Правила поведінки в осередку ядерної поразки.
Химия

Правила поведінки в осередку ядерної поразки.


Правила поведінки в осередку ядерної поразки.

Завантажити реферат: Правила поведінки в осередку ядерної поразки

Під осередком ядерної поразки розуміється територія з населеними пунктами, промисловими, сільськогосподарськими та інші об’єктами, що зазнала безпосереднього впливу ядерної зброї супротивника.

Поведінка і дію населення в осередку ядерної поразки багато в чому залежить від того, де воно знаходилося в момент ядерного вибуху, — у сховищах або поза ними.

Притулки є найефективнішими засобами захисту від усіх вражаючих факторів ядерної зброї та від наслідків, спричинених застосуванням цієї зброї. Слід лише старанно дотримуватись правил перебування в них, суворо виконувати вимоги осіб, відповідальних за підтримання порядку в захисних спорудах.

Зазвичай тривалість перебування людей у ​​сховищах залежить від рівня радіоактивного зараження місцевості, де розташовані захисні споруди. Якщо притулок перебувати в зоні зараження з рівнями радіації через 1 годину після ядерного вибуху від 8 до 80 Р/год, то час перебування в ньому людей становитиме від кількох годин до однієї доби; у зоні зараження з рівнем радіації від 80 до 240 Р/год перебування людей у ​​захисній споруді збільшується до 3 діб; у зоні зараження з рівнем радіації 240Р/год і вище цей час складе 3 доби та більше.

Після закінчення зазначених термінів з сховищ можна перейти до житлових приміщень. Протягом наступних 1-4 діб з таких приміщень можна періодично виходити назовні, але не більше ніж на 3-3 години на добу. В умовах сухої та вітряної погоди, коли можливе пилоутворення, при виході з приміщень слід використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання.

Якщо внаслідок ядерного вибуху притулок виявився пошкодженим і подальше перебування в ньому буде пов’язане з небезпекою для тих, хто вкривається, то вживаються заходи для швидкого виходу з нього, не чекаючи на прибуття рятувальних формувань.

У всіх випадках перед виходом з притулку на заражену територію необхідно за вказівкою коменданта споруди ретельно перевірити, чи правильно надіто засоби індивідуального захисту, уточнити відомості про напрямок руху та шляхи виходу, а також про місцезнаходження медичних формувань ГО та обмивних пунктів.

Під час перебування населення під час ядерного вибуху поза сховищами, при знаходженні, наприклад, людей на відкритій місцевості або на вулиці необхідно з метою захисту використати найближчі природні укриття. Якщо таких укриттів поблизу немає, потрібно повернутись до вибуху спиною, лягти на землю обличчям униз, руки сховати під себе. Через 15-20 с після вибуху, коли пройде ударна хвиля, слід встати і негайно надіти протигаз, респіратор або будь-який інший засіб захисту органів дихання (аж до того, що закрити рот і ніс хусткою, шарфом, щільним матеріалом). Після цього струсити пил, що осів на одяг і взуття, надіти наявні засоби захисту шкіри (використовувати одягнені одяг та взуття як засоби захисту) і негайно вийти з вогнища ураження або сховатися в найближчій захисній споруді.

Знаходження людей на зараженій радіоактивними речовинами місцевості поза сховищами, незважаючи на використання засобів індивідуального захисту, пов’язане з можливістю небезпечного опромінення і, як наслідок, розвиток променевої хвороби. Щоб запобігти важким наслідкам опромінення та послабити прояв променевої хвороби, у всіх випадках перебування на зараженій місцевості необхідно здійснювати медичну профілактику уражень іонізуючими речовинами.

Слід також завжди пам’ятати, що в осередку ядерного ураження повітря, поверхня землі та всі навколишні предмети заражені. З метою зменшення ураження радіоактивними речовинами на території вогнища ураження забороняється знімати поза захисними спорудами засоби індивідуального захисту органів дихання, приймати їжу, курити, пити.

Прийом їжі поза сховищами дозволяється на місцевості з рівнем радіації не більше 5 Ргод. Якщо місцевість заражена з вищими рівнями радіації, то прийом їжі повинен проводитися в укриттях або дезактивованих ділянках місцевості. Приготування їжі має вестися на незараженій місцевості або, у крайньому випадку, на місцевості, де рівні радіації не перевищують 1Ргод.

При виході з осередку ураження необхідно враховувати, що внаслідок ядерних вибухів виникли руйнування багатоповерхових будівель, мереж комунального господарства. При цьому окремі елементи будівель можуть обрушитися через деякий час після вибуху, зокрема від струсу при русі важкого транспорту, тому підходити до будівель треба з найменш небезпечної сторони – де немає елементів конструкції, що загрожують падінням. Просуватися вперед слід посередині вулиці з урахуванням можливого швидкого відходу в безпечне місце. З метою виключення нещасних випадків не можна чіпати електропроводи, оскільки вони можуть опинитися під напругою; слід бути обережним у місцях можливого загазування.

Напрямок руху з вогнища поразки необхідно вибирати з урахуванням знаків огорожі, розставлених розвідкою цивільної оборони — у бік зниження рівнів радіації. Рухаючись зараженою територією, потрібно намагатися не піднімати пилу, в дощову погоду обходити калюжі і прагнути не піднімати бризок.

По дорозі з вогнища ураження можуть траплятися люди, завалені уламками конструкцій, які отримали травми. Слід надати їм посильну допомогу. Розбираючи уламки, необхідно звільнити постраждалому передусім голову та груди. Надання допомоги передбачає наявність навичок і знання певних прийомів у зупинці кровотечі, створення нерухомості (при мобілізації) при переломах кісток гасінні одягу, що загорівся на людині, в захисті рани або опікової поверхні від подальшого забруднення.

У населених пунктах велику небезпеку для людей будуть пожежі, спричинені світловим випромінюванням ядерного вибуху, вторинними факторами після вибухів. Якщо для порятунку постраждалих потрібно пройти через приміщення, що горить, слід накритися з головою мокрим пальто, ковдрою, шматком щільної тканини.

Після виходу з осередку ядерного ураження (району радіоактивного зараження) необхідно якнайшвидше провести часткову дезактивацію та санітарну обробку, тобто. видалення радіоактивного пилу: при дезактивації – з одягу, взуття, засобів індивідуального захисту; при санітарній обробці – з відкритих ділянок тіла та слизових оболонок очей, носа та рота.

При частковій дезактивації слід обережно зняти одяг (засоби захисту органів дихання не знімати); потім розвісити одяг на перекладині або на мотузку і, також стоячи спиною до вітру, помістіть з нього пил зверху вниз за допомогою щітки або віника. Одяг можна вибивати, наприклад, ціпком. Після цього слід продезактивувати взуття: протерти ганчірками та ганчір’ям, змоченими водою, очистити віником або щіткою; гумове взуття можна мити.

Протигаз дезактивується у такій послідовності. Фільтруючі-поглинаючу коробку виймають із сумки, сумку ретельно струшують; потім тампоном, змоченим мильною водою, миючим розчином або рідиною з протихімічного пакету, обробляють фільтрують-поглащаючу коробку, сполучну трубку і зовнішню поверхню шолом-маски. Після цього протигаз знімають.

Після закінчення дезактивації одягу, взуття та засобів захисту органів дихання знімають та дезактивують рукавички.

При частковій санітарній обробці відкриті ділянки тіла, насамперед руки, обличчя та шию, а також очі, обмивають незараженою водою, ніс, рот і горло полощуть. Важливо, щоб при обмиванні особи заражена вода не потрапила у вічі, рот і ніс. При нестачі води обробку проводять шляхом багаторазового протирання ділянок тіла тампонами з марлі (вати або клоччя), змоченими незараженою водою. Протирання слід проводити в одному напрямку (зверху вниз), щоразу перевертаючи тампон чистою стороною, після чого замінюють його чистим.

Оскільки одноразові часткові дезактивації та санітарна обробка не завжди гарантують повного видалення радіоактивного пилу, то після їх проведення обов’язково здійснюється дозиметричний контроль. Якщо виявиться, що зараження одягу і тіла вище за допустиму норму, часткові дезактивацію та санітарну обробку повторюють. У необхідних випадках проводитися повне санітарне оброблення.

Взимку для часткової дезактивації одягу, взуття, засобів захисту та навіть для часткової санітарної обробки можна використовувати незаражений сніг. Влітку санітарну обробку можна проводити в річці або іншому проточному водоймищі.

Своєчасно проведені часткові дезактивації одягу, взуття та засобів захисту та санітарна обробка можуть повністю запобігти або значно знизити рівень ураження людей радіоактивними речовинами.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *