- Поразка ел.струмом, перша допомога
Химия

— Поразка ел.струмом, перша допомога


- Поразка ел.струмом, перша допомога

Завантажити реферат: Поразка ел.струмом, перша допомога

Навколишнє середовище (природне, виробниче і побутове) таїть у собі потенційну небезпеку різного виду. Серед них – ураження електричним струмом. З дедалі ширшим застосуванням з виробництва та у побуті досягнень науково-технічного прогресу чинники цього ризику зростають, хоча сучасні електричні прилади і проходять атестацію з погляду техніки безпеки. Сучасні квартири заповнені різноманітними видами електричних приладів та електронної апаратури. Тому проблема захисту від ураження електричним струмом та знання правил надання першої допомоги при електротравмі особливо актуально у сучасному техносоціальному середовищі.

Будь-яке поразка електричним струмом, навіть здавалося б незначне, то, можливо небезпечним, т.к. Вплив струму на внутрішні органи (серце, нервову систему) іноді виявляються не відразу ж, а трохи пізніше. Тому у всіх випадках ураження електричним струмом або блискавкою після надання першої допомоги потерпілого потрібно (у лежачому положенні, обережно) якнайшвидше доставити до лікувального закладу.

Електротравма — ураження електричним струмом, а також патологічні зміни у тканинах (зовнішніх покривах, внутрішніх органах, нервовій системі) та психіці, що викликаються в організмі під впливом електричного струму. Пошкодження залежать від безпосереднього проходження електричного струму через організм і від тієї енергії, на яку струм перетворюється (тепло, світло, звук) при розряді в безпосередній близькості від людини. Загальні та місцеві явища, що викликаються впливом струму на організм, можуть варіюватися від незначних больових відчуттів, за відсутності органічних та функціональних змін з боку органів та тканин, до важких опіків з обвуглюванням та згорянням окремих частин тіла, втратою свідомості, зупинки дихання та серця та смерті .

Ураження електричним струмом може статися як від окремих частин електроустановок, неізольованих, з пошкодженням або вологою ізоляцією, так і через сторонні предмети, що випадково опинилися у дотику до них. Струми високої напруги можуть вражати розрядом через повітря на відстані або через землю, наприклад, при падінні на неї дроти високовольтної мережі. Поразка блискавкою (атмосферною електрикою) може статися при безпосередньому розряді на людину, а також на відстані — через землю або через проводи повітряної електричної мережі (освітлювальної, телефонної та ін.). Найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою 50 Гц, силою починаючи з 0,1 А або 100 мА і напругою понад 250 В.

Дані наведені у таблиці.

Примітки:

Дані відповідають проходженню струму через тіло людини шляхом рука — рука або рука — ноги.

Пороговий струм фібриляції — це найменше значення фібриляційного струму, тобто. струму, що викликає під час проходження через організм фібриляцію серця. Його значення за 50 Гц становить 50-350 мА. При цьому струм 67 мА викликає фібриляцію лише у 1 людини з тисячі, 367 мА — у 999 чоловік з тисячі та струм 157 мА — у 500 осіб з тисячі, тобто. у 50% людей.

Значення

Характер впливу

струму, ма

Змінний струм 50 Гц

Постійний струм

0,6-1,6

Початок відчуття — слабкий свербіж, пощипування шкіри під електродами

Не відчувається

2-4

Відчуття струму поширюється і на зап’ясті руки, трохи зводить руку

Не відчувається

5-7

Больові відчуття посилюються у всій кисті руки, супроводжуються судомами; слабкі болі відчуваються у всій руці, аж до передпліччя. Руки, як правило, можна відірвати від електродів

Початок відчуття. Враження нагрівання шкіри під електродом

8-10

Сильні болі та судоми у всій руці, включаючи передпліччя. Руки важко, але здебільшого ще можна відірвати від електродів

Посилення відчуття нагрівання

10-15

Болі, що ледь переносяться, у всій руці. У багатьох випадках руки неможливо відірвати від електродів. Зі збільшенням тривалості протікання струму болю посилюються

Ще більше посилення відчуття нагріву як під електродами, так і в прилеглих областях шкіри.

20-25

Руки паралізуються миттєво, відірватись від електродів неможливо. Сильні болі, дихання утруднене

Ще більше посилення відчуття нагрівання шкіри, виникнення відчуття внутрішнього нагрівання. Незначні скорочення м’язів рук

25-50

Дуже сильний біль у руках та грудях. Дихання вкрай утруднене. При тривалому струмі може наступити параліч дихання або ослаблення діяльності серця зі втратою свідомості

Відчуття сильного нагріву, болю та судоми в руках. При відриві рук від електродів виникають болі, що ледь переносяться, внаслідок судомного скорочення м’язів.

50-80

Дихання паралізується за кілька секунд, порушується робота серця. При тривалому перебігу струму може настати фібриляція серця

Відчуття дуже сильного поверхневого та внутрішнього нагріву, сильні болі у всій руці та в області грудей. Утруднення дихання. Руки неможливо відірвати від електродів через сильний біль у разі порушення контакту

100

Фібриляція серця через 2-3; ще за кілька секунд — параліч серця

Параліч дихання при тривалому перебігу струму

300

Та ж дія за менший час

Фібриляція серця через 2-3; ще за кілька секунд — параліч дихання

понад 5000

Дихання паралізується негайно через частки секунди. Фібриляція серця, як правило, не настає; можлива тимчасова зупинка серця під час протікання струму. При тривалому перебігу струму (кілька секунд) тяжкі опіки, руйнування тканин

Проте небезпечними і смертельними можуть бути значно менші величини струму. З іншого боку, напруга, що вимірюється тисячами вольт, і струми силою в кілька амперів можуть виявитися несмертельними. Питання про справжні причини такої парадоксальності залишається ще невирішеним, так само як і питання про причину і механізм смерті при електротравмі та залежність її від параметрів струму. При цьому велике значення має реактивність організму та психічний стан у момент ураження струмом. Згідно з заходами, що проводяться в СРСР, для виробничих приміщень з підвищеною небезпекою (наприклад, сирі, жаркі, з металевою підлогою тощо) передбачено напругу струму в 36 Ст.

При електротравмі розвиваються набряки на ґрунті підвищеної проникності судин, уражається м’яз серця (міокард). Найбільш характерні різноманітні зміни у різних відділах нервової системи, що свідчать і значному подразненні та перезбудженні її. З місцевих пошкоджень характерні омертвіння шкіри не тільки на місцях «входу» та «виходу» струму, але й на його ходу. Особливість місцевої електротравми полягає у безболісності при слабких ступенях уражень («знаки струму») та неможливості при значних опіках негайно визначити межі загиблих тканин. З симптомів електротравми переважають серцево-судинні розлади (іноді досить стійкі), головний біль, розлади функцій органів слуху та рівноваги, підвищення внутрішньочерепного тиску, втрата пам’яті про подію, що спричинила електротравму.

Перша допомога при електротравмі полягає в заходах рятування (звільнення потерпілого від дотику до провідника струму), у пожвавленні, боротьбі з загрозливими для життя явищами, у попередженні ускладнень. Для звільнення від дії струму необхідно вимкнути рубильник, вивернути запобіжні пробки на щитку. Якщо це неможливо, то рятуючий повинен звільнити потерпілого з-під дії струму, попередньо забезпечивши свою безпеку: надягти гумові або сухі вовняні рукавички або обернути руки сухою тканиною, надіти калоші або стати на суху дошку, відтягнути дріт або постраждалого сухим мотузком, дерев’яною палицею та і т.д. Одночасно слід викликати лікаря (швидку допомогу).

При непритомності, але наявності ознак життя застосовуються енергійні заходи, що збуджують діяльність серця та дихання (штучне дихання, масаж серця тощо). Проте відсутність ознак життя це не дає права вважати потерпілого мертвим, т.к. при електротравмі можливий стан так званої «уявної смерті», що пояснюється різким порушенням функцій центральної нервової системи без будь-яких незворотних змін. Тому заходи щодо пожвавлення організму повинні проводитися тривало і безперервно, до появи ознак життя чи дійсних ознак смерті. Абсолютно неприпустимо закопувати постраждалого в землю або засипати його землею — цей прийом заснований виключно на забобони і може коштувати потерпілому. За такої «допомоги» втрачається час, необхідний для запобігання смерті; крім того, коли у потерпілого з’являється природне дихання, йому, пригніченому землею, не вдається розправити грудну клітку, і він гине. Перша допомога та лікування при електричних опіках загалом ті самі, що й при опіках термічних. На рану в місці входження струму треба накласти суху стерильну пов’язку, на обпалені місця — стрептоцидову або пеніцилінову мазь і стерильну пов’язку, можна змастити їх міцним (темно-фіолетовим) розчином калію марганцевокислого.

Якщо потерпілий притомний, його треба укласти в ліжко, напоїти солодким міцним гарячим чаєм або кавою і забезпечити йому повний спокій.

Поразка блискавкою дає картину, подібну до ураження електрикою, і вимагає аналогічних заходів першої допомоги та лікування.

Профілактика електротравм полягає у дотриманні встановлених правил та заходів техніки безпеки під час експлуатації, монтажу та ремонту електроустановок. З метою профілактики хронічної електротравми, яка може виникнути внаслідок тривалого перебування в електричних полях, що утворюються поблизу досить потужних генераторів високої та ультрависокої частоти, застосовуються екранування генераторів, спеціальні захисні костюми та систематичне медичне спостереження за працюючими в цих умовах. Оскільки діти особливо важко переносять електротравми, необхідно вживати заходів, щоб вони не мали доступу до електропроводів та електроприладів.

Література:

  1. Долін П.А. Довідник з техніки безпеки — М.: Вища школа, 1985. — 824с.
  2. Основи безпеки життєдіяльності І-ХІ класи. Програми для загальноосвітніх установ. — М.: Просвітництво, 1994. — 110с.
  3. Основи безпеки життєдіяльності. Довідник школяра/В.П. Сітніков. — М.: Філол. про-во «Слово», 1997. — 448с.
  4. Популярна медична енциклопедія — М.: Вид-во «Радянська енциклопедія», 1966. — 1040с.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *