Проблеми теорії держави у роботі Леніна “Держава та революція”
Химия

Проблеми теорії держави у роботі Леніна “Держава та революція”


Завантажити доповідь: Проблеми теорії держави у роботі Леніна “Держава та революція”

Основоположники наукового соціалізму встановили, що подібно до того, як усі попередні суспільно-економічні формації закономірно змінювали один одного, так і капіталізм має бути замінений новим ладом. Його найбільш загальні визначальні ознаки такі:

1) ліквідація експлуатації людини людиною, і цим експлуататорських класів, а потім і класового поділу суспільства,

2) затвердження панування суспільної власності на засоби виробництва,

3) досягнення соціальної рівності людей.

Соціалізм, як лад, заснований на громадській власності та усунув експлуатацію людини людиною, має колективістську основу. Він створюється трудовим народом, основу якого і провідну силу становить робітничий клас, який виступає виразником корінних інтересів всіх людей праці, тобто більшості. Тому такий лад політично не може бути інакше організований, як на основі демократії та народовладдя. Визнавши, що соціалізм можна створити лише при встановленні політичної влади пролетаріату, Ленін вважає за необхідне створення і нової держави замість скорботної соціалістичної революцією. Однією з попередніх умов побудови пролетарської державності є злам старої державної машини. Прикладом цього служив приклад Паризької комуни. Першим своїм декретом вона знищила постійну армію, запровадивши загальне озброєння. Вона була виборним установою з урахуванням загального виборчого права. При цьому у своїх руках вона тримала як законодавчу, і виконавчу владу. Поліція, колишня знаряддям центрального уряду була позбавлена ​​своїх політичних функцій і була перетворена на Відповідальний Орган Комуни, який змінюється у час. Також надійшли з чиновниками решти галузей управління.

Загальна військова служба оплачувалася як служба робітника. Усі привілеї вищих державних чинів зникли разом із чинами. Місцеві установи, об’єднуючись між собою, самі і через збори делегатів посилали депутатів до національної делегації, яка засідає у Парижі. Так передбачалося об’єднати самоврядування виробників на місцях у загальнонаціональну систему. Це була повністю самоврядна організація влади робітничого класу, яку навіть важко вважати державою. Для Леніна головне в такій організації влади була насамперед відсутність постійних збройних сил (армії, поліції) та розгалуженого чиновницького апарату, що протистоїть істинно демократичним структурам. Розглядаючи нову систему як напівдержава, Ленін, як до революції, так і деякий час після неї був переконаний у тому, що соціалізму чужі товарно-грошові відносини, що в нових умовах суспільний інтерес повністю охопить особистий, і не потрібно вживати заходів до збудження та задоволення цього інтересу в індивідуального виробника.

Ленін усвідомлює згубність зневаги до інтересів селянства, протиставлення його робітничому класу, як і протиставлення цих двох класів інтелігенції. НЕП повинен був об’єднати ці верстви суспільства на основі узгодження їх приватних інтересів та поєднання останніх у спільних для всіх цілях: будівництві нового суспільства. Ленін розумів державу як організацію, необхідну придушення експлуататорів й у повного знищення класів — функцій, що лягають весь трудовий народ. У суспільстві, де є класові антагонізми, держава виникає і постає як “продукт та прояв непримиренності класових протиріч”. У цьому суспільстві держава є органом класового панування. Воно створює “порядок, який узаконює гноблення, стримуючи зіткнення класів. Ленін вказує на неодмінну наявність спеціальних збройних загонів, які мають у своєму розпорядженні в’язниці, важливе знаряддя сили державної влади. Державний апарат експлуатує пригнічений клас, і його повалення (повалення буржуазії) почне перехідний період від капіталізму до комунізму.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *