Проектування складального пристосування для складання деталей.
Химия

Проектування складального пристосування для складання деталей.


Проектування складального пристосування для складання деталей.

Завантажити реферат: Проектування складального пристосування для збирання деталей

1. Першим моментом можна назвати вибір та обґрунтування способу орієнтації. При цьому слід заздалегідь уточнити матеріал, з якого виготовляється деталь та дати повну оцінку технологічності. Отже, ми маємо таку інформацію:

Деталь, як це видно з креслення, — контактна пластина і вимагає подвійної орієнтації, отже вибирається схема орієнтації, що дозволяє двічі орієнтувати деталь. Причому спочатку орієнтація відбувається вздовж довжини у вигляді зміщення центру тяжкості, та був деталь орієнтується під час використання виступу (див. рис. 1).

Деталь виготовляється на закритих штампах для сталей та сплавів зі зниженою пластичністю, причому з метою досягнення необхідної точності деталі та покращення якості поверхні застосовується площинне калібрування підвищеної точності. Вона дозволяє забезпечити точність 8 — 12-го квалітету та параметр шорсткості R a = 2,5 0,32 мкм. Слід зазначити, що виконують площинне калібрування в холодному стані на кривошипно-колісних пресах для отримання точних вертикальних розмірів на одному або кількох ділянках поковки.

2. Другим моментом при проектуванні є обґрунтування баз та розрахунок на збирання. Тут варто особливо виділити такі моменти:

  1. Вимоги складання наказують в отвір деталі вставити контакт, навіщо необхідно визначити базу і проводити розрахунок на збирання вже щодо цієї бази.
  2. Як база зазвичай приймаються отвори, в які потрібно вставити контакти. Це з тим, що з конструктивної погляду потреба у збільшенні точності геометричних розмірів деталі відсутня.
  3. Вибір як базу отворів накладає обмеження на точність та взаємне розташування отворів. Але якщо при цьому виходити з оцінки технологічності, то в результаті подібне обмеження не спричинить зміну способу виготовлення деталі.
  4. Для забезпечення складання проводиться розрахунок допуску на збирання при використанні виразу розрахунку допуску при поєднанні по двох циліндричних поверхнях

d max
— максимальний діаметр валу;

d l — допуск на міжосьову відстань

З урахуванням обраної посадки — , D min
= 1,5 мм; d max = 1,16 мм та допуску на міжосьову відстань d l = 0,029 мм

Значення допусків розмірного ланцюга:

точність робота;

співвісність деталі контакт;

допуск на діаметр контакту;

допуск на посадковий отвір у пристрої;

неточність розташування у захопленні

3. Третім моментом вважається розрахунок параметрів віброзавантажувального пристрою

Вихідні дані:

  • Для завантаження деталі використовуємо контакт вібробункер діаметром 55 мм.
  • Для завантаження деталі контактна пластина використовуємо вібробункер діаметром 40×10 = 400 мм.

Розрахунок:

Розміри полиці вібробункера:

t = 6 мм

B = 8+2 = 10 мм

Н = 0,3 ‘400 = 120 мм

4. Четвертий момент: виходячи з наведених вище даних визначаємо допуск на калібр:

Приймаємо допуск на калібр по 5 кв. для зовнішнього та внутрішнього розмірів ¾ 0,004

Ескіз калібру для налаштування складального автомата

5. П’ятий момент: проектування ескізу захватного пристрою

Побудова схеми кругової складальної машини

Як складальна машина вибирається МТК — 901 з кількістю позицій — 12, з наступною схемою роботи:

при цьому позиції складальної машини розподіляться таким чином:

1 — Встановлення першого контакту

2 — Встановлення другого контакту

3 — Встановлення контактної пластини (складання)

4 — Розклеювання першого контакту

5 — Розклеювання другого контакту

6 — Видалення

1. Розрахунок продуктивності:

де p – кількість паралельних потоків, p = 2;

t р — час робочого циклу, t р = 3 с. = 0,05 хв

t n — позациклові втрати одного потоку

приймаємо
t n = 0,04 хв. на період запуску та t n = 0,00167 хв. на період стійкої роботи, тоді продуктивність складальної машини:

— на період запуску деталь/хв;

— на період сталої роботи деталь/хв

Коефіцієнт продуктивності

2. Вартість складальної машини

Складається із вартості всіх агрегатів:

З сб
= 6 ´С м + 4 ´С рг + 4 ´С вб1
+ 2 ´С вб2 + З з ,

де С м
— вартість маніпулятора МРЛ-90 м = 610 н/год;

З рг
— вартість клепального преса МПК-901, С рг = 360 н/год;

З вб1
, З вб2 — вартість вібробункерів, С вб1 = 24 н/год, вб2 = 372 н/год;

З з — вартість кругової машини, С з = 1800 н/год;

З сб
= 6’610 + 4’360 + 4’24 + 2’372 + 1800 = 7740 н/год

Вартість налагодження приймаємо за вартістю складальної машини н
= 2580 н/год

Гранична вартість РТК

де З 1
= З 2 = 2000н/год

— на період запуску ;

— на період сталої роботи

3. Розрахунок максимальної тривалості робочого циклу

— на період запуску;

— на період сталої роботи

4. Розрахунок оптимальної кількості верстатів на одного наладчика

— На період запуску;

— на період сталої роботи

5. Умови спрацьовування механізмів складальної машини

К1 — датчик контролю збирання;

К2 — датчик контролю наявності деталі у складальному пристосуванні;

УС – пристрій видалення деталі;

П — привід переміщення складального пристрою;

М – маніпулятор МРУ – 901А;

МПК – робоча головка МПК – 901;

Сигнали:

1 – Включення складального модуля;

2 — Робоча головка у вихідному положенні;

3 — Складальне пристосування у вихідній позиції;

4 — Здув закінчений;

5 — Підтвердження установки деталі в складальне пристосування;

6 — Перевести складальний пристрій у ліве положення;

7 — Робоча головка у вихідному положенні;

8 – Запуск робочої головки;

9 — Маніпулятор у вихідному положенні;

10 — Перевести складальний пристрій у праве положення;

11 — Підтвердження збирання;

12 — Видалення незібраних деталей;

13 – Видалення зібраних деталей;

Розрахунок технологічної характеристики РТК

Ручне збирання — Т 1 = 8 с. = 0,133 хв

Автоматичне складання — Т 2 = 7 с. = 0,117 хв

Параметри потоку відмов

— на період запуску w=0,06;

t ср
= 40 с. = 0,667 хв

— на період сталої роботи w = 0,01;

t ср
= 10 с. = 0,167 хв

З з — вартість стійки, з = 47 н/год;

З сб
= 400 + 360 + 24 + 372 + 61 + 47 = 1264 н/год

6. Розрахунок циклової продуктивності деталь/хв

Коефіцієнт продуктивності

Коефіцієнт технічного використання

— На період запуску;

— на період сталої роботи

Коефіцієнт надійності, де — Середній час безвідмовної роботи;

— На період запуску;

— на період сталої роботи

Коефіцієнт використання;

— на період запуску

— на період сталої роботи

Фактична продуктивність Q = Q ц h ісп

— на період запуску Q = 8,55×0,94 = 8,04 ;

— на період сталої роботи Q = 8,55 × 0,997 = 8,524

7. Розрахунок граничної вартості РТК

де З 1
= З 2 = 2000н/год

— на період запуску ;

— на період сталої роботи

Технологічна схема збирання складальної одиниці

Структурна схема маршрутного техпроцесу автоматична

складання складальної одиниці ‘Пластина контактна’

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *