Реферат – 7.6.  Військові перевезення
Химия

Реферат – 7.6. Військові перевезення


Вказівки на організацію військових перевезень до Чеченської Республіки транспортом загального користування, строки та черговість їх виконання ЦУП ВОСО отримувало безпосередньо від начальника Генерального штабу ЗС (ГОУ ГШ), а служба військових повідомлень СКВО — від начальника штабу округу.

Для організації військових перевезень службою військових сполучень було проведено комплекс організаційних заходів:

— Проведені спільні наради з керівництвом МПС РФ, начальниками головних управлінь цього міністерства, були розроблені заходи щодо підготовки районів навантаження та вивантаження військ та матеріальних засобів;

— 2 грудня 1994 ( через дві доби після відправлення зі станції Бородіно Московської залізниці) прибув у підготовлене місце на станцію Моздок залізничний пункт управління Генерального штабу ВС. Після прибуття пункту управління ГШ до місця дислокації спільно з працівниками Північно-Кавказької залізниці було організовано зв’язок, подачу електроенергії, організовано матеріально-технічне забезпечення, створено необхідні умови для забезпечення життєдіяльності ЖДПУ;

— для організації військових перевезень задіяно понад 200 станцій, зокрема 30 станцій на Північно-Кавказькій залізниці (СКВО). Всі станції в стислий термін були підготовлені для вантажно-вивантажувальних робіт;

— вирішено питання оплати перевезень у район Чечні практично у кредит, без виділення коштів із бюджету МО РФ (по ВПД Ф-2). З 30 листопада 1994 по 10 лютого 1995р. у район Чечні перевезено 154 військових ешелону (близько 6 тис. вагонів) та 670 військових транспортів (3,6 тис. вагонів) з боєприпасами, озброєнням, військовою технікою та іншими матеріальними засобами, з них 2,3 тис. залізничних цистерн із пальним. Обсяги військових перевезень, порівняно з показниками 1994 р., зросли: оперативних у 3,5 рази,
постачальницьких – на 20%.
Сплановані перевезення були виконані у встановлені командуванням терміни, що зумовлено високими швидкостями на маршрутах перевезень, чіткою та злагодженою взаємодією органів ВОСО та транспорту на всіх рівнях управління.

Незважаючи на те, що нормативними документами МПС РФ передбачена середньодобова швидкість руху залізничних поїздів по нитках вантажних поїздів 600-800 км/добу, терміни доставки військових ешелонів до місця призначення зобов’язували вести багато з них зі швидкістю 1200 км/сут. і більше.

У ході виконання перевезень доводилося оперативно приймати рішення щодо зміни порядку їх організації. Так, перевезення 879 дшб морської піхоти Балтійського флоту планувалося виконати залізничним транспортом. У зв’язку із затримкою литовською владою рішення про пропуск ешелону через Литву, особовий склад та техніка батальйону було перевезено морем з порту Калінінград до порту Санкт-Петербург і далі залізничним транспортом до Чечні. На доставку батальйону до місця призначення потрібно 7 діб.

Для особового складу військових ешелонів, що випливають з далеких регіонів Росії (полк морської піхоти ТОФ), в дорозі була організована санітарна обробка, у тому числі й помив у лазні на станціях Омськ та Челябінськ.

Не обійшлось і без подій. Так, 20 січня 1995 року на станції Талова Південно-Східної залізниці в ході перевезення 324 мсп з Уральського військового округу сталося загоряння автомобіля військового ешелону N 11032, що знаходився на головній платформі. В результаті вибухнули боєприпаси, що перевозилися в ньому. При цьому отримав поранення машиніст-інструктор, пошкоджено техніку, залізничний рухомий склад, контактну мережу, інші технічні засоби.

Це сталося через неправильне оформлення посадовими особами перевезеного підрозділу транспортних документів на перевезення залізницею. В результаті-при формуванні ешелону на станції навантаження було порушено норми прикриття вагона, що прямує з боєприпасами.

Окремі військові ешелони вантажилися 8-12 годин замість 3-4 годин, встановлених Настановою з перевезення військ.

Причини тривалого навантаження були різні: слабка навченість особового складу правилам навантаження, розміщення та кріплення техніки, неготовність техніки, озброєння та військових вантажів до транспортування залізничним транспортом.

Більш організовано під час навантаження військових ешелонів діяли частини 27 мсд ПриВО, 34 мсд УрВО, які витратили близько 6 годин. Слабкі навички при навантаженні ешелонів показав особовий склад 245 мсп 47 тд МВО та 876 одшб СФ (18-20 годин).

З другої половини січня 1995 р. після відновлення руху поїздів на залізничній ділянці Прохолодна — Червлена-Вузлова та, у міру витіснення незаконних збройних формувань з районів, прилеглих до Грозного, розвантаження військ було організовано на станціях Терек, Червлена, Червлена-Узлова.

На період масового вивантаження військових ешелонів на цих станціях було відкрито тимчасові комендатури військових повідомлень.

Під час вивантаження одного з ешелонів на станції Червлена-Вузлова 24 січня при відбитті нападу чеченських бойовиків загинув
виконанні свого військового обов’язку заступник військового коменданта залізничної ділянки та станції Кавказька Північно-Кавказької залізниці підполковник Валентин Анатолійович Чилікін. Разом з машиністом локомотива він розчепив вагони ешелону і вивів зі станції частину палаючих вагонів, потім відчепив від поїзда платформу з палаючої БМП і вивів за межі станції, тим самим запобіг утраті особового складу та техніки ешелону, що вивантажується. Повернувшись на станцію і вступивши в бій, він отримав два смертельні поранення в груди. Підполковник В.О. Чилікін остаточно виконав свій військовий обов’язок і нагороджений посмертно орденом » За мужність » .

На новостворених станціях вивантаження військ для вивантаження озброєння та військової техніки використовувалися залізничні платформи з прибраними з одного боку візками, а також були встановлені збірно-розбірні металеві аппарелі (СРМА).

Загалом, у районі вивантаження військ кількість залізничних станцій задіяних для розвантаження було недостатнім. У зв’язку з цим окремі військові ешелони тривалий час простоювали в очікуванні вивантаження через скупчення ешелонів, що раніше прибули під вивантаження.

В результаті було втрачено час, виграний за рахунок перевезення ешелонів із гранично високими швидкостями, а органи ВОСО змушені були здійснювати регулювальні заходи на Північно-Кавказькій, Південно-Східній та Приволзькій залізницях. З метою дотримання заданої Генеральним штабом черговості пропуску поїздів із військовими ешелонами та транспортами, приймалися оперативні рішення на зміни станцій вивантаження та об’єднання військових транспортів, інші заходи. Відповідно до директив Генерального штабу, з метою забезпечення життєдіяльності угруповання військ, на залізничних станціях Північно-Кавказької залізниці було розгорнуто два лазнево-пральні-дезінфекційні поїзди. Для цього було обрано місця дислокації поїздів, вирішено питання забезпечення електроенергією, водопостачанням, засобами зв’язку, паливом. З 25 грудня 1994 р. ці рухомі установи МО виконують свої завдання відповідно до їх призначення.

Для керівництва роботою центру та пунктів прийому, обробки та відправлення загиблих військовослужбовців було створено оперативну групу, до складу якої було включено представника ЦУП ВОСО МО. На органи військових сполучень було покладено завдання щодо організації перевезень залізничним та повітряним транспортом трун з тілами загиблих (померлих) військовослужбовців до місць поховання.

Висновки

1. Досвід перевезень військ у Чечню та організація їх забезпечення показали, що залізничний транспорт є основним видом транспорту при підготовці та під час проведення як великомасштабних бойових дій, так і локальних воєн та збройних конфліктів.

2. У планах бойової підготовки військ доцільно виділити більше часу практичному навчанню особового складу з’єднань та частин перевезень залізничним транспортом у складі військових ешелонів.

3. Практика останніх років і, зокрема, чеченських подій показує, що для виконання заходів безпеки при виконанні військових перевезень залізничним транспортом та забезпечення військ у дорозі всім необхідним доцільно внести до керівних документів показники середньодобових швидкостей при перевезеннях залізничним транспортом військових ешелонів 800-900 км/сут, військових транспортів – 350 км/сут. При плануванні військових перевезень на етапі підготовки операцій та бойових дій слід враховувати зазначені показники.

4. З метою економії сил, засобів ( дріт, цвяхи, скоби, завзяті бруски) та часу на кріплення колісної техніки та озброєння при їх завантаженні на залізничний рухомий склад необхідно , щоб вся колісна техніка, що поступає на озброєння, комплектувалася заводами-виготовлювачами уніфікованими багатооборотними кріпленнями ( УМК) як це робиться для гусеничної техніки. Зразки таких кріплень розроблені та випробувані.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *