Принципи російської пунктуації, функції та види розділових знаків

ПУНКТУАЦІЯ — це сукупність правил пунктуації, а також сама система пунктуації.

Принципи російської пунктуації, функції та види розділових знаків.

Пунктуаційна система російської мови побудована на синтаксичній основі, майже всі пунктуаційні правила формулюються залежно від будови речення.

Хоча в російській мові є багато правил щодо обов’язкової пунктуації, російська пунктуація має велику гнучкість: є різні варіанти пунктуації, які пов’язані не тільки зі значенням, але й зі стилістичними особливостями тексту.

Функції розділових знаків.

Розділові знаки вказують на смисловий поділ тексту, вони також допомагають розкрити синтаксичну структуру тексту та його ритмо-мелодію.

Види розділових знаків:

• виділені знаки (їх функціями є позначення меж синтаксичних конструкцій, які доповнюють, пояснюють члени речення; інтонаційно-семантичне виділення частин речення, конструкцій, що містять звертання або ставлення мовця до свого висловлювання): два коми і два тире (один парний знак), дужки, лапки;
• знаки відокремлення (їх функціями є позначення меж між окремими самостійними реченнями, між однорідними членами речення, між простими реченнями в складному; вказівка ​​виду речення за метою висловлювання, за емоційним забарвленням): крапка , знаки питання та оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, три крапки;
• особливий розділовий знак — червона лінія (позначає початок нового обороту в розповіді).

Розділові знаки бувають поодинокими і парними. Парні розділові знаки вказують на те, що встановлення першого розділового знака вимагає встановлення другого. До них належать дві коми та два тире (як окремі символи), дужки та лапки.