Повість І. Франка «Захар Беркут» і Україна сьогодні
Реферати

Повість І. Франка «Захар Беркут» і Україна сьогодні


На літературному місці великого українського письменника І. Франка ми знаємо багато різних за жанрами творів. Це і поезія, і драматургія, і проза. Проза І. Франка також багатогранна. З нею можна побачити розповіді, пояснення, казки. Особливе місце серед прозових творів повісті І. Франка «Захар Беркут» займає історична повість.

І. Франко беззастережно любив свій край з його величними вічнозеленими й крутими гірськими п’єсами, негамною музикою стрімких, бурхливих річок і струмків, могутніх гірських вершин і зелених лугів. Написані їхніми предками чоловічої статі, вони звучали як монголо-татарська маса, вони були вражені рідним краєм.

Все це яскраво змальовано в історичній повісті «Захар Беркут». М. М. Коцюбинський у нарисі «Іван Франко» писав, що Франк «люди діляться на два табори: на кривдників, проти таких вин триматися, як меч, слово, а покривджених, як вино, щоб розкрити серце», такі зустрічаємо ми. в повісті «Захар Беркут». З одного боку тухолц на чолі із Захаром Беркутом, Максимом, Мирославою, з іншого – монголи-завойовники, бегадир Бурунда, боярин Тугар Вовк. Волові члени старої родової громади, зачаровані мудрим Захаром Беркутом, сильні своїм порядком, засновані на рівності, вправі, спритності. Сморід не визнає боярської влади над собою, не хоче терпіти жорстокості гнилого Тугара Вовка. Це правильні патріоти, які сміливо і по-мужньому стоять на захисті своєї Вітчизни у вигляді завойовників.

Головний герой творіння — Захар Беркут, в образі якого найпередовіше закладено мудрість народу, велич справедливості, патріотизм тухолян.

І. Франко вустами свого героя Захара Беркута, озвучивши панегірик нашому багатостраждальному народу. «Щасливий, кому судилося жити в ті дні! Це будуть світлі дні, дні відродження народу!»

Справді, в нашу годину, справедливим шляхом, народилася Україна – вільна, суверенна, незалежна держава. І ми самі і наші співучасники були суджені поновити її.

«Ми живемо не в тому щасливому добіродженні, про яка, що вмирає, каже Захар Беркут, а йди добіє в кінці дня», — написав я. Франко. Саме так, нам, масі незалежної України, воно випало на долю життя в цей щасливий час. Хоч економічне життя нашої України ще не досягло належного рівня світла, а тим більше того, що Україна вільна, незалежна, визнана іншими державами та народами. А підбати про те, щоб це просвітала — це вже наше завдання. Я відповідаю за всі зусилля, щоб життя в нашій країні вирувало, щоб жила наша прекрасна мова, щоб наша самодостатня культура відроджувалася не указами, а серцями і благословеннями людей. Я вірю в те, що наша Україна незабаром стане могутньою, процвітаючою державою, подолавши економічну кризу, буде визнана світом однією з найбільших та економічно найрозвиненіших країн. У той же час, ми бачимо, які красиві спускаються в наші дні тим насінням, що водночас з іншими вогнями і Великим Каменяром. Доба відродження України, нації, сила лиха прийшла!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *