Проблеми, пов'язані з розумінням матерії та свідомості
Химия

Проблеми, пов’язані з розумінням матерії та свідомості


Скачати реферат: Проблеми, пов’язані з розумінням матерії та свідомості

План реферату

Передмова

I. Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії

1. Практично-діяльне ставлення людини до світу.

2. Матерія.

2.1. Визначення матерії (необхідних пояснень).
2.2. Світ та наукова картина світу. Революція в науці та зміна наукових картин світу.
2.3. Діалектико-матеріалістичне вчення про матерію та сучасні природничо уявлення про її будову та властивості.
2.4. Світоглядне та методологічне значення поняття матерії для розвитку філософії та приватних наук.

3. Рух.

3.1. Рух – спосіб існування матерії
3.2. Основні форми руху матерії та принципи їх класифікації
3.3. Діалектика основних форм руху матерії.
3.4. Специфіка соціальної форми руху матерії.

4. Простір та час.

4.1. Простір і час — форми існування матерії, що рухається.
4.2. Субстанційна та реляційна концепції простору та часу.
4.3. Основні властивості простору та часу.
4.4. Критика ідеалістичних та метафізичних концепцій простору та часу.
4.5. Концепція множинності нефізичних форм простору та часу.

Передмова

Розглянуті в цьому посібнику проблеми, пов’язані з розумінням матерії та свідомості, є виключно важливими для філософії. Їхня значимість стане досить очевидною, якщо врахувати таке.

Людина відрізняється від тварини насамперед використанням знарядь праці, внаслідок чого її діяльність стає цілеспрямованою. Бобр, наприклад, виявивши потрібне йому дерево, починає його гризти; людина ж у цій ситуації скористається пилкою чи сокирою. Тварина, інакше кажучи, безпосередньо діє потрібний йому об’єкт; людина ж безпосередньо діє знаряддя праці (яке саме собою її цікавить), — з чого потрібний об’єкт стає метою. Мета, за Аристотелем, є те, чого у природі немає, але проти чого вона не заперечує і що потрібно людині, представляючи для нього певну цінність.

Тому пізнавальне ставлення до дійсності — суттєва передумова цілеспрямованої діяльності людини щодо зміни природної та соціальної дійсності (тварина споживає готівкові ресурси природи; людина ж виробляє потрібні їй умови існування). Адже постановка розумної, можливої ​​мети можлива лише при знанні того, що в об’єктивній дійсності є, а чого в ній немає, що її законам суперечить, а що — ні (і, отже, є можливим), і, нарешті, при знанні того, що справді потрібно людині. Вибір мети, отже, спирається певне розуміння світу і людини. Таким чином, гарматний характер діяльності породжує необхідність зі знанням ставитися до справи, робить людину істотою, що має свідомість. Відповідно людина — це продукт своєї діяльності: змінюючи дійсність за допомогою знарядь праці, він у ході цього процесу (будь-яка палиця — про два кінці!) формує свої власне людські якості, — виробляє необхідні вміння і навички, набуває знання. Тому і світ людини – це світ людини (Гегель).

Діяльність людини — це перетворення речей, явищ, процесів з метою надання їм форми та/або змісту, що задовольняють її потреби. Оскільки ця діяльність є гарматною і з цього — цілеспрямованою, остільки вона, очевидно, містить . 4 як об’єктивну (предмет, зброю, умови), і суб’єктивну (мету як уявну модель бажаного майбутнього) боку. Це означає, що певне розуміння сутності та можливостей людини базується на певному розумінні об’єктивного, матеріального та суб’єктивного, ідеального. (З огляду на це зрозуміло значення основного питання філософії як питання про відношення мислення та буття).

Тож як співвідноситься об’єктивне і суб’єктивне у людині та її діяльності? (Адже саме дія, за Гегелем, є справжнє буття людини). Чи є природна і соціальна реальність лише якимось матеріалом, який може змінювати, керуючись лише своїми бажаннями? Або ж вони мають власні закони існування та розвитку, що не залежать від свідомості людини? Свідомість, мислення людини цілком самостійні чи їх існування та розвитку тією чи іншою мірою визначаються об’єктивним буттям? Для відповіді на ці та пов’язані з ними питання і потрібне вивчення матерії та свідомості.

Сьогодні досить очевидно, що навколишній світ (і природний, і соціальний) володіє об’єктивними, тобто власними, внутрішньо властивими йому закономірностями існування і розвитку і тому не може змінюватися довільно. (Найважливіший елемент цілеспрямованої діяльності, звернемо увагу, — це передбачення, основу якого становить знання закону). Певна недооцінка цього при характері і масштабах сучасного виробництва — одна з причин, що породили глобальні проблеми сучасності, деякі з яких вже загрожують існуванню людини. (Згадаймо Ф.Бекона: перемогти природу можна лише підкоряючись їй). Не менш ясно сьогодні і те, що свідомість не є якоюсь достатньою сутністю. Тому лише діалектико-матеріалістичний підхід (що спирається, природно, на те цінне, що було вироблено в інших філософських напрямках), може бути основою сучасного розуміння матерії та свідомості. (Діалектика, нагадаємо, орієнтує на історизм у пізнанні, розглядаючи наступність як умову розвитку). Саме з цих позицій і написано цей посібник.

Автори: доц. В.В.Терентьєв (Предмова, глава I), доц. Н. І. Корольов (глава II).

I. Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *