Психологічний аналіз у романі Л. Н. Толстого «Війна і мир»
Химия

Психологічний аналіз у романі Л. Н. Толстого «Війна і мир»


Завантажити реферат: Психологічний аналіз у романі Л. Н. Толстого «Війна та мир»

Філософському, історичному роману-епопеї Л.М. Толстого » Війна і світ » притаманні також і риси психологічного роману. Сторінка за сторінкою розкриваються перед читачем характери героїв Толстого у їхній схожості та різноманітності, статичності чи змінюваності. Однією з найцінніших властивостей людини Толстой вважав здатність до внутрішньої зміни, прагнення самовдосконалення, до морального пошуку. Улюблені герої Толстого змінюються. Автор використовує деталі, що повторюються, і багато разів проходять перед читачем, викликаючи роздратування: плоске самовдоволене обличчя князя Василя, кучері красеня Анатоля, мармурово-білі оголені плечі Елен.

На відміну від нелюбимих, улюблені герої Толстого зазвичай некрасиві зовні, але наділені внутрішньою красою. Вони здатні до самовдосконалення, до моральних, духовних пошуків. Їм властивий самоаналіз. Згадаймо поведінку героїв роману під час Шенграбенської битви. Справжні герої для Толстого ті, у чиїй зовнішності підкреслено все негероїчне, хто звинувачує себе, а не інших, хто скромний і чесний. Тушин, Тимохін, князь Андрій, який долає свій страх – герої. Хвастливий і самовпевнений Жерехов тільки здається героєм. Здатність до самовдосконалення показана автором з прикладу П’єра та Андрія.

У процесі пошуку істинного, важливого, неперехідного життя вони поступово виходять з-під впливу системи помилкових цінностей. П’єр розчаровується в масонстві, князь Андрій — у державній службі. Толстой першим у російській літературі зобразив миті зміни душевних станів своїх героїв, відкрив те, що згодом Чернишевський назвав «діалектикою душі». Згадаймо, наприклад, ту сцену в романі, в якій Микола, який програв Долохову величезну суму грошей, повертається додому в стані повного душевного сум’яття і, почувши спів Наташі, розуміє, що це важливо завжди, а все інше — минуще. Для князя Андрія такими моментами душевних змін стають Аустерліц з його небом та хвороба сина з пологом над дитячим ліжечком, коли князю Андрію відкривається новий погляд на життя. Важливим для розкриття психології героїв є для Толстого їхнє ставлення до інших людей, здатність зректися себе, по-каратаєвськи розлившись маленькою краплею в морі людських життів, а також ставлення людей до вічних людських цінностей: любові, природи, мистецтва, сім’ї. Герої зненавиджені показані у відриві від усього цього — наприклад, сім’я Курагіних, яку і сім’єю назвати складно. Адже їхнє об’єднання позбавлене, за висловом С. Бочарова, тієї «родової поезії», яка властива сім’ям. Ростових та Болконських, де стосунки будуються на коханні та самовіддачі.

Їх об’єднує тільки тваринна спорідненість, вони навіть не сприймають себе як близьких людей (досить згадати нездоровий еротизм у відносинах Анатоля та Елен, ревнощі старої княгині до дочки та визнання князя Василя в тому, що він позбавлений «шишки батьківського кохання» та діти — «тягла» його існування»). Можна також згадати про бездітну Шерер і сльози зворушеного Наполеона, коли той дивиться на портрет сина (любов — явно не найголовніше почуття, яке він при цьому відчуває). Улюблені герої Толстого – тіло від плоті природи. Все, що відбувається в природі, знаходить відгук у їхніх душах. Героям відкривається їхнє «власне» небо, з яким пов’язані важливі, часом епохальні зміни в їхніх душах. Важливий принцип психологічного аналізу – зображення снів. Так, сни П’єра, наприклад, дуже розумові, розсудливі.

Вони він бачить свої слабкості, у яких проходять рішення. У сні князя Андрія розкриваються ті протиріччя, які йому нерозв’язні, життя із якими робиться неможливим. Сон Петі — сон світлий, гармонійний, сон Миколи Болконського — сон «болконський», розумовий, проблематичний. Толстой показує своїх героїв у тому ставлення до мистецтва, яке виявляє в одних фальш і бездуховність, в інших — тонкість душевного сприйняття і глибину почуттів. Згадаймо про роль музики в будинку Ростових, про оперний спектакль, показаний крізь призму сприйняття Наташі.

Імена П’єра Безухова, Наташі Ростової, Андрія Болконського знають навіть ті, хто не читав «Війни та миру». Мені здається, причина цього в тому, що автору роману вдалося зробити своїх героїв надзвичайно живими, а їх характери — психологічно достовірними, багатогранними.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *