Організація та планування виробництва

Ефективність науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт багато в чому залежить від якості їхнього планування. Під якістю планування мається на увазі точність, обґрунтованість та збалансованість планів, повнота планових розрахунків, комплексність планування всіх стадій проектування, виробництва та експлуатації нової техніки.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи відрізняються особливою трудомісткістю планування. Це складністю розробок, великими термінами між початком розробок та реалізацією їх результатів, що створює значну невизначеність ходу робіт, творчим характером праці, багатоваріантністю інженерних рішень та необхідністю їх оптимізації.

Складність процесів створення нової техніки зумовлює необхідність забезпечення максимальної достовірності та надійності прийнятих рішень на перших етапах проектування. Ця вимога відноситься як до проектних рішень, так і планування термінів, трудомісткості, вартості робіт та інших техніко-економічних показників.

Подальше вдосконалення планування технічної підготовки виробництва передбачає:

Підвищення комплексності планування, тобто. розробку перспективних комплексних програм, що охоплюють усі стадії циклу «наука-техніка-виробництво-експлуатація»; ув’язування прогнозів, перспективних та поточних планів науково-технічного прогресу з іншими розділами загальногосподарських планів; планування забезпечення проектних робіт усіма видами ресурсів (робочою силою, матеріалами, капітальними вкладеннями тощо);

Удосконалення техніко-економічного обґрунтування досліджень та розробок, визначення найбільш перспективних напрямів з метою концентрації сил на цих напрямках;

Удосконалення методів планових розрахунків, застосування методів нормативного планування, що ґрунтуються на використанні науково обґрунтованих нормативів;

Впровадження системи мережевого планування та управління окремими темами та комплексної системи об’ємно-календарного планування та управліннями багатотемними розробками.

Вирішення цих найскладніших проблем багато в чому залежить від кваліфікації та наукової підготовки розробників нової техніки та їх керівників та у спрощеному варіанті представлено в даному курсовому проекті.

Завдання

Розробити план технічної підготовки виробництва дослідного зразка ВЧ блоку приймача метеоРЛС «Гроза», що складається з блоків:

ВЧ головка (90 елементів);

Підсилювач ВЧ (141 елемент);

Гетеродин (160 елементів).

Група новизни 2.

Приймемо загальний обсяг КД на прилад:

А) Комплект документів на блок

Кількість найменувань документів на блок: nб = 66

Кількість аркушів формату А4 на блок: Qб = 13

Кількість блоків i = 3

n’б = i ‘nб = 3’66 = 200

Б) Комплекти документів для приладу загалом

Кількість найменувань документів на прилад nп = 32

Кількість аркушів формату А4 на прилад Qп = 4

В) Загальний комплект документів:

Qоб = 13

Об’єм конструкторської документації, N

Визначимо обсяг КД за видами документів за формулою:

Розрахунок очікуваного обсягу конструкторської документації та трудомісткості її розробки

Розрахуємо тривалість етапів та чисельність виконавців.

Визначимо найменування стадій та етапів, та його трудомісткості, ti. Для цього знайдемо відсоток розробки КД у загальному обсязі робіт:

Тоді трудомісткості ti.стадій та етапів визначимо за формулою:

де: ТКД — загальна трудомісткість розробки КД (чол. / Год);

aкд — відсоток розробки КД у загальному обсязі робіт;

ai – структурний коефіцієнт стадій у загальній трудомісткості, %;

aj – структурний коефіцієнт етапів та стадій, %.

Задаємося зразковими даними про кількість виконавців за етапами ДКР, nj. Розрахуємо тривалість окремого етапу робіт Tj, за такою формулою:

де: Tj — Тривалість j-го етапу (в робочих днях);

tj — трудомісткість етапу (у чол.-днях);

nj – кількість виконавців одночасно зайнятих виконанням роботи;

Кд — коефіцієнт неврахованих робіт (приймемо рівним 1,1)

КВН — запланований коефіцієнт підвищення продуктивності праці (приймемо рівним 1,1).

Розрахунки тривалості етапів зведено до таблиці 2 «Зведені розрахунки тривалості етапів проектування виробів».

Зведені розрахунки тривалості етапів проектування виробів

Розрахунок параметрів мережного графіка

Ранній термін здійснення подій:

Пізній термін події:

Резерв часу на здійснення події:

Визначимо топологію критичного шляху, як послідовність подій, які мають резервів часу. Для критичного шляху коефіцієнт напруги kн дорівнює 1.

Для некритичних шляхів визначимо:

А) Резерв часу виконання робіт:

Б) резерв часу першого виду:

В) Резерв часу другого виду:

Г) Вільний резерв:

Д) Коефіцієнт напруженості:

Шляхи, що мають рівний резерв часу, що дорівнює тривалістю, а значить, мають рівний коефіцієнт напруженості:

5 – 6 та 6 – 9

11 – 12 та 12 – 18

14 – 16 та 16 – 19

будуємо лінійну карту робіт та діаграму ресурсів (рис. 2).

Проведемо оптимізацію:

Оптимальна кількість виконавців.

Кількість виконавців, що вивільнилася:

Разом: 16 чол.

Оптимальна тривалість робіт:

Визначимо очікувані терміни виконання

Будуємо лінійну карту та діаграму ресурсів оптимального графіка (рис. 4).

Аналізуємо результати оптимізації:

Абсолютне скорочення критичного шляху

Відносне скорочення критичного шляху:

Оптимізація за рахунок зміни кількості виконавців на дільницях, що мають резерв часу, допомогла зменшити критичний шлях на 18 днів (13%)

Керівник теми з/п = 230 р/міс.

Тривалість теми 120 днів

Зарплата = 7949,26+1104 = 9053,26 грн.

© Реферат плюс