Реферати

Основні види уяви та їх короткий опис


Процеси уяви, як і процеси пам’яті, можуть відрізнятися за ступенем довільності, або навмисності (рис. 11). Крайнім випадком мимовільної роботи уяви є сновидіння, в яких образи народжуються ненавмисно і в найнесподіваніших і химерних поєднаннях. У своїй основі діяльність уяви також мимовільна, розгортається в напівсонному, сонному стані, наприклад, перед засипанням.

Основні види уяви та їх короткий опис

рис. 11. Характеристика основних видів уяви

Набагато більше значення для людини має довільна уява. Цей тип уяви проявляється тоді, коли перед людиною постає завдання створити певні образи, окреслені нею або дані їй ззовні. У цих випадках процес уяви контролюється і спрямовується самою людиною. Основою такої роботи уяви є вміння довільно викликати і змінювати необхідні ідеї.

Серед різноманітних видів і форм довільної уяви можна виділити рекреативну уяву, продуктивну (творчу) уяву та мрію.

Рекреативна уява виникає, коли людині необхідно відтворити уявлення об’єкта, яке максимально відповідає його опису. Такий вид уяви зустрічається при читанні описів географічних місць чи історичних подій, а також при читанні описів літературних героїв. Слід зазначити, що відтворююча уява формує не лише зорові уявлення, а й тактильні, слухові тощо. Отже, читаючи опис Полтавської битви, зроблений А. С. Пушкіним, можна чітко уявити стукіт пострілів, крики. солдатів, звук барабанів, запах пороху.

Найчастіше рекреативна уява зустрічається, коли необхідно відтворити якусь ідею зі словесного опису. Однак бувають випадки, коли людина відтворює уявлення про предмет без слів, а на основі схем і малюнків. У цьому випадку успіх відтворення образу значною мірою визначається здатністю людини до просторової уяви, тобто здатністю відтворювати образ у тривимірному просторі. Отже, процес відтворення уяви тісно пов’язаний з мисленням і пам’яттю людини.

Наступний вид довільної уяви — продуктивна (творча) уява. Характеризується тим, що людина трансформує ідеї та створює нові не за існуючою моделлю, а самостійно окреслюючи контури створюваного образу та підбираючи для нього необхідні матеріали. Продуктивна уява, як і рекреативна, тісно пов’язана з пам’яттю, оскільки у всіх випадках її прояву людина використовує свій попередній досвід. Тому жорсткої межі між рекреативною і творчою уявою немає. При відтворюючій уяві глядач, читач чи слухач повинен більшою чи меншою мірою доповнити даний образ активністю своєї творчої уяви.

Особливою формою уяви є сон. Суть цього виду уяви полягає в самостійному створенні нових образів. Однак мрія має ряд істотних відмінностей від продуктивної (творчої) уяви. По-перше, уві сні людина завжди створює образ того, чого хоче, а в творчих образах не завжди втілюються бажання їх творця. У сновидіннях знаходить своє образне вираження те, що приваблює людину, до чого вона прагне. По-друге, сон — це процес уяви, який не входить у творчу діяльність, тобто не дає відразу й безпосередньо об’єктивного продукту у вигляді художнього твору, наукового відкриття, технічного винаходу тощо.

Головна особливість сновидіння полягає в тому, що він спрямований на майбутню діяльність, тобто мрія — це уява, спрямована на бажане майбутнє. Причому слід виділити кілька підвидів цього типу уяви. Найчастіше людина будує плани на майбутнє і уві сні визначає шляхи досягнення своїх планів. У цьому випадку сон є активним, довільним, усвідомленим процесом.

Однак є люди, для яких сон виступає заміною діяльності. Їхні мрії – це лише мрії. Одна з причин цього явища, як правило, криється в життєвих невдачах, які вони постійно терплять. В результаті низки невдач людина відмовляється виконувати свої плани на практиці і занурюється в мрію.

Якщо довільна, або активна, уява є навмисною, тобто пов’язана з вольовими проявами людини, то пасивна уява може бути навмисною і ненавмисною. Навмисна пасивна уява створює образи, не пов’язані з волею. Ці образи називаються мріями. У мріях найбільш яскраво виявляється зв’язок уяви з потребами особистості. Легко передбачити, до чого сниться людина, з нетерпінням чекаючи знаменної для нього події. Люди схильні мріяти про приємні, спокусливі речі. Але якщо сновидіння починають замінювати діяльність і переважати в психічному житті особистості, то це вже свідчить про певні порушення психічного розвитку. Переважання сновидінь у психічному житті людини може призвести до її відриву від реальності, до відходу у вигаданий світ, що, у свою чергу, починає гальмувати психічний і соціальний розвиток цієї людини.

Ненавмисне пасивне уяву спостерігається при ослабленні діяльності свідомості, її порушеннях, в напівсонному стані, уві сні і т. д. Найбільш показовим проявом пасивної уяви є галюцинації, при яких людина сприймає неіснуючі предмети. Як правило, галюцинації спостерігаються при деяких психічних розладах.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *