Реферати

«ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПОЗАВ ЧАС ЯК ОДИН ІЗ СПОСІБІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА»


ВІД«ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПОЗАВ ЧАС ЯК ОДИН ІЗ СПОСІБІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА»збірник доповідей 12-ї Всеросійської інтернет-педагогічної ради

Кокарєва Марія Миколаївна, МБОУ ЗОШ №10, вчитель техніки, Свердловська обл., м. Нижній Тагіл

Стаття присвячена проблемам та перспективам впровадження системно-діяльнісного підходу в навчальних закладах.

Досвід роботи вчителя через проектну діяльність учнів на уроках техніки та в позаурочний час подається як один із шляхів соціалізації особистості сучасного учня та формування його успішності, підготовки до самостійного життя в умовах ринкових відносин.

Визнаний лідер вітчизняної психологічної науки, автор концепції діяльності А. Н. Леонтьєв говорив, що життя людини є «сукупністю, а точніше системою дій, які чергуються одна з одною». [5: 4].

Діяльнісний підхід до життя ґрунтується на тому, що психіка людини нерозривно пов’язана з її діяльністю. Таким чином, метою навчання в даний час є не озброєння знаннями, не їх накопичення, а формування вміння діяти зі знанням справи. Іншими словами, мета навчання — дати людині здатність діяти, а знання мають стати лише засобом навчання діям.

Сьогодні в нашій школі створені всі умови для самореалізації дитини через уроки техніки та позакласні заходи. Цінність позакласної роботи з дітьми полягає в тому, що вона сприяє практичному застосуванню знань і навичок, набутих на уроках техніки (вміння виконувати ручні та машинні шви, ліплення, вишивання, в’язання, викроювання, конструювання), стимулює пізнавальну мотивація школярів. А головне, учні можуть розвинути свій творчий потенціал.

Невід’ємною частиною навчально-виховного процесу в школі є позакласна робота школярів. У ньому поєднуються всі види діяльності учнів, у яких можливо і доцільно вирішувати проблеми їхнього виховання та соціалізації, що сприяє виконанню вимог федеральних освітніх стандартів загальної освіти.

Маю понад 20 років педагогічного стажу. Працюючи з дітьми за різними напрямками: початкове технічне моделювання (1-4 класи), макетування (10-11 класи), театр моди «Палітра» (8-11 класи), можу відзначити важливість будь-якого виду діяльності, який учні беруть участь у . Протягом останніх шести років у своїй роботі використовую метод проектів, оскільки вважаю його використання одним із способів підвищення мотивації та ефективності навчальної діяльності в базовій школі. Це означає, що така діяльність має бути спрямована не лише на підвищення компетентності підлітків у предметній галузі окремих навчальних дисциплін, не лише на розвиток їхніх здібностей, а й на створення продукту, значущого для інших.

Проектна діяльність організована мною таким чином, щоб учні могли реалізувати свої потреби в спілкуванні. Вибудовуючи різного роду стосунки в ході цілеспрямованої пошукової, творчої та продуктивної діяльності, діти опановують норми взаємин з різними людьми, набувають навичок не лише індивідуальної самостійної роботи, а й співпраці в колективі.

Проектування передбачає наявність проблеми, яка носить практичний характер, і вирішується в процесі організації різноманітної діяльності. Очевидно, для підлітків значущими є нові, ще незнайомі їм види діяльності, опановувати ними цікаво, навіть якщо згодом вони не увійдуть до ряду найбільш цінних і життєво важливих.

Дизайнерські роботи побудовані таким чином, що в них затребувані практично будь-які здібності підлітків, реалізуються особисті пристрасті до того чи іншого виду діяльності. У цьому випадку учні роблять перші кроки до допрофесійної діяльності.

Починаючи з 5 класу, мої учні створюють власні маленькі проекти. Зміст проектної діяльності ускладнюється в міру засвоєння попередніх, простіших, проектних завдань. До роботи залучаються нові знання учнів, використовується раніше набутий досвід. Проектування допомагає учням зрозуміти роль знань і навичок у житті та навчанні.

У діяльності, яка має соціальну спрямованість, дитина бачить, що робота, яку вона виконує, потрібна і корисна суспільству, що вона може проявити себе, застосувати свої знання на практиці. Важливо спиратися на ініціативу та самостійність, особливо в контексті організації шкільних справ. Якщо правильно реалізувати цей принцип, то будь-яка справа сприймається школярами так, ніби вона виникла з їхньої ініціативи, а робота виконується з великим бажанням і прагненням.

Як один із керівників студії театру моди «Палітра», вона прийшла до висновку, що використання методу проектів у роботі колективу допомагає дітям самореалізуватися та самовдосконалюватися.

Опанувавши основи дизайну в 5-7 класах, у 8-11 класах діти можуть самостійно створювати складні творчі проекти в групах.

Щорічно беручи участь у різноманітних конкурсах, виставках, ми розробляємо нові колекції. Разом обираємо тему майбутнього проекту, розбиваємося на групи та визначаємо завдання з урахуванням можливостей кожного учня. Наприклад, при створенні колекції «Нічна феєрія» ставилося завдання зробити колекцію для міського конкурсу еко-моди. Дуже довго ми думали, що робити, щоб було не так, як усі, а щось незвичайне. Збирати сміттєві пакети, папір, відходи було нецікаво. Так народилася ідея зробити колекцію нікому не потрібних вдома відеокасет, які вже ніхто не дивиться, вони пилляться вдома або викидаються за непотрібністю. Проте касет нам знадобилося багато, тому ми вирішили звернутися за допомогою до учнів нашої школи. В результаті ми накопичили достатньо матеріалу для створення колекції. Немає ніяких матеріальних витрат. Влітку дівчата підбирали різні схеми в’язання гачком, переглядали літературу з в’язання гачком, придумували ескізи для майбутньої роботи.

На уроках технології в 7 класі мої учні опановують навички в’язання гачком. Ці навички нам знадобилися при створенні колекції: ті, хто опанував в’язання гачком, в’язали складні візерунки з плівки, решта плели коси різними способами. В результаті кропіткої роботи до середини листопада була отримана незвичайна цікава колекція, яку оцінили члени журі САН (1 місце) і рекомендували показати вже на міському конкурсі театру моди. На цьому наша робота не закінчується. Після обговорення недоліків і помилок ми прийшли до висновку, що необхідно доопрацювати наш проект, оскільки він створений для зовсім іншого конкурсу. Дівчата вже добре засвоїли майстерність в’язання гачком, тому ми вирішили зв’язати ще кілька суконь зі складнішим візерунком. Знову розділили на групи, розподілили, хто яку роботу може виконувати. Крім того, потрібно було відпрацювати навички ходіння по сцені, вміння презентувати себе та правильно рухатися. В результаті наша колекція отримала приз у розділі «Власний дизайн».

Щороку студія «Палітра» бере участь зі своїми творчими проектами в районних, міських та обласних (1 раз на 2 роки) конкурсах. Роботу учнів високо оцінює журі, що дозволяє дітям побачити результати своєї роботи не лише в межах школи, а й на міському рівні.

Таким чином, проектна діяльність розвиває в дітей уміння розв’язувати проблеми, вміння працювати в команді, в єдиному колективі. Студенти розвивають загальноосвітні навички та вміння: вміння планувати, аналізувати, коригувати свою діяльність – те, що допоможе їм у подальшому житті та може знадобитися у майбутній професії.

Своє завдання я бачу в тому, щоб спрямувати учнів на пошук вирішення проблеми, адже людина починає думати, коли стикається з труднощами, подолання яких для неї має велике значення. У процесі оволодіння знаннями та вміннями, способами дій у дітей розвивається самостійність у творчості. Підвищуючи ступінь самостійності учнів, реалізуючи індивідуальний підхід, вчитель розвиває творчі здібності кожного учня. Діяльність створюється в спільній творчій формі.

Використання методу проектів дає змогу реально реалізувати діяльнісний підхід у трудовому навчанні учнів, інтегрувати набуті ними знання та вміння при вивченні різних шкільних дисциплін на різних етапах навчання.

Ефективність діяльнісного підходу полягає в наданні результатам освіти соціально-особистісного значущості:

— більш гнучке та міцне засвоєння учнями знань, самостійний рух у досліджуваній місцевості;

-значне підвищення мотивації та інтересу до навчання;

— забезпечення умов для загальнокультурного та особистісного розвитку на основі загальноосвітньої діяльності (УУД), формування картини світу.

Крім когнітивних, розвиваючих факторів, немале значення має самостійна проектна діяльність як соціально-психологічна адаптація дитини, формування її успішності, підготовка до самостійного життя в умовах ринкових відносин.

ЛІТЕРАТУРА ТА ПОСИЛАННЯ

  1. Асмолов А.Г., Володарська І.А., Салміна Н.Г., Бурменська Г.В., Карабанова О.А. Культурно-історична системно-діяльнісна парадигма розробки стандартів шкільної освіти. Вопроси психологии. — 2007.- No4.

  2. Діяльність: теорії, методологія, проблеми, М., 1990.

  3. Кондаков А. М. Про Федеральний державний освітній стандарт загальної освіти: Доповідь Російської академії освіти / За ред. А. М. Кондакова, А. А. Кузнєцова // Педагогіка. — 2008.- No10.

  4. Купавцев, А. В. Діяльнісний аспект процесу навчання / А. В. Купавцева // Педагогіка. – 2002. – No 6. – С. 44-66. 15

  5. Леонтьєв, А.А. Що таке діяльнісний підхід у навчанні / А.А.Леонтьєва //Початкова школа плюс.-2001.-№1-С.3-6

п’ять

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *