Психологічна компетентність вчителя як умова свідомого професійного самовизначення учнів
Реферати

Психологічна компетентність вчителя як умова свідомого професійного самовизначення учнів


Комунальний бюджетний навчальний заклад

ЗОШ No20


Психологічна компетентність вчителя

як умова свідомого професійного самовизначення студентів

підготовлено

вчитель мистецтва і техніки

Шаніна Тетяна Леонідівна

місто Єкатеринбург
2014 рік

Протягом ряду років школа живе в умовах модернізації освіти, будучи, по суті, майданчиком для впровадження інновацій. Інноваційний процес набуває особливого статусу у зв’язку з новими федеральними освітніми стандартами. Необхідною умовою їх реалізації є вироблення педагогами нових цільових орієнтацій навчально-виховного процесу, розвиток і трансформація професійної компетентності педагогічних працівників.

Перехід до цільових орієнтацій відповідно до освітньої ініціативи «Наша нова школа» робить все більш очевидною необхідність перебудови професійних стереотипів, установок, ціннісних орієнтацій вчителів. Недостатня увага до особистісних факторів вчителів, які здійснюють інновації, пояснює те, що школа часто не виправдовує очікувань гуманізації освітнього середовища.

Ситуація запровадження нових стандартів висуває особливі вимоги до психологічної компетентності педагогічних працівників, оскільки вперше встановлюються вимоги не лише до результатів навчання, а й до результатів особистісного розвитку учнів.

Професійне самовизначення особистості учня безпосередньо пов’язане з процесом формування універсальної навчальної діяльності (УНА), що визначає свідомий вибір професії. Обґрунтовано цільову організацію в даному випадку профорієнтаційної роботи на всіх періодах шкільного етапу:

початкова школа (1 – 4) – формування уявлень про світ професій, про розуміння ролі праці в житті людини через участь у різноманітних заходах (у традиційній практиці вчителів початкових класів проведення конкурсів малюнків «Кого я хочу? бути», «Професії моїх батьків», бесіди «Що таке професія?», «Світ професій», однак планування цієї роботи не передбачає узагальнення на рівні особистісного розвитку молодшого школяра);

перший етап основної школи (5 – 7 класи) – розвиток інтересів та здібностей, пов’язаних з вибором професії (у традиційній практиці вчителів-предметників та вчителів середнього класу проведення бесід, бесід, анкетування, ділових ігор, зустрічі з цікавими людьми на уроках, екскурсії в різні галузі). Освітня програма предмета «Технологія» передбачає вивчення спеціального розділу «Сучасне виробництво та професійне самовизначення». Тематичним планом також визначено його орієнтовну частку в загальному змісті річного курсу: 6% (4 год.) від загального (68 год.), це співвідношення не сприяє систематизації та комплексності профорієнтаційної роботи;

другий етап базової школи (8 — 9 клітин) — формування професійної мотивації, готовності до самоаналізу основних здібностей і нахилів. У 9 класі проводиться курс «Основи вибору професії», де велика увага приділяється наступним розділам: «Орієнтування у світі професійної діяльності», «Введення себе та своїх можливостей у професійну діяльність», « Проектування шляху до своєї професії». Курс у 9 класі покликаний допомогти учням обґрунтувати свій вибір професії, вибрати навчальні заклади, де вони можуть отримати цю спеціальність. Проте щорічні опитування випускників шкіл показують, що найбільш актуальним для студентів є успішне складання випускного тесту (ГІА);

старші класи (10-11 класи) – формування ціннісно-смислової сторони самовизначення, визначення професійних планів і намірів учнів, розвиток здібностей шляхом поглибленого вивчення окремих предметів. Випускники роблять перші кроки в управлінській діяльності, практикують екскурсії до ПТУ, що розташовані в найближчих районах. Класний керівник традиційно проводить анкетування щодо вибору професії та навчального закладу. Фактично статистика відповідей одинадцятикласників на запитання щодо визначення головної мети на наступний рік свідчить, що 80-85% респондентів відповідають так: «Здати іспит». Приблизно 9-12% вважають головною метою «Вступ до ВНЗ». Водночас зазначу, що при подальшому опитуванні виявляється, що лише 8% випускників вважають, що остаточно визначилися зі своєю майбутньою професією.

На сьогоднішній день найпоширенішими профорієнтаційними заходами є уроки профорієнтації в школі в рамках курсів за вибором, класні та інформаційні години, ділові ігри, внутрішньошкільні конкурси, пов’язані з вибором професії. Широко відомі та популяризовані ефективні форми роботи з професійного самовизначення студентів. А проблема свідомого вибору професії старшокласниками досі залишається досить гострою! Основне протиріччя, що породжує цю проблему, можна сформулювати так: недостатня сформованість психологічної компетентності вчителя, який реалізує ці ефективні форми.

За новими стандартами вчитель повинен забезпечити умови для формування особистості, здатної до саморозвитку. Компетентність «задається» навчальною задачею (проблемою), що вирішується, а основною формою її реалізації є діяльність, яка в свою чергу має певну психологічну структуру, її основні компоненти (І.А. Зимня): мотиваційно-ціннісний, пізнавально-інформаційний, операційно-технологічний та рефлексивно-регулятивний аспекти психологічної компетентності вчителя. Отже, важливою умовою формування свідомого професійного самовизначення студентів є процес не поверхневої, а глибокої психологічної перебудови особистісних трансформацій викладача. У разі інновації це зміна змісту чи організаційних компонентів навчального процесу. На жаль, на сучасному етапі доводиться констатувати лише масштабну зміну інформаційної складової професійної компетентності викладача, зумовлену прагненням до позитивної статистики успішно складених випускних заліків. У контексті вимивання психологів освіти з освітнього середовища на тлі нескінченних оптимізацій штатних розкладів навчальних закладів вчителям-предметникам залишається самостійно (часто інтуїтивно) впроваджувати психолого-педагогічні дидактичні засоби (діагностика, рефлексивні аналітичні карти тощо). .) на практиці. З початку 2014-2015 року в МБОУ ЗОШ No20 при вивченні предмета «Технологія» у 5-7 класах успішно використовую методику організації трихвилинного усного виступу учня перед класом. , тема виступу «Повідомлення про професію». Для уважного слухання діяльність однокласників організована за бланками (додаток 1). У рамках формування свідомого професійного самовизначення школярів можливе вирішення відразу кількох системних завдань:

— організація самостійного пошуку студентами інформації про обрану професію (для успішного усного виступу необхідний персональний аналіз та оцінка знайденої інформації);

— організація роботи із заповнення бланків (дійсність така, що навичка уважного читання сформована так само погано, як і навичка уважного слухання у понад 40% учнів);

— формування вміння висловлювати особисту думку перед аудиторією (майстерність особистої презентації нівелюється за рахунок спілкування підлітків більше у віртуальній реальності, ніж у прямому ефірі).

Таким чином, для свідомого професійного самовизначення учнів необхідно працювати над формуванням психологічної компетентності вчителя. Аналіз діяльності учнів на уроці є початком процесу розвитку психолого-педагогічної компетентності. У рамках його формування важливим є аналіз власної професійної діяльності. За відсутності практики організації нагляду за діяльністю вчителя різноманітні документальні джерела взаємодії з учнями можуть бути формою зворотного зв’язку, яка позбавлена ​​особистісного емоційного сприйняття з боку вчителя. Така інформація є чудовим матеріалом для професійного саморозвитку рефлексивно-регулятивного аспекту психологічної компетентності вчителя.

Додаток 1

Ні.

Пункт плану

Підкресліть потрібну ознаку:

один.

Визначення обраної професії:

Завершено

2

неповний

один

Не дано

0

2.

Відомі люди або компанії в професії

У списку

кілька назв або компаній

2

Лише одне ім’я чи назва

один

Не вказано

0

3.

Заробітна плата

Найменший і найбільший

2

Вказана лише середня зарплата

один

Немає інформації

0

4.

Чи хочу я бути в цій професії?

Відповів

2

Нема відповіді

0

п’ять.

Чому?

Дано детальне обґрунтування

2

Дано коротке обґрунтування

один

Без виправдання

0

Обчисліть, скільки всього балів:

Поставте свою позначку:

Оцінка «5» ставиться, якщо доповідач набрав від 8 до 10 балів.

Оцінка «4» ставиться, якщо доповідач набрав від 5 до 7 балів.

Оцінка «3» ставиться, якщо доповідач набрав від 2 до 4 балів.

Оцінка «2» ставиться, якщо доповідач набрав від 0 до 1 бала.

Дата:______________

Виступ оцінено: __________________________________

Список використаної літератури

1. Орлова І. В. Тренування професійного самопізнання: теорія, діагностика та практика педагогічної рефлексії. СПб, Реч, 2006

2. Мітіна Л. М. Психологія праці та підвищення кваліфікації вчителя: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л. М., Мітіна. — М.: Академія, 2004.

3. Кульневич С. В. Аналіз сучасного вчителя (С. В. Кульневич, Т. П. Лакоценіна) — Ростов-на-Дону: Учитель, 2003.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *