Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Планування колективної взаємодії


Планування колективної взаємодії

Завантажити реферат: Планування колективної взаємодії

План реферату

Вступ.

1. Лідерство

2. Колективна взаємодія

Висновок

Список літератури

Вступ.

Даний реферат присвячений темі програмування та планування у ситуаціях колективної взаємодії. Причиною написання даного реферату стала необхідність здачі заліку за курсом «Психологія самовизначення, самооцінки та самоорганізації». Слід зазначити, що подібні ситуації (ситуації колективної взаємодії) досить часто виникають у нашому житті, і тому, на мою думку, відпрацювання технік та навичок у цій галузі не лише призводить до позитивних результатів у роботі з колективом та численними групами людей, а й важливим моментом у процесі навчання майбутніх управлінців. Я посилатимуся на тексти доповідей, прочитаних у Міжнародній Академії.

1. Лідерство

У цьому розділі автор використовує доповідь Світлани Браніславівни Крайчинської на тему «Призначення програмування та планування у ситуаціях колективної взаємодії.»

У доповіді були представлені такі схеми організації робіт у ситуаціях колективної взаємодії: це схема лідерства та схема мережевої організації. Почну з першої схеми.
Лідер – це людина, яка має волю і нахабство. Щодо цієї схеми в групі не може бути більше одного лідера одночасно. Ця заява побудована на основі схеми лідерства (див. рис. 1.), де лідер керує діяльністю та роботами групи.

Планування колективної взаємодії

Рис. 1. Схема лідерства.

Умовні позначення:

Позиція учасників групи.

Той, хто виходить у рефлексивний простір (лідер/рефлексуючий)

Кордон рефлексивного простору.

Вихід у рефлексивний простір.

Програма діяльності групи.

Кордон групи.

Взаємини між учасниками групи.

2. Колективна взаємодія

Продовжу обговорення теми та роботу за схемою. Роботи, як мовилося раніше, організовуються однією людиною, тобто. лідером, який тримає цілі, завдання, програми діяльності та плани робіт групи тощо. Він роздає вказівки на роботи або директивно кожному учаснику групи, або вже сформованій або об’єднаній групі учасників усередині групи. Утримання цілей, завдань, планів, програм тощо. Найбільш значущі моменти лідера, т.к. є інструментами управління групою, отже, і способом утримання лідера з його місці. У тому випадку, якщо з’являється інший претендуючий на те саме місце, який також має своє бачення організації робіт у ситуації колективної взаємодії, виникає ситуація конкуренції за право «командування» у групі. У цій ситуації всі зусилля лідера спрямовуються на боротьбу з конкурентом та збільшення значення своєї персони у групі. Ситуація непомітно починає виходити з-під контролю лідера. Справа закінчується тим, що виграє і встає в позицію лідера той, хто має найбільшу наполегливість, упорстість і нахабство. Завдання, властиве лідеру, на відміну інших учасників, це збереження своєї відокремленості з інших. Процеси планування та програмування, в обговорюваному контексті, мають індивідуальний для лідера характер. Продукти цих процесів і рішення щодо їхньої презентації чи не презентації є виключно привабливістю лідера.
Я спостерігав безліч випадків, коли з групи людей, вірніше, з натовпу людей виділявся лідер і перетворював натовп у групу. Наведу приклад: у давнину навчання в Банк-коледжі були такі ситуації, коли необхідно було зібратися всім курсом і обговорити будь-яке питання або прийняти рішення. У більшості випадків, студент йшов на збори з надією, що хтось, тільки не він сам, все за нього організує і вирішить, у кращому разі, збирався висловити свою думку з приводу або запропонувати можливе вирішення ситуації або проблеми, що виникла. І тільки один йшов з наміром все організувати, щоб не витратити, як вже траплялося безліч разів, багато часу марно. Зазвичай, це була людина, яка вже мала авторитет і довіру у студентів Банк-коледжу. Дійсно, з появою лідера продуктивність роботи значно збільшувалася, хоча я сумніваюся в наявності у лідера чітко виражених цілей та програм, але план зборів у нього був. Слід додати, що це лідер був короткочасним, тобто. на певний момент, коли у ньому виникала потреба.
колективна взаємодія.

Особливість схеми колективної взаємодії у тому, що там відсутня лідер як такої, але роботи виконуються та присутні результати цих робіт. Група, яка обрала таку організацію робіт, може стверджувати, що вона є колективом. Колектив є самодостатньою і самоорганізується одиницею, здатною на автономне функціонування та роботу.

Планування колективної взаємодії

Рис. 2. Схема колективної взаємодії.

Умовні позначення:

Функціональне місце для учасника групи.

Той, хто виходить у рефлексивний простір (лідер/рефлексуючий)

Кордон рефлексивного простору.

Вихід у рефлексивний простір.

Програма діяльності групи.

Кордон групи.

Взаємини між учасниками групи.

Необхідною умовою існування колективу є наявність загальних підстав робіт, які мають бути обговорені та відрефлексовані. Також важливо, щоб про ці підстави було поінформовано кожного. Кожен повинен знати, що він робить, і відповідати за те, що йому доручено і що він зобов’язався виконати. Відповідальність за виконання робіт лежить на кожному і кожен має займати позицію рефлексуючого з метою відстеження ситуації роботи інших членів колективу (див. рис. 2). У колективі присутні лише функціональні місця. Потрібно додати, що колективна взаємодія ґрунтується на довірі. Програма спільної діяльності колективу відповідає на запитання — «Навіщо це все потрібно?»
Програми і плани у ситуації колективного взаємодії потрібні задля забезпечення існування цієї ситуації і потрібні визначення складу, сенсу та призначення тих робіт, що проводяться у межах колективу, а як і виділення цілей та організації часу з виконання цих самих робіт.

Висновок.

Призначення програмування та планування у ситуації колективної взаємодії, за першою схемою (див. рис. 1.), зводиться до утримання та зміцнення позиції лідера.
За другою схемою (див. рис. 2.) програмування та планування служать як забезпечення існування ситуації колективної взаємодії.

У висновку треба сказати, що автор не сподівається на те, що йому вдалося уявити на цих сторінках усі випадки застосування програмування та планування у ситуаціях колективної взаємодії.

Список літератури

1. С.В.Наумов. «Уявлення про програми та програмування в контексті методологічної роботи.» / / М.: «Питання методології», 1992р.

2. В.К.Балабанов. «Аналіз та планування.» / / М.: «Фінанси та статистика», 1992р.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *