Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Основні види маркетингу на зовнішніх ринках


Основні види маркетингу на зовнішніх ринках

1. Експорт:
1) Нерегулярний. Пасивний рівень залучення, коли фірма іноді експортує свої надлишки і продає товари місцевим оптовикам, які мають зарубіжні фірми.
2) Активний. Фірма має на меті розширити свої експортні операції на конкретному ринку.
Експорт:
1) Прямий. Проведення самостійних операцій.
2) Непрямий. Використання послуг незалежних міжнародних маркетингових посередників.
а) Для фірм, що починають свою експортну діяльність,
б) Потрібно менше капвкладень: не потрібен власний торговий апарат там і треба налагоджувати мережу контрагентів.
в) Менше за можливі ризики.
2. Спільна підприємницька діяльність. Формується партнерство, у результаті до-го там створюються тобто. чи інші виробничі потужності.
Типи спільного підприємництва:
1) Ліцензування. Ліцензіар вступає в угоду з ліцензіатом на закордонному ринку, пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знака, патенту, торговельного секрету або якоїсь іншої цінної значущості в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.
2) Підрядне про-во. Укладання договору з місцевими виробниками випуск товару.
3) Управління за контрактом. Фірма надає закордонному партнеру «ноу-хау» у сфері управління, а той забезпечує необхідний капітал.
4) Підприємство спільного володіння. Об’єднання зусиль зарубіжних і місцевих вкладників капіталу з метою створення місцевого комерційного підприємства, до яких вони володіють і управляють спільно.
3. Пряме інвестування.
Приміщення капіталу створення за кордоном власних складальних або виробничих підприємств. (Дешева робоча сила, сировину, пільги; створення сприятливого образу країни, глибших відносин із держ. органами, клієнтами, постачальниками; зберігається повний контроль над своїми капвкладеннями).
Зупинивши свій вибір на будь-якому ринку, фірма повинна вибрати найкращий спосіб виходу на нього, тобто. вирішити питання про методи виходу ринку (типі маркетингу).
1. Найпростішим способом провадження діяльності на закордонному ринку є експорт, серед якого виділяють:
а) Нерегулярний експорт. Фірма іноді продає свої надлишки.
б) Активний. Фірма має на меті розширити свої експортні операції на конкретному ринку.
В обох випадках фірма виробляє товари у власній країні. Експортування товарів здійснюється або через міжнародних маркетингових посередників (непрямий експорт), або самостійно (прямий експорт). Практика непрямого експорту найбільш поширена серед фірм, що тільки починають свою діяльність на світовому ринку, оскільки вимагає менше капіталовкладень через те, що фірмі не доводиться створювати за кордоном свій власний торговий апарат, і пов’язана з меншим ризиком.
2. Спільна підприємницька діяльність, що полягає у поєднанні зусиль з підприємствами країни-партнера з метою створення виробничих та маркетингових потужностей на території цієї країни. Існує 4 типи спільного підприємництва:
1) Ліцензування, виражається у цьому, що ліцензіар входить у угоду з ліцензіатом на зарубіжному ринку, пропонуючи права використання виробничого процесу, товарного знака, торгового секрету чи какой-л. інший цінності за гонорар;
2) Підрядне виробництво – укладання договору у місцевими виробниками на випуск товару;
3) Управління за контрактом, у разі до-го фірма надає закордонному партнеру » ноу-хау » у сфері управління, а той забезпечує необхідний капітал, причому тут має місце скоріше експортування не товару, а управлінських послуг;
4) Підприємства спільного володіння, к-е є об’єднання зусиль зарубіжних і місцевих вкладників капіталу з метою створення місцевого комерційного підприємства, к-м вони мають і управляють спільно.
3. Пряме інвестування
Приміщення капіталу створення там своїх підприємств є max повної формою залучення фірми в м/н-деятельность. Привабливість даного методу:
1) Фірма може заощадити гроші за рахунок дешевшої робочої сили, сировини, пільгових умов, ? транспортних витрат,
2) Створюючи робочі місця, фірма забезпечує собі сприятливіший образ,
3) Фірма зберігає повний контроль за своїми капіталовкладеннями,
4) У фірми встановлюються глибші відносини з державними органами, клієнтами, постачальниками, що дозволяє краще пристосувати свої товари до місцевого середовища.
Все це за наявності досвіду роботи та досить великої ємності ринку здатне принести їй значні вигоди.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *