Основи навчання учнів водінню на полігоні
Реферати

Основи навчання учнів водінню на полігоні


Основи навчання студентів водінню на навчальному майданчику.

(з досвіду роботи майстра виробничого навчання

МБОУ – ліцей No10 Однорал В.Н.)

У рамках Національного проекту «Освіта» одним із головних завдань є оволодіння учнями професійною майстерністю в рамках шкільного навчання. У зв’язку з цим МБОУ-Ліцей No10 став базовою школою підготовки водіїв транспортних засобів категорії В. Тут створена хороша матеріально-технічна база, у розпорядженні учнів 6 навчальних автомобілів. Створено автомайстерні, є полігон для навчання фігурному водінню.

Понад 10 років працюю майстром виробничого навчання. За цей період я накопичив певний досвід у навчанні студентів водінню як на навчальних маршрутах в реальних умовах дорожнього руху, так і під час початкового навчання на закритих ділянках.

Найпоширенішою проблемою новачків, які щойно сів за кермо, є відсутність відчуття габаритів автомобіля. Вони кажуть у своєму курсі водіння, що сидячи на водійському сидінні, «не відчувають правої сторони автомобіля», не знають, «де починається капот і закінчується багажник», і не знають, «де ліве заднє колесо є». Вони не можуть впевнено перевернути свої бічні дзеркала, не роблячи деяких часто дивних і навіть трохи екстремальних примх. Їзда по місту стає для них величезним стресом.

Ще одна поширена проблема — відсутність відчуття швидкості і нерозуміння того, що відбувається з автомобілем з точки зору фізики, наприклад, при вході в поворот. І ця проблема дуже часто стає причиною екстремальних ситуацій на дорогах Білгорода.

Від невміння зрозуміти, відчути автомобіль, і не тільки його розміри, а й фізичні властивості, виникають не тільки проблеми з паркуванням і дрібні аварії в пробках, а й більш серйозні аварії.

Я завжди розпочинаю своє навчання з відпрацювання правильної позиції водіння та техніки керування. Якщо немає правильно доведеної до автоматизму звички «по-спортивному» крутити кермо долонями, намагатися продовжити тренування просто марно. Тому що відчуття автомобіля починається з відчуття керма.

Під час навчання водінню на полігоні кожен учень виконує індивідуальні завдання, які складаються з урахуванням послідовного переходу від знань до навичок, від простих навичок до складних, від індивідуальних прийомів і завдань до вправ.

В основі навчання автобізнесу лежить практична спрямованість: формування, розвиток і вдосконалення навичок і вмінь.

майстерність це автоматичне виконання певних дій. майстерність їх свідоме виконання.

При свідомому виконанні дії потрібно більше часу, ніж при автоматичному виконанні тієї ж дії. Якщо учень правильно перемикає передачі і коли автомобіль стоїть, і коли рухається, то у нього є навик перемикання передач. Якщо він не може зробити це своєчасно і правильно протягом обмеженого часу при русі, значить, він не розвинув навику, хоча має навик.

Необхідно розвивати навички, щоб водій, керуючи автомобілем, витрачав якомога менше сил і волі на розуміння методів управління. Це не буде відволікати водія від керування автомобілем та спостереження за дорогою. Навички можна розвивати лише на основі знань.

Знання, вміння та навички тісно пов’язані між собою і залежать одне від одного. Перед створенням навику необхідно пояснити, як і чому виконується той чи інший прийом чи дію. Щоб прищепити учням міцні навички та вміння, необхідно дати їм правильну вихідну інформацію та показати, як виконувати ті чи інші дії та виробити чітку систему повторення й закріплення. Повторення та закріплення мають поглибити та уточнити раніше набуті знання. Тому повторення, на мою думку, має бути організовано таким чином, щоб підвищити активність і свідомість засвоєння отриманого матеріалу.

Зміст і обсяг навчальних вправ повинні відповідати знанням і професійній підготовці слухачів. Переважне завдання робить заняття формальними, знижує інтерес до вправи. Однак це не означає, що слід виконувати лише прості й легкі вправи. Труднощі повинні сприяти розвитку спритності та набуттю навичок і вмінь, а не породжувати невпевненість. Тренування слід проводити від легкої вправи до важкої, збагачуючи знаннями та закріплюючи навички. У процесі навчання те, що було складним, стає легким і служить основою для оволодіння новими навичками. Навчання навичок відбувається від простого до складного, тобто початкові прийоми контролю діляться на простіші, виконуються по частинах, а потім, у міру набуття навичок, техніка чи дія виконується повністю.

Наприклад, навик перемикання передач набувається не відразу. Спочатку студентів навчають правильному вимиканню та вмиканню зчеплення та переведення важеля перемикання передач у робоче положення, коли автомобіль стоїть, і лише після цього навчають перемиканню передач у взаємодії з іншими органами керування під час руху автомобіля.

Кожна тренувальна вправа виконується в певній послідовності. При цьому поряд із набуттям нових умінь і навичок закріплюються раніше вироблені.

Перед початком уроку, під час і після його закінчення майстер виробничого навчання проводить відповідно вступний, поточний та підсумковий інструктаж.

При введенні вводний інструктаж ІІнструктор пояснює мету і зміст майбутнього уроку, методи і правила виконання окремих прийомів і виконує вправу в повільному темпі, при цьому дає короткі пояснення. Потім перевіряє, чи правильно зрозумів учень пояснення. Значення відображення дуже велике, так як саме з зоровим сприйняттям найлегше засвоїти найбільш раціональні прийоми виконання вправи. Пояснення мають бути короткими, але змістовними.

Після вступного інструктажу учень намагається виконати дію, як показує викладач, але часто робить помилки. Тут доречно діюча інструкція. Викладач повинен зупинити учня, вказати на помилку та причини її, запропонувати повторити необхідну дію. Важливо виправити помилку учня на самому початку, тому що в результаті багаторазових повторень вона може прижитися і перетворитися на навик, який потім дуже важко виправити. Поточний інструктаж також проводиться за кермом. Він повинен складатися з коротких рекомендацій або зауважень.

Після виконання вправи інструктор вказує учаснику на допущені ним помилки, причину, яка їх викликала, і шляхи їх виправлення — це заключна інструкція. Зазвичай я витрачаю близько 5 хвилин на цей брифінг. При навчанні навикам, заснованим на наслідуванні, не слід забувати про розвиток творчих здібностей учнів: адже наслідування тільки тоді добре, коли з нього виростає самостійна діяльність. Тому під час навчання необхідно вводити елементи несподіванки, заохочувати учнів до самостійної роботи, примушувати систематизувати, ранжувати набуті знання, трансформуючи їх у вміння та навички.

Пояснення, зауваження та вказівки слід робити твердо, але не допускати спокійного, немонотонного голосу, різкості й хвилювання. Спокійна поведінка інструктора навіть у складних і небезпечних умовах дорожнього руху обнадійливо впливає на учнів.

З самого початку уроків водіння я вимагаю від учнів неухильного виконання всіх правил руху, тим самим заохочуючи учнів до розвитку таких якостей, як спостережливість, зорову та зорову пам’ять.

Спостереження — це вміння вчасно помітити особливості дороги чи вулиці, створену на них обстановку і за результатами спостереження швидко оцінити помічене та прийняти правильне рішення

Очномір це вміння правильно обчислювати та оцінювати відстань, швидкість і напрямок руху. Особливо гарне око потрібне при їзді транспортними засобами, обгоні та розвороті, щоб їхати в протилежному напрямку на вузьких або гірських дорогах, при їзді заднім ходом через ворота, установці автомобіля в потрібне місце в тісних умовах.

зорової пам’яті називають здатність швидко запам’ятовувати орієнтири дороги або вулиці, розташування дорожніх знаків, знаків або будь-яких перешкод і обмежень, які особливо важливі при русі вночі за раніше пройденим маршрутом.

Починаючи з перших уроків, необхідно вивчати індивідуальні якості учнів та їх минулу підготовку і, виходячи з цього, застосовувати різні методи навчання: давати додаткові завдання, групувати менш підготовлених учнів з більш підготовленими учнями в класі. При цьому не слід перевантажувати учнів завданнями, для виконання яких вони не мають необхідної підготовки.

Одне із завдань викладача – запобігати помилкам учнів. Помилки необхідно виправляти в певному порядку.

Не варто вказувати відразу на кілька помилок: це розсіює увагу і ускладнює концентрацію. Спочатку потрібно виправити найсерйознішу помилку або відпрацювати техніку, яка є основою подальших дій. Не виправивши помилки, допущені під час розробки однієї вправи, не можна переходити до наступної. Відбувається обмін думками щодо нової інформації між майстром виробничого навчання та студентом, учень мотивується на подальше розширення інформаційного поля, здобуття нових знань, оціночно вироблення власної позиції.

Тільки об’єктивна оцінка зміцнює навички водіння. Підводячи підсумки водіння, рекомендую занести в «Книгу обліку водіння», яка видається кожному учню, та в «Книгу обліку водіння», яка входить до складу навчальної документації для майстра виробничого навчання.

Таким чином, за відведений програмою час студенти, як правило, успішно опановують початкові прийоми водіння на навчальному майданчику та готуються до їзди навчальними маршрутами міста.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *