Реферат - Громадянська оборона та її завдання
Химия

Реферат — Громадянська оборона та її завдання


Реферат - Громадянська оборона та її завдання

Завантажити реферат: Громадянська оборона та її завдання

Громадянська оборона — складова частина системи загальнодержавних заходів, що проводяться з метою захисту населення та об’єктів народного господарства в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу. Цю мету можна досягти завчасним проведенням організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, вкладених у максимальне зниження впливу вражаючих чинників.

Сучасна ракетно-ядерна зброя має величезну руйнівну і вражаючу силу. Воно здатне викликати великі людські жертви і завдати величезних матеріальних збитків.

Значні руйнування на об’єктах народного господарства, великі втрати серед населення можуть спричинити різке скорочення випуску промислової та сільськогосподарської продукції, викликати необхідність проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт у вогнищах ураження. У зв’язку з цим виникає необхідність завчасно вживати відповідних заходів щодо захисту населення від впливу вражаючих факторів зброї масового ураження, забезпечення сталої роботи об’єктів народного господарства, що становить суть завдань Цивільної оборони РФ.

Питаннями захисту та підвищення стійкості роботи об’єктів народного господарства у воєнний час займалися і раніше. Однак так гостро, як зараз, ця проблема ніколи ще не стояла, тому що характер та можливі наслідки збройного впливу сучасних засобів поразки на економіку набули якісно нових особливостей, що випливають із характеру можливої ​​майбутньої війни.

Інженерний захист робітників та службовців об’єкта – це захист з використанням інженерних споруд: притулків, протирадіаційних укриттів. Вона досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва та обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта та вимог будівельних норм та правил.

Оцінка інженерного захисту робітників та службовців на об’єкті полягає у визначенні показників, що характеризують здатність інженерних споруд забезпечити надійний захист людей.

Вихідні дані:

  • кількість укриваних — 200 осіб;
  • площа для вкритих — 90 м2;
  • площа допоміжна – 23,5 м2;
  • висота приміщень – 2,5 м;
  • система повітропостачання:
  • ФВК-1 — 1 комплект;
  • ЕРВ-72-2 — 1 комплект;
  • потужність ядерного вибуху – 500 кТ;
  • видалення притулку від точки прицілювання – 3,3 км;
  • можливе відхилення боєприпасу від точки прицілювання – 1.2 км;
  • швидкість вітру — 25 км/год;
  • товщина перекриттів:
  • бетон — 40 см;
  • ґрунт – 30 см;
  • на об’єкті не очікується сильних пожеж та загазованості, режим III регенерації не використовується;
  • вид вибуху — наземний;
  • притулок витримує D Pф = 100 кПа.

Розрахунок захисту службовців ОЕ

Оцінка притулку за місткістю

Визначаємо кількість місць для розміщення вкритих.

Враховуючи, що висота приміщень притулку дозволяє встановити двоярусні нари, приймаємо як розрахункову норму площі на одного S1 = 0,5 м2/чол.

Тоді розрахункова кількість місць у притулку:

M=Sп/S1, M=90/0,5=180.

Місткість притулку за норми 0,5 м2/чол. — 180 осіб.

Перевіряємо відповідність площі допоміжних приміщень.

Для сховищ місткістю до 600 осіб без ДЕС та регенерації повітря норма площі допоміжних приміщень 0,12 м2/ос. Тоді:

Sвсп. = 180 Ч 0,12 = 21,6 м2, що відповідає наявному притулку площі.

Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одного:

Реферат - Громадянська оборона та її завдання;

Реферат - Громадянська оборона та її завданням3/чол.,

де S0 — загальна площа приміщень у зоні герметизації; h – висота приміщень.

Отже, місткість притулку відповідає розрахунковій кількості місць М = 180 людина.

Визначаємо необхідну кількість нар для розміщення укриваних.

Висота приміщень (h = 2,5 м) дозволяє встановлювати двоярусні нари. При довжині нар 180 см (на 5 чол. одні нари) необхідно встановити:

Н = 180/5 = 36 нар.

Визначаємо коефіцієнт місткості Квм., що характеризує можливість притулку з укриття робітників та службовців об’єкта:

КВМ. = M/NКвм. = 180/200 = 0,9.

Висновки:

  1. Об’ємно-планувальні рішення притулку відповідають вимогам БНіП.
  2. Притулок дозволяє прийняти лише 90% робітників та службовців.
  3. Для розміщення у притулку необхідно встановити 36 двоярусних нар.

Оцінка притулку за захисними властивостями

Визначення необхідних захисних властивостей ударної хвилі

Розраховуємо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об’єкті при ядерному вибуху

Знаходимо мінімальну відстань до ймовірного центру вибуху:

Rx = Rг — rотк.; Rx = 3,3 – 1,2 = 2,1 км.

Відповідно до таблиці «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях вибуху» при Rx = 2,1 км; q = 500 кТ; D Pф.max = D Pф.треб. = 100 кПа.

Визначення необхідних захисних властивостей з іонізуючих випромінювань

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації

Косл.РЗ.треб. = Дрз/50 =Реферат - Громадянська оборона та її завдання,

де P1max – максимальний рівень радіації, очікуваний на об’єкті.

По таблиці «Рівні радіації на осі сліду наземного ядерного вибуху на 1год після вибуху» визначаємо за Rx =2,1 км; Vcв = 25 км/год; P1max = 57000 Р/год:

tн = Реферат - Громадянська оборона та її завдання+ tвип. = Реферат - Громадянська оборона та її завдання,

де tвип — час випадання радіоактивних речовин, що дорівнює в середньому 1 год;

tk = tн + 96 = 1.084 + 96» 97 годин,

де 96 — період одноразового опромінення (4 діб), виражений у годиннику.

Тоді Косл.РЗ.треб. = Реферат - Громадянська оборона та її завдання.

За Rx = 2.1 км дія проникаючої радіації на об’єкті не очікується.

Визначення захисних властивостей притулку від ударної хвилі

Згідно з вихідними даними D Pф.защ. = 100 кПа.

Визначення захисних властивостей притулку від радіоактивного зараження

Коефіцієнт ослаблення радіації притулком не був заданий, тому визначаємо розрахунковим шляхом за такою формулою:

Косл.РЗ.защ. = Реферат - Громадянська оборона та її завдання.

За вихідними даними перекриття притулку складається з двох шарів (n=2): шару бетону h1 = 40 см та шару ґрунту h2 = 30 см. Шари половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені за таблицею, складають для бетону d1 = 5,7 см для грунту d2 = 8,1 см.

Коефіцієнт Kp враховує розташування притулку. Для вбудованих сховищ Kp = 8.

Тоді Косл.РЗ.защ. = 13490.

Порівняння захисних властивостей притулку з потрібними

Порівнюючи

D Pф.защ. = 100 кПа і D Pф. = 100 кПа,

Косл.РЗ.защ. = 13490 і Косл.РЗ.треб. = 3416,9,

знаходимо, що

D Pф.защ. = D Pф.

Косл.РЗ.защ. > Косл.РЗ.треб.,

т. е. за захисними властивостями притулок забезпечує захист людей за можливих значеннях параметрів вражаючих чинників ядерних вибухів.

Визначення показника, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об’єкта за захисними властивостями

Кз.т. = Nз.т./N = 180/200 = 0,9,

де Nз.т. — кількість захисних споруд, що вкриваються, з необхідними захисними властивостями.

Висновок: захисні властивості притулку забезпечують захист 90% працюючої зміни (180 чол.).

Оцінка системи повітропостачання

Визначення можливостей системи у режимі I (чистої вентиляції)

Враховуючи, що подача одного комплекту ФВК-1 у режимі I становить 1200 м3/год, а одного ЕРВ-72-2 – 900 м3/год, подача системи у режимі I:

W oI = 1 год 1200 + 900 = 2100 м3/год.

Виходячи з норми подачі повітря на одного кліматичної зони W oI = 10 м3/год, що покривається в режимі I для II, система може забезпечити

N o.возд.I =Реферат - Громадянська оборона та її завданнячол.

Визначення можливостей системи у режимі II (фільтровентиляції)

Враховуючи, що подача одного комплекту ФВК-1 у режимі II становить 300 м3/год, загальна подача системи у режимі II:

WoII = 1 год 300 = 300 м3/год.

Виходячи з норми подачі повітря на одного фільтрів вентиляції WoII = 2 м3/год, що вкривається в режимі, система може забезпечити повітрям

No.возд.II = Реферат - Громадянська оборона та її завдання чол.

Визначення можливостей системи у режимі III (регенерації)

У комплекті ФВК-1 немає регенеративної установки РУ-150/6, тому режим III системою не забезпечується. За умовами обстановки (не очікується сильної загазованості атмосфери) можна уникнути режиму III.

Висновок: система повітропостачання може забезпечити в необхідних режимах (I і II) тільки 150, що покриваються, що менше розрахункової місткості притулку М = 180 чол.

Оцінка системи водопостачання

Водопостачання в притулок забезпечується від загальнозаводської системи.

Аварійний запас є у проточних ємностях місткістю 3600 л.

Тривалість укриття 3 діб.

Визначення можливостей системи забезпечення водою в аварійній ситуації

Виходячи з норми на одного 3 л на добу, знаходимо, що система здатна забезпечити

N0.вод = Реферат - Громадянська оборона та її завдання.

Висновок: водою можуть бути забезпечені сховища, що вкриваються на розрахункову місткість.

Оцінка системи електропостачання

Електропостачання притулку забезпечується від об’єкта.

Аварійне джерело – акумуляторні батареї.

Робота системи повітропостачання у режимі регенерації не передбачається.

При обладнанні системи повітропостачання на базі ФВК-1 з електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом акумуляторних батарей, які використовують для освітлення, а роботу вентиляторів забезпечити вручну.

Висновки:

  1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує лише освітлення притулку.
  2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі має забезпечуватись ручним приводом.

На підставі приватних оцінок систем життєзабезпечення виводиться загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

У нашому прикладі найменша кількість тих, що вкриваються, може забезпечити система повітропостачання — 150 чол.

Тому показник (коефіцієнт), що характеризує можливості інженерного захисту об’єкта життєзабезпечення:

Kж.о. = Реферат - Громадянська оборона та її завдання = Реферат - Громадянська оборона та її завдання=0,75.

Висновки:

  1. Системи життєзабезпечення дозволяють забезпечити життєдіяльність 75% працюючої зміни у повному обсязі норм протягом встановленої тривалості (3 доби).
  2. Можливості життєзабезпечення знижує система повітропостачання.

Загальні висновки

  1. На об’єкті інженерним захистом забезпечуються 75% робітників та службовців – 150 чол.
  2. Можливості наявного притулку використовуються не повною мірою через обмежену подачу системи повітропостачання. Підвищення подачі на 1/4 дозволить збільшити чисельність захищених на 30 осіб (до повної місткості — 180 осіб).
  3. Для забезпечення інженерного захисту всього складу працюючих необхідно: дообладнати систему повітропостачання притулку одним комплектом ФВК-1; побудувати додатково один притулок місткістю 20 чол. з пунктом управління та захищеною ДЕС для аварійного енергопостачання обох сховищ об’єкта.
  4. До завершення будівництва притулку потрібно передбачити захист беззахисної частини персоналу в притулку, що швидко зводиться, в період загрози нападу.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *