Основні положення вчення Дарвіна
Химия

Основні положення вчення Дарвіна


Основні положення вчення Дарвіна

Еволюційні уявлення до Чарлза Дарвіна

На Землі існують не менше 2 млн. видів тварин, до 0, 5 млн. видів рослин, сотні тисяч видів грибів та мікроорганізмів. Як виникло велике різноманіття видів та пристосованість їх до довкілля? Відповідь дає наукова теорія еволюції живої природи, основи якої в 19 ст заклав великий англійський учений Чарлз Дарвін.

До Дарвіна більшість біологів трималося уявлень про сталість і незмінність живих організмів-видів стільки, скільки створив їх бог. Організми та органи повністю відповідають меті, яку нібито поставив творець. Сутність світогляду цього періоду полягає в уявленнях про сталість, незмінність та початкову доцільність природи. Таке світогляд отримало назву метафізичного (грец. «Фізис»-природа, «мета»-над). Метафізичні уявлення підтримувалися церковою і правлячими колами.

У 17-18 ст. накопичилося безліч описів видів тварин, рослин, мінералів. Величезне завдання систематизації цих матеріалів виконав Карл Лінней (1707-1778), шведський натураліст, лікар. На основі подібності за однією-двома найбільш помітними ознаками він класифікував організми на види, пологи, класи. Він правильно помістив в один загін людини та людиноподібних мавп. Лінней ввів у науку запропонований попередниками подвійні латинські назви-рід і вид (Canis familiaris-собака домашня). Латинські назви допомогли спілкуванню вчених різних країн.

Лінней повністю поділяв метафізичні уявлення про природу, вбачаючи в ній початкову доцільність, що нібито доводить «премудрість творця». До кінця життя, однак, під впливом спостережень у природі він визнав, що іноді види можуть виникати шляхом схрещування або внаслідок дій змін середовища.

Значення праць Ліннея величезне: він запропонував систему тварин і рослин, найкращу з усіх попередніх; запровадив подвійні назви видів; удосконалив ботанічний мову.

На початку 19 ст. французький вчений Жан Батист Ламарк (1744-1829) виклав свої еволюційні ідеї в праці «Філософія зоології». Лемарк піддав критеці ідеї про сталість і незмінність видів. Він стверджував, що утворення нових видів відбувається дуже повільно і тому непомітно. У процесі еволюції вищі форми життя брали початок від нижчих.

Значення праць Ламарка задля її подальшого розвитку біології величезна. Він перший виклав ідеї еволюції живої природи, які стверджували історичний розвиток простого до складного. Він першим поставив питання про фактори-рушійні сили еволюції.

Проте Ламарк помилково виводив чинники еволюції з нібито властивого всьому живому прагнення досконалості. Невірно пояснював причини виникнення пристосованості прямим впливом умов довкілля. Невірно і твердження про обов’язкову появу лише корисних змін та їх успадкування.

Отже наука 18-початку 19 ст не могла правильно пояснити рушійні сили розвитку органічного світу. Перед нею постали питання: як виникло величезне різноманіття видів? Як пояснити пристосованість організмів до умов довкілля? Чому у процесі еволюції відбувається підвищення організації живих істот?

Виникнення вчення Чарлза Дарвіна.

Виникнення вчення Ч.Дарвіна сприяли суспільно-економічні передумови. У першій половині 19 ст. у країнах Західної Європи, особливо в Англії, інтенсивно розвивався капіталізм, який дав імпульс розвитку науки, промисловості, техніки. Попит промисловості на сировину та населення міст, що ростуть, на продукти харчування сприяв розвитку сільського господарства.

Інша причина появи дарвінізму-успіхи природничих наук. Описи систематичних груп живих організмів призводили до думки про можливість їхньої спорідненості.

У багатьох тварин порівнянням встановили єдиний план у будові тіла та органів.

Дослідження ранніх стадій розвитку зародків хордових виявили їх вражаючу подібність. Вивчення копалин рослин і тварин розкрило послідовну зміну низькоорганізованих форм життя більш організованими.

Великі матеріали заморських експедицій, виведення нових порід тварин та сортів рослин не узгоджувалися з метафізичним світоглядом. Потрібен був геніальний розум, який зміг би узагальнити величезний матеріал у світлі певної ідеї, пов’язати стрункої системою міркувань. Таким ученим виявився Чарлз Дарвін (1809–1882).

З дитинства Ч.Дарвін захоплювався збиранням колекцій, хімічними дослідами, спостереженнями за тваринами. Студентом вивчав наукову літературу, опанував методику польових досліджень. Ч.Дарвін на кораблі «Бігл» (англ.-шукач) здійснив кругосвітню подорож. Він досліджував геологічну будову, флору та фауну багатьох країн, відправив до Англії величезну кількість колекцій.

У Південній Америці, порівнявши знайдені останки вимерлих тварин із сучасними, Ч.Дарвін припустив їхню спорідненість. На Галапагоських островах він знайшов види ящірок, черепах, птахів, що ніде більше не зустрічаються. Вони близькі до американських.

Галапагоські острови вулканічного походження і тому Ч.Дарвін припустив, що на них види потрапили з материка і поступово змінилися. В Австралії його зацікавили сумчасті та яйцекладні, які вимерли в інших місцях земної кулі. Австралія як материк відокремилася, коли ще виникли вищі ссавці. Сумчасті та яйцекладні розвивалися тут незалежно від еволюції ссавців на інших материках. Так поступово міцніло переконання у змінюваності видів та походження одних від інших. Перші записи про походження видів Дарвін зробив під час навколосвітньої подорожі.

Основні положення вчення Дарвіна.

Після подорожі Дарвін протягом 20 років наполегливо працював над створенням еволюційного вчення і опублікував його в праці «Походження видів шляхом природного відбору, або Збереження сприятливих порід у боротьбі за життя» (1859). У подальших творах Дарвін розвивав і поглиблював різні сторони основної проблеми походження видів. У книзі «Зміна свійських тварин та культурних рослин» на величезному фактичному матеріалі він показав закономірності еволюції порід свійських тварин і сортів культурних рослин.

У праці «Походження людини та статевий відбір» Дарвін застосував еволюційну теорію для пояснення походження людини від тварин. Дарвіну належать капітальні праці з ботаніки, зоології та геології, у яких детально розроблено окремі питання еволюційної теорії.

Головна заслуга Дарвіна у цьому, що він розкрив рушійні сили еволюції. Він матеріалістично пояснив виникнення та відносний характер пристосованості дією лише природних законів, без втручання надприродних сил.

Вчення Дарвіна докорінно підривало метафізичні ставлення до сталості видів життя і створення їх богом. Які ж рушійні сили еволюції порід домашніх тварин, сортів культурних рослин та видів у дикій природі? Рушійні сили еволюції порід і сортів-спадкова мінливість і вироблений людиною відбір. Дарвін встановив, що різні породи тварин та сорти культурних рослин створені людиною у процесі штучного відбору. З покоління в покалення людина відбирала і залишала на плем’я особин з якоюсь цікавою для неї зміною, обов’язково спадковою, і усувала інших особин від розмноження. В результаті були отримані нові породи та сорти, ознаки та властивості яких відповідали інтересам людини.

Чи немає такого процесу у природі? Організми розмножуються в геометричній прогресії, але до статевозрілого стану доживають відносно не багато. Значна частина особин гине, не залишивши потомства зовсім чи залишивши мале. Між особинами як одного виду, так і різних видів виникає боротьба за існування, під якою Дарвін розумів складні та різноманітні відносини організмів між собою та з умовами навколишнього середовища. Він мав на увазі «не тільки життя однієї особини, а й успіх її у забезпеченні себе потомством».

Наслідком боротьби за існування є відбір. Цим терміном Дарвін назвав «збереження сприятливих індивідуальних відмінностей та змін та знищення шкідливих».

Боротьба існування і природний відбір з урахуванням спадкової мінливості є, по Дарвіну, основними рушійними силами(факторами)еволюції органічного світу.

Індивідуальні спадкові ухилення, боротьба за існування та природний відбір у довгому ряді покалень призведуть до зміни видів у напрямку дедалі більшої пристосованості до конкретних умов існування. Пристосованість організмів завжди відносна.

Іншим результатом природного відбору є різноманіття видів, що населяють Землю.

Вплив дарвінізму в розвитку біології.

За підсумками дарвінізму перебудовувалися всі галузі біологічної науки. Палеонтологія стала з’ясовувати шляхи розвитку органічного світу; систематико-родинні зв’язки та походження систематичних груп; ембріологія-встановлювати загальне у стадіях індивідуального розвитку організмів у процесі еволюції; фізіологія людини і тварин-порівняти їх життєдіяльність та виявляти родинні зв’язки між ними.

На початку 20 ст. розпочалося експериментальне вивчення природного відбору, швидко розвивалися генетика, екологія. Ідеї ​​Дарвіна у Росії зустріли підтримку передової інтелігенції. У вузах ліберальна частина професури перебудовувала курс зоології та ботаніки у світлі дарвінізму. З’явилися статті у журналах, які висвітлювали вчення Дарвіна. У 1864 р. «Походження видів» вперше було опубліковано російською мовою.

Велика роль розвитку біологічної науки з урахуванням дарвінізму належить нашим вітчизняним ученим. Брати Ковалевські, К.А.Тімірязєв, І.І.Мечніков, І.П.

Павлов, Н.І.Вавілов, А.М. Северцов, І.І.Шмальгаузен, С.С. Четвертиков і ще корифеї російської науки поклали основою своїх досліджень ідеї Дарвіна.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *