчка починають опускатися і, пройшовши паховий канал, опускаються на дно мошонки та фіксуються там до моменту народження дитини. Однак унаслідок різних причин процес опускання припиняється чи перекручується.

Крипторхізм – це затримка (ретенція) яєчка на шляху свого прямування в мошонку.

Ектопія – це відхилення яєчка на шляху прямування в мошонку.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *