- Підвищення ефективності кабельних ліній
Химия

— Підвищення ефективності кабельних ліній


- Підвищення ефективності кабельних ліній

Завантажити реферат: Підвищення ефективності кабельних ліній

Зміст реферату

Вступ

1. Ущільнення ліній ГТС

2. Діодно-тріодна приставка

2.1 Схема, конструкція

2.2 Робота

2.3 Встановлення ДТП

Використана технічна література

Вступ

Абонентські лінії є найменш використовуваною частиною споруд ГТС, а витрати на них становлять близько 30% загальних витрат на лінійні споруди. Тому необхідні засоби підвищення використання цих індивідуальних ліній. Найбільшого поширення набуло спарене включення двох ТА в одну абонентську лінію. При цьому кожен із апаратів має самостійний номер. Для спареного включення раніше застосовували релейні блокатори. В даний час використовують діодно-транзисторні приставки, змонтовані безпосередньо у телефонній розетці

До недоліків спареного включення відносяться:

1. Неможливість одночасного ведення розмови

2. Перехоплення виклику одного абонента іншим, якщо останній знімає МТ трубку першим

Складність надання міжміських переговорів. Неможливість зв’язку між спареними ТА

В даний час для колективного включення двох ТА в одну абонентську лінію застосовують високочастотну абонентську установку (АВУ) . В даному випадку розділення ланцюгів відбувається за частотою, тому при включенні двох апаратів з АВУ обидва абоненти можуть користуватися зв’язком одночасно, а не по черзі

Щоб уникнути ускладнення абонентської проводки, спароване включення допускається тільки для ТА квартирного сектора, розташованих у безпосередній близькості один від одного.

Економічного ефекту від широкого застосування спареного включення апаратів на ГТС досягають лише за великої протяжності абонентської лінії

Зі збільшенням телефонної щільності ГТС довжина абонентської лінії скорочується і, отже, економічна доцільність спареного включення зменшується. Однак на нерайонованій ГТС, а також при великій протяжності абонентських ліній, спарене включення буде застосовуватися ще тривалий час (наприклад, на СТС)

1. Ущільнення ліній ГТС

Для підвищення ефективності кабельних ліній здійснюється ущільнення ланцюгів, так як одночасна передача по одній парі жил кількох зв’язків. На сполучних лініях ГТС широкого поширення набуло ущільнення високочастотних кабелів типу МКС 7x4x1.2 та 4x4x1.2 системами КАМА (раніше КРР та КРРМ) та останнім часом низькочастотних кабелів ТГ та ТПП системами імпульсно-кодової модуляції ІКМ-3. Системи забезпечують передачу по одній парі жил 30 каналів зв’язку

Діодно-тріодна приставка. ДТП-1

2. Діодно-тріодна приставка

2.1 Схема, конструкція

Спосіб поділу ланцюгів ТА, що спаровуються, полягає в тому, що послідовно зі схемами ТА включаються діоди, які відкривають шлях струму в один апарат і замикають в інший

Спарені ТА з діодами підключають до проводів загальної абонентської лінії, що має різну полярність. Включення діодів у розмовний тракт ускладнює посилку викликного струму. Послідовно із сигнально-викличним пристроєм АТС та лінією включається станційна батарея, що необхідно для спрацювання приладів АТС при знятті абонентом МТ трубки в момент надходження виклику. Поляризований дзвінок працює від змінної складової викликного струму, а постійний струм від станційної батареї не проходить через дзвінок, оскільки послідовно з ним увімкнено конденсатор. У зв’язку з тим, що діод включений послідовно з дзвінком і конденсатором, по ланцюгу дзвінкова змінна складова викликного струму не пройде, тому що конденсатор зарядиться до амплітудного значення імпульсу викликального струму через відкриті діоди з малим прямим опором і струмом в ланцюзі припиниться

До надходження наступного імпульсу викликального струму, конденсатор практично не розріджується через закриті діоди. Робота дзвінка забезпечується розрядним ланцюжком, завдяки якому конденсатор розріджується до моменту надходження чергового імпульсу.

При надходженні імпульсу під дією зарядного струму дзвінка перекидає якір з ударником в одному напрямку, а при розряді конденсатора через розрядний ланцюжок струм у дзвінку змінює напрямок і якір з ударником перекидається назад. На телефонних мережах знайшли широке застосування діодно-транзисторні приставки ДТП-1 та ДТП-2. (Див. рис. 3.1.1) Вони складаються з двох напівпровідникових діодів, транзистора та резистора. Діоди разом з розрядним ланцюжком (послідовне з’єднання резистора і транзистора) змонтовані на пластмасовій основі і закриті кришкою. Дія такого розрядного ланцюга засноване на принципі відновлюваного проби колекторного переходу транзистора з закороченою базою при достатньому обмеженні колекторного струму

При підвищенні напруги транзистор пробивається, його опір різко зменшується і зі зменшенням прикладеної напруги колекторний перехід відновлюється

Напруга на конденсаторі в паузах між імпульсами викликного струму зменшується не до нуля, внаслідок чого розрядний ланцюг, відкритий під час наростання напруги на конденсатор призводить до зниження рівня гучності дзвінка.

Крім приставок ДТП – 1 та ДТП – 2 на телефонній мережі застосовують діодно-тріаторну приставку АП – 1 на підставі якої знаходяться два діоди, два резистори, тиратрон та конденсатор (рис. 2.1.2). Ця приставка з більш складним керованим розрядним ланцюгом не має не достатку ДТП. При включенні в ланцюг тиратрона з ланцюжком затримки RC, підключеної до сітки, що управляє, значно підвищується рівень гучності дзвінка

Спосіб включення спарених ТА має ряд переваг:

  1. Немає необхідності в установці релейних блокаторів;
  2. не потрібно встановлювати на абонентських пунктах або поблизу них заземлення;
  3. виключається перехоплення вхідного виклику;
  4. можливе використання абонентських ліній граничної довжини, що допускається системою станції;

5. досягається повніше використання ємності АТС

2.2 Робота

Телефонні апарати з ДТП включаються на АТС у комплекти спарених апаратів (КСА). Кожна стійка має 100 КСА і дозволяє увімкнути 200 ТА

Комплект спарених апаратів має три реле А, Б, В, напівпровідникові діоди та інші елементи

У лінію абонента від загальностатевого трансформатора для періодичного зміни полярності розмовних проводів безперервно надходить змінний струм напругою 36 і частотою 50 Гц. Позитивний і негативний напівперіоди струму подається на лінію через обмотки реле А і Б. Коли мікротелефонні трубки лежать на спарених апаратах, струм не достатній для спрацьовування реле А і Б

При знятті абонентом ТА1 мікротелефонної трубки струм проходитиме по ланцюгу: обмотка трансформатора Т, запобіжник F1, обмотка 1,2, реле А, контакти 51 — 52, реле В, провід Л2 абонентської лінії, діод V2 приставки, телефонний апарат ТА, діод V1 приставки, провід Л1, контакти 12 — 11 реле Б (КСА), діод V2, запобіжник F2, трансформатор Т; (Рис. 3.2.1)

В результаті цього спрацьовує реле А. У цьому ланцюзі реле Б не працює, так як він зашунтований діодом V2, реле А, спрацювавши своїми контактами 31 — 32 реле В, що знаходяться в замкненому положенні, створює шлейф, що закорочує дроти у бік абонентського комплексу. Це створює ланцюг спрацьовування лінійного реле, що призводить до пошуку вільного виходу до приладу АТС

В результаті спрацьовування реле та інших приладів АТС лінійні дроти перемикаються від обмоток реле А та Б до абонентського комплекту. Абонент чує сигнал відповіді станції та може набрати номер. У цей момент напруга на лінійних проводах встановлюється такою полярністю, що діоди приставки апарату другого абонента виявляються замкненими, теж відбувається при знятті мікротелефонної трубки другим абонентом, але тоді внаслідок зміни полярності проводів шунтується діод приставки першого ТА

2.3 Встановлення ДТП

ДТП встановлюють у місцях зручних для користування. Місце встановлення ДТП має бути погоджено з абонентом. ДТП не повинна знаходитися поблизу опалювальних приладів та печей, у неосвітлених місцях, у місцях, де можливі механічні пошкодження

Однопарний провід підводять до ДТП вертикально і так що його напрямок співпадало б з центром ДТП, встановленою на стіні

ДТП встановлюють на висоті 250 – 700 мм від підлоги

ДТП в залежності від стіни встановлюють на підрезетниках, які кріпляться до стіни на дюпелі.

ТБ Норми прокладання дроту ТРП

Траса відкритої прокладки проводів 1×2 повинна задовольняти наступним вимогам: бути найкоротшим і наскільки можна прямолінійним; усередині приміщень проходити по стінах на висоті 2.3….. 3м від підлоги та не менше 0.05м від стелі або по каналах заставних пристроїв прихованої проводки; допускається прокладання проводів за плінтусами за згодою абонента

Зрощування дротів 1×2 не допускається. Для кріплення проводів, що прокладаються, 1×2 використовують сталеві (“каблучні”) цвяхи. При горизонтальному прокладанні проводів 1×2 кріплять через кожні 250 мм, а при вертикальному — через кожні 350 мм. У місцях повороту провід кріплять з відривом 50 мм від вершини кута. Для паралельного прокладання проводу 1×2 з проводами електромережі або радіотрансляції відстань між ними має бути не менше 25мм

Розетки телефонів настільного типу встановлюються на відстані від підлоги 700 мм, а розетки настінного типу на відстані 1400 мм.

Вимога до інструменту електромонтера зв’язку

Безпека робіт з ручним інструментом забезпечується справним станом інструментів та знанням безпечних прийомів роботи.

Рукоятки молотків, кувалд виготовляють з дерева твердих і в’язких порід (бук, граб, береза) без сучків і з гладкою поверхнею.

Рукоятки повинні бути овального перерізу, з потовщенням до вільного кінця, щоб вони не вислизали з рук під час удару

Безпека, зручність у роботі та висока продуктивність забезпечуються застосуванням спеціалізованого електромонтажного інструменту: для зняття ізоляції, різання проводів, для опресування жил кабелю. Також до інструментів електромонтера зв’язку відносяться: бокорізи, викрутка, монтерський ніж, паяльник., пасатижі

Всі ці інструменти мають бути добре ізольовані. Бокорізи та монтерський ніж повинні бути добре заточені. Паяльник необхідно тримати у справному стані, рукоятка має бути без тріщин і задирок, провід цілісним, зрощення дроту не допускається

Жало паяльника має бути зачищеним і залуженим

Викрутка має бути виконана за ГОСТом

Використана технічна література

Є. П. Дубровський- «Каналізаційно-кабельні споруди ГТС»

Є. П. Дубровський- «Абонентські пристрої ГТС»

Г. А. Зуєв, Л. І. Хачиров «Експлуатація та ремонт абонентських пристроїв ГТС»

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *