- Підбір паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин
Химия

— Підбір паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин


- Підбір паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Завантажити реферат: Підбір паливо-мастильних матеріалів та технічних рідин

Вихідні дані

Варіант А:

Марка машини УАЗ-452;

Температура навколишнього повітря 00З

Найвища питома теплота згоряння 45000 кДж/кг;

Температура перегонки фракцій бензину

10%-60 0З

50%-105 0З

90% -165 0З

Вміст водню (Н) 13.9%;

Вміст води у паливі 1,0%.

Варіант Б.

Марка трактора Т-150;

Температура навколишнього повітря -45 0З;

Цитанове число палива 41;

Концентрація фактичних смол 66 мг/100 см 3;

Вміст вуглецю (С) 85,7%;

Зміст кисню (Про2) 0,65%;

Вміст сірки (S) 0,57%;

Вміст водню (Н) 13,1%.

Підбір марок паливно-мастильних матеріалів

Підбір марки палива, масел, а також технічних рідин для автомобіля УАЗ-452.

Двигун УМЗ-451.

Марку бензину підбираємо з урахуванням ступеня стиснення двигуна (a), яке вид з урахуванням температури навколишнього повітря.

Октанове число бензину визначається за такою формулою:

ОЧ = 125,4-413/e +0,183 * D,

де a – ступінь стиснення двигуна;

D-діаметр циліндра, мм.

Для двигуна автомобіля УАЗ-452: e = 6,7 D = 92 мм.

Підставивши у формулу отримуємо:

ОЧ = 125,4-413/6,7 +0,183 * 92 = 80,6

Згідно з ДСТУ 2084-77 вибираємо бензин марки А-72.

При температурі навколишнього повітря 00З застосовуємо літній вид палива.

Моторне масло підбираємо з урахуванням виду двигуна, ступеня його форсування та умов роботи. Двигун УМЗ-451 відноситься до карбюраторних, високо — форсованих двигунів.

За основну марку беремо олію М-63/10Г1 – все сезонне. Замінники: масло автомобільне АС-8, ГОСТ 10541 – 64; олія М-8Г1
,ТУ38101415-73.

Моторні олії М-8Г1,М-63/10Г1 отримують додаванням високоефективних композицій металовмісних та беззольних присадок. М-8Г1 та М-63/10Г1
мають хороші в’язкі властивості. Вони забезпечують легкий пуск двигунів у зимовий час. Олію змінюють при ТО-2.

Вибираємо марку трансмісійної олії. З урахуванням конструктивних особливостей трансмісії визначаємо групи масел: ТМ-2 і ТМ-3.0С. ТМ-3 все також, крім 2000МПа та температура спалаху 120 0З.

Вибираємо марки ТМ:

Для мастила КПП та роздавальної коробки вибираємо марку Тап-15В, ТУ 38-101176-74; для змащування переднього провідного мосту – АМ ГОСТ 5730-51. Змінюють масло при ТО-2.

У системі охолодження двигуна вибираємо охолодну рідину ТОСОЛ А-40М.

Гальмівні рідини – ГТЖ-22М, «НЕВА».

Підбір марки палива, масел та технічних рідин для трактора Т-150.

Марку дизельного палива встановлюємо за температурою навколишнього повітря та масовою часткою сірки (S), що міститься у паливі.

Відповідно до заданої температури повітря t=-45 0З вибираємо арктичну марку палива, а за вмістом сірки (0,57%) – вибираємо вид дизельного палива. Отримаємо: марка палива А-0,57.

На тракторі Т-150 встановлений двигун ЯМЗ — 236, який відноситься до середньофорсованих дизелів, у зв’язку з цим застосовуємо моторне масло М-10В2 , ГОСТ 8581-63. Заміна олії проводиться при ТО-2 та ТО-3.

У КПП Т-150 застосовуємо олію Теп-15. Це масло застосовуємо і для змащення кінцевої передачі. Заміна олії при ТО-3. Застосовуємо гідравлічне масло МГ-30, ВМГЗ (ТУ 38101479-74).

Технічні рідини.

У системі охолодження двигуна за температури -45 застосовуємо антифриз марки 65 або Тосол А-65.

Визначення теплоти згоряння робочої суміші та необхідної кількості повітря для згоряння 1 кг палива

Для визначення значення згоряння паливоповітряної суміші QТВС необхідно розрахувати величину QН – нижча питома теплота згоряння палива, кДж/кг.

QН =339 * З +1030 * Н-109 * (О-S),

де З, Н, Про і S – вміст різних елементів у паливі, %;

QН = 339 * 85,7 +1030 * 13,1-109 * (0,65-0,57) = 42536,58 кДж / кг

Визначаємо теоретичну кількість повітря необхідного для повного згоряння 1 кг палива за формулою:

LBT=(2.67*C+8*H+SO)/23

LBT= (2.67 * 85,7 +8 * 13,1 +0,57-0,65) / 23 = 14,37 кг

Справжнє значення кількості повітря визначаємо з урахуванням коефіцієнта надлишку повітря (α). Для дизельного двигуна =1,2..1,4 Приймаємо =1,3

LBД = α LBT

LBД = 1,3 * 14,37 = 18,68 кг

Теплота згоряння паливоповітряної суміші визначається за формулою:

QТВС= (QН*пТ)/( 1+ α LBT)

QТВС= (42536,58 * 0,95) / (1 +18,68) = 2053,34 кДж / кг

Оцінка пускових властивостей бензину та схильності палива до нагароутворення

Пускові властивості бензину згідно з ГОСТом 2084-77 оцінюються температурою википання 10% фракційного складу. Мінімальна температура навколишнього повітря, при якому можливий легкий запуск двигуна, визначається з виразу:

tв=0.5t10%-50,5

tв=0.5 * 60-50,5 = -20,5 0З

При температурі навколишнього повітря нижче -20,5 0З слід використовувати інший бензин, для забезпечення легкого запуску двигуна.

Можливість утворення парових пробок у системі живлення двигуна визначають за формулою:

t10% =0.5*tв + 46,5 = 0,5 * 0 +46,5 = 46,5 0З

т.к. t р10%=46,5 0З < 50 0, то системі забезпечується влітку нормальний тиск насичених парів. Легкий пуск без утвору парових пробок.

Для додатка А:

Приємність двигуна визначаємо, порівнюючи температуру перегонки 50% фракцій бензину = 105 0C зі свідченнями ДСТУ. Прийнятість низька.

Можливість змиву олії зі стінок циліндра, а також схильність палива до нагароутворення оцінюється температурою перегонки 90% фракції. Чим вище температура перегонки, тим більше бензину міститься висококиплячих вуглеводнів, частина яких, не випаровуючись, стікає вниз по стінках циліндра і змиває з них мастило. У нашому випадку можливість нагароутворення низька.

Для додатка Б:

Порівнюючи фактичний вміст смол (додаток Б) = 66мг/100см3
з даними ГОСТу 305-82 робимо висновок, що паливо схильне до нагароутворення.

Вплив конструктивних та експлуатаційних факторів та складу палива на роботу карбюраторних та дизельних двигунів

У карбюраторних двигунах на характер згоряння палива впливають такі конструктивні фактори: ступінь стиснення, форма камери згоряння, розташування та кількість іскрових свічок запалювання, розмір гільзи циліндрів, матеріал поршнів, головок блоку та гільз циліндрів та ін. Одним із шляхів підвищення економічності та потужності двигунів підвищення ступеня стиснення. Граничне значення її дорівнює 10…12. Іншим способом є застосування наддуву. У цьому збільшується детонація. Зменшити детонацію можна зниженням температури робочої суміші, цьому сприяє досконаліша конструкція форми камери згоряння, використання для деталей металу з більшою теплопровідністю тощо. На характер згоряння робочої суміші істотно впливають діаметр поршня, місце розташування і число іскрових свічок запалювання.

Як експлуатаційні фактори, що впливають на процес згоряння робочої суміші, слід зазначити: кут випередження запалення, частоту обертання колінчастого валу двигуна, коефіцієнт надлишку повітря, вологість та атмосферний тиск повітря, тепловий режим і навантаження двигуна, нагароутворення на деталях камери згоряння та інші. Для отримання max потужності двигуна необхідно встановити для нього певний кут випередження запалення робочої суміші. Зі збільшенням частоти обертання колінчастого валу швидкість поширення фронту полум’я підвищується і одночасно зменшується час, що відводиться на згоряння палива. Отже збільшення частоти обертання колінчастого валу є методом запобігання або усунення детонації. Збіднення або збагачення паливної суміші зменшуватиме прояв детонації: у першому випадку збільшиться витрата теплоти на підігрів зайвого повітря, а значить, знижується температура суміші; у другому – знижується концентрація кисню і, отже, зменшується інтенсивність утворення перекисів. Нагаровідкладення погіршує відведення теплоти від робочої суміші, і водночас як би збільшують ступінь стиснення. Всі ті конструктивні та експлуатаційні фактори, які сприяють зниженню тиску, температури та часу згоряння робочої суміші, зменшуватимуть можливість утворення та накопичення перекисів, а значить і детонацію.

Процес горіння палива значною мірою визначається його хімічним складом та молекулярною будовою вуглеводнів. Вуглеводні, що входять до складу палива, мають неоднакову детонаційну стійкість. Так, парфінові вуглеводні нормальної будови дуже схильні до детонаційного згоряння, а U — парафіни мають високу детонаційну стійкість. Нафтенові вуглеводні займають по детонації проміжне значення між Н – та U – парафінами. Стійкість зростає зі збільшенням розгалуженості ланцюга. Ароматичні вуглеводні мають найвищу детонаційну стійкість. Таким чином, у паливі бажано вміст ізопарафінових та ароматичних вуглеводнів, що володіють найвищою детонаційною стійкістю.

Бібліографія

1 Г.П. Лишко «Паливо та мастильні матеріали». -М.: Агропромиздат., 1985 р.-336 с.

2 А.В.Кузнєцов, М.А. Кульчев «Практикум з палива та мастильним матеріалом».-М.: Агропромиздат., 1987 р.-224 с.

3 Матеріали лекцій та лабораторно-практичних занять з курсу «Паливо-мастильні матеріали».

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *