Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Початкове накопичення капіталу.


Початкове накопичення капіталу.

Завантажити реферат: Початкове накопичення капіталу

Початкове накопичення капіталу

Історичний процес відділення працівника (насамперед селянина) від власності на умови його праці, перетворення безпосередніх виробників на найманих робітників, перетворення засобів виробництва та життєвих засобів на капітал. Вихідний пункт капіталістичного методу виробництва.

Економічні основи процесу первинного накопичення капіталу

  • Масова експропріація селян та ремісників.
  • Формування пролетаріату з розорених селян та ремісників, із членів численних військових дружин феодалів.
  • Формування промислової буржуазії серед лихварів, торговців, цехових майстрів.

У 18 столітті англійське селянство зникло як клас. З кінця 15 століття – захоплення общинних земель; у 17 столітті — церковних та монастирських земель та зганяння спадкових орендарів; у 17-18 ст. — Акти про огородження («вівці з’їли людей» — Т. Мор). З початку 19 століття — акти про очищення маєтків та одночасно терористичні державні акти проти «бродяг» та «жебраків».

  • Перетворення узурпованих багатств на капітал.
  1. Створення колоніальної системи. Грабіж колоній під прапором торгівлі, работоргівля, захоплення золотих та срібних скарбів, морське піратство.
  1. Система державних позик. Величезна потреба держави у грошах у зв’язку із захопленням колоній та війнами між Іспанією, Францією, Англією, Португалією, Голландією у 16-18 ст.
  1. Податкова система. Система відкупів. Збагачення лихварів та купців.
  1. Промисловий протекціонізм – високі імпортні мита, експортні премії.

«Новонароджений капітал виточує кров і бруд з усіх своїх пір, з голови до п’ят» (К. Маркс та Ф. Енгельс, тв., Т. 23, С.770).

Тимчасові межі

В Англії з кінця 15 століття, у класичній формі – до кінця 17 століття.

У Франції – 16-18 ст.

У Росії її — з кінця 17 століття до 60-70г.г. ХІХ ст. (винні відкупу, залізничне будівництво, «поміщицьке чищення земель для капіталізму», викупні операції),

У Німеччині 18 століття – до 2 половини ХІХ ст.

Зародження капіталістичного господарства у Європі

У Європі цей період відбувалися дуже серйозні технічно-економічні зміни. При використанні нових технологій, що обслуговуються виключно найманою працею, обсяг виробництва визначався не цеховими правилами, а лише попитом на продукцію, що випускається. Але для цього треба було наступні дві умови: по-перше, щоб майбутні підприємці накопичили достатньо грошей для спорудження будівель, купівлі техніки та найму робітників; по-друге, щоб робітники були вільні особисто і мали свого господаря, тобто. наймалися на підприємства з суто економічного примусу.

Загальне та особливе у процесі становлення капіталістичної формації у країнах західної Європи (Німеччина, Англія, Франція, Голландія)

Загальне:

  1. Становлення та панування капіталістичного способу виробництва.
  2. Заміна феодальної формації капіталістичною суспільно-економічною формацією.

Особливе:

Англія – класична країна промислового капіталізму. Найбільш повний розвиток всіх форм та джерел первинного накопичення капіталу: колоніальний грабіж, піратство, работоргівля, державний борг, протекціонізм, купецькі компанії (Ост-Індська, Московська) тощо. формування капіталу; «огородження» та «чистка» земель, розорення цехів тощо, формування пролетаріату.

Революція 1642-60р.р., «славна» революція 1688-89г.р., встановлення політичного панування буржуазії у союзі з «новим» дворянством. Промислова революція («переворот») – остання третина XVIII ст. — Початок XIX ст. Перша промислова криза 1825р. — Початок капіталістичної формації. До 70р. ХІХ ст. Англія – лідер у світовій економіці.

Початкове накопичення капіталу в Англії

Нагромадження грошей, природно, вимагало від підприємців ощадливості (особливо нею відрізнялися підприємці, що належали до протестантських конфесій, що з’явилися саме в цю епоху). Свобода майбутніх робітників від засобів виробництва нерідко досягалися шляхом насильства — вигнання селян із землі. Класичним прикладом перебігу процесу первинного накопичення є економічний розвиток Англії в XVI-XVII ст.

У XVI столітті Англія була невеликою, зовні типовою аграрною країною з населенням 3-3,5 млн. чоловік (у 4 рази менше, ніж у Франції), у тому числі лише 20% міського. Міська цехова промисловість була розвинена слабше, ніж на континенті, а торговельний флот набагато поступався голландською. Але саме XVI століття стало початком різкого підйому економіки, завдяки якому Англія через три століття стала промисловим гегемоном світу. Це, насамперед, потужним розвитком суконних мануфактур. Якщо у XIII-XIV ст. англійська сира шерсть вивозилася для обробки на континент, то з XV століття виробництво сукна та вовняних тканин розвивається всередині країни. У 16 столітті у вовняній промисловості виявилася зайнятою майже половина англійського населення. У середині 14 століття з Англії щорічно вивозилося близько 30 тис. мішків сирої вовни, а через 200 років — лише 5-6 тис. мішків, але за цей час англійського готового сукна зріс з п’яти до 122 тис. шматків. Виробництво сукна охопило спочатку сільські місцевості, вільні від цехового режиму – у цьому й полягав секрет «сільського вигляду» Англії.

Попит на шерсть підвищувався, і розведення овець стало надзвичайно прибутковою справою. Але для розширення пасовищ потрібно звільнити землі від дрібних селянських господарств, обгородивши нові пасовища частоколами, ровами, огорожами. Цей процес обезземелення селян отримав назву «огородження». Колишні селяни, втративши коштів для існування, змушені були найматися на підприємства.

Нагромадження найбільших грошових сум не обходилося без насильства — пограбування, работоргівлі, піратства. На початку XVII століття англійці шляхом військових досягли монополії на поставку рабів з Африки і за півстоліття вивезли в Америку близько 3 млн. Чоловік. У метрополії доходи від работоргівлі та морського розбою перетворювалися на капітал — закуповувалося сировину, обладнання, наймалися робітники.

Держава, що постійно потребувала коштів на війну, займала гроші в англійських купців під високі відсотки. Державний борг оплачувався платниками податків, але відсотки отримували купці, які відкрили кошти підприємства. Крім того, Англія у XVI-XVII ст. запровадила високі мита імпорт готових виробів. Такий протекціонізм дозволяв підприємцям утримувати найвищі ціни на свої товари. В результаті до кінця XVIII століття в Англії накопичилося величезне на той час багатство — близько мільйона фунтів благородних металів.

Франція – класична країна феодалізму. У процесі первинного накопичення головним джерелом був державний обов’язок у зв’язку з війнами, які вели абсолютистську монархію на континенті Європи. У зв’язку з цим — розвиток лихварського капіталу та банків. Колонії Франції були другорядним джерелом, хоча всі елементи — грабіж, піратство, работоргівля — мали місце. Мануфактури на відміну Англії орієнтувалися потреби короля і верхівки феодалів (предмети розкоші), а чи не широкий ринок. Феодалізм було ліквідовано Великою Французькою революцією (1789-1793гг.). Тільки наприкінці XVIII століття общинні землі повернули селянам, панські — розпродані дрібними ділянками. Результат – панування парцелярного малотоварного господарства в аграрному секторі. Понад 2/3 населення – сільське. Вузькість внутрішнього ринку. Головна галузь економіки – сільське господарство. Наполеонівські війни та континентальна блокада — перешкоди на шляху використання досвіду та машинної техніки Англії. Промисловий переворот розпочався 1815 р. і завершився під впливом реставрації Бурбонів і феодальної реакції лише 50-60гг. ХІХ ст. (після революції 1830 і 1848). Вузькість внутрішнього ринку; Великий експорт капіталів, зростання рантьє.

Німеччина — феодальна країна до 19 століття, аграрний придаток Англії та Франції (експорт сільськогосподарської сировини та продовольства). Територіальна та державна роздробленість (у середині ХІХ століття — кілька десятків самостійних держав). Єдиний ринок лише з 30-х років (митний союз). Мануфактура в селі (головним чином, «розсіяна»), у місті – цехове ремесло (цехове право та привілеї ліквідовані лише у 60-х роках). «Прусський шлях» розвитку капіталізму сільському господарстві (особиста свобода селян — 1807 р., власність землю за законами 1811 і 1816 рр. за грошовий викуп чи установку 1/3 наділу). Разом: 3/4 селянських господарств — батрацькі, вони лише 9% надільної землі. Швидке зростання юнкерських латифундій капіталістичного типу — машини, добрива, працю наймитів. Викупні платежі – важливе джерело первинного накопичення. Буржуазна революція 1848-1849 рр. у зв’язку зі слабким розвитком буржуазії виявилося незавершеною. Політично — на основі союзу юнкерства з верхівкою буржуазії — юнкерсько-буржуазна держава переважаючою роллю юнкерів у політиці та армії. Після революції – промисловий переворот (40-ті – 60-ті роки). Чільну роль Пруссії. Агресивні війни проти Данії, Австрії, Франції. Об’єднання Німеччини «кров’ю та жезлом». Контрибуція з Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії — бурхливе зростання промисловості, інженерна думка, освоєння кращого в досвіді Англії. Економічне панування буржуазії.

Голандія . Особливості первинного накопичення капіталів у Голландії. Іншою країною, у якій початкове накопичення капіталу призвело до економічного підйому, була Голландія. У середині XVII століття приблизно з 20 тис. кораблів сумарного європейського флоту 15-16 тис. належало Голландії.

Голландська столиця Амстердам зайняла місце Антверпен як світовий центр торгівлі та кредиту (голландські банкіри вперше знизили кредитні ставки і тим самим різко розширили ринок цінних паперів). У процесі первинного накопичення у Голландії ще більшу, ніж у Англії, грав державний борг. У жодній країні на той час не було такої кількості прямих та непрямих податків, таких високих цін на предмети першої необхідності, а й таких високих прибутків, як у Голландії. Але торгове панування Голландії далеко ще не відповідало рівню її промислового розвитку, й у кінці XVII століття країна поступово стала втрачати світову гегемонію у торгівлі. На це місце висувалась Англія, що перевершувала Голландію у розвитку промислового виробництва. Англо-голландські війни XVII-XVIII ст. закінчилися поразкою Голландії, та її капітал дедалі більше став переливатися у сферу іноземних позик.

Література

  1. «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ» М.Я. ЛОЙБЕРГ/ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК/ МОСКВА «ІНФРА-М» 1997р.
  2. «ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ» М.З. БІР/ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ/ ВИДАВНИЦТВО «СПРАВА» І «СЕРВІС» 1998р.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *