Наслідки застосування ядерної зброї.
Химия

Наслідки застосування ядерної зброї.


Наслідки застосування ядерної зброї.

Завантажити реферат: Наслідки застосування ядерної зброї

План реферату

1. Розвідка осередку поразки.

2. Аварійно-рятувальні роботи у осередку поразки.

2.1. Рятувальні роботи.

2.2. Протипожежні заходи та гасіння загорянь та пожеж.

1. Розвідка осередку поразки.

У разі застосування ядерної зброї виникнуть великі осередки поразки, що охоплюють як окремі промислові об’єкти і населені пункти, а й великі адміністративні центри з прилеглими до них об’єктами.

За цих умов від цивільної оборони потрібно в максимально короткі терміни проведення цілого комплексу дуже складних робіт у великому обсязі, зокрема насамперед із порятунку людей та надання допомоги постраждалому населенню. Ці роботи мають бути розпочаті
негайно після завдання поразки і закінчені в найкоротші терміни.

Успіх рятувальних робіт багато в чому залежатиме від того, наскільки швидко і правильно дана оцінка обстановки, що склалася, і як чітко організовано виконання їх.

Для правильної оцінки обстановки, визначення характеру та обсягу робіт організується розвідка району поразки, яка передує іншим видам робіт, що з ліквідацією наслідків нападу.

Розвідка організується відповідними штабами та здійснюється головним чином силами та засобами цивільної оборони.

У завдання розвідки входить: визначення меж вогнища ураження, виявлення людей, що опинилися в завалах сховищах та укриттях, встановлення обсягу першочергових робіт, характеру руйнувань, шляхів та маршрутів евакуації з вогнища населення, виявлення вогнищ пожеж, попередження про небезпеку можливого ураження тощо.

У міру отримання цих даних у осередок вводяться відповідні формування громадянської оборони, яким ставляться певні та чіткі завдання.

Повинні бути також створені рухомі групи, які використовуються за спеціальним призначенням та розпорядженням керівництва цивільної оборони.

2. Аварійно-рятувальні роботи у осередку поразки.

2.1. Рятувальні роботи.

Масштаби і характер вогнища поразки залежатимуть від виду засобів поразки, що застосовуються, а також об’єкта поразки.

У разі поразки одного роду, наприклад зараження ОВ чи БРВ тощо, прийнято говорити про прості вогнища.

При сучасних засобах поразки найімовірнішим є виникнення складних осередків поразки, тобто. таких, у яких одночасно матимуть місце кілька видів вражаючих факторів, наприклад, руйнування будівель, пожежі, радіоактивне зараження місцевості тощо.

Найскладнішу обстановку слід очікувати при завданні ураження ядерною зброєю вибухової дії.

Ядерний вибух, як відомо, супроводжується одночасною дією ударної хвилі, що проникає радіацією та радіоактивним зараженням, тому може спричинити руйнування будівель та споруд, а також пожежі та зараження радіоактивними продуктами вибуху місцевості, причому на досить значній території.

Осередок ураження, що виник у населених пунктах з багатоповерховими будинками, з мережами комунального господарства, промисловими підприємствами та засобами транспорту, вимагатиме великого обсягу робіт для його ліквідації.

При визначенні обсягу робіт та оцінці ступеня можливих руйнувань осередок поразки, викликаний ядерним вибухом, прийнято умовно ділити на зони, кожна з яких має певною мірою свої особливості.

Центральна зона є прилеглим до епіцентру вибуху територією, де виявляться зруйнованими майже всі будівлі та споруди, утворюються суцільні завали, сильно страждають також мережі комунального господарства — водогін, каналізація, електромережа, колектор тощо.

Перша зона, що прилягає до центральної, характеризуватиметься повною руйнацією наземних цивільних споруд та укриттів.

У другій зоні можуть зберегтися підземні мережі міського господарства із пошкодженими лише окремими вузлами. Укриття можуть бути частково або повністю зруйнованими.

Третя зона характеризується слабкішими, ніж у другій, руйнуваннями промислових каркасних будинків, середніми руйнуваннями кам’яних будинків.

Дерев’яні будівлі можуть виявитися повністю зруйнованими.

Характерною для цієї зони є наявність масових пожеж як від світлового випромінювання, так і внаслідок газової мережі, електропроводки, печей тощо.

У густо забудованих кварталах можуть утворитися завали.

Усі притулки, підготовлені до протиатомного захисту, у цій зоні повністю зберігаються.

У четвертій зоні зазнають середні та слабкі руйнування, на вулицях утворюються місцеві завали. Можуть виникнути масові пожежі, спричинені дією світлового випромінювання або вторинних причин (замикання електропроводки, займання газу тощо).

Усі аварійно-рятувальні формування ДО за допомогою формувань інших служб насамперед повинні вжити заходів щодо порятунку людей, які перебувають під уламками зруйнованих будівель та інших споруд, забезпечення виходу з притулків із заваленими або пошкодженими входами.

Весь комплекс рятувальних робіт прийнято поділяти на невідкладні, які виконуються негайно та наступні.

До невідкладних рятувальних робіт відноситься розшук і вилучення потерпілих із завалів, надання їм медичної допомоги, евакуація з вогнищ ураження, а також ліквідація бомб, що не вибухнули, гасіння пожеж, знезараження проходів, проїздів, локалізація аварій на мережах та спорудах і т.д.

До подальших рятувальних робіт відносяться евакуація та розміщення осіб, що залишилися без даху над головою, забезпечення постраждалого населення продуктами харчування та предметами першої необхідності, поховання трупів, порятунок тварин та надання їм необхідної ветеринарної допомоги, відновлення тих об’єктів комунального господарства, які можуть бути приведені і в придатність до експлуатації у короткий термін.

Перед початком рятувальних робіт необхідно уважно оглянути пошкоджену будівлю та прилеглу до неї територію та виявити місця, де можуть бути постраждалі. Місця розташування притулків та інших укриттів можна встановити за спеціальними вказівниками, за оголовками аварійних лаз-проходів та за іншими ознаками.

При огляді ділянки робіт необхідно з’ясувати, чи немає небезпеки подальшого розповсюдження обвалів на вцілілі частини будівлі або на територію, де мають працювати аварійно-рятувальні служби. Одночасно відключають комунальні мережі, що йдуть до зруйнованої будівлі.

Рятувальні роботи починаються з осмору будівлі або ділянки, що виділяється щодо робіт. Після детального огляду складається не менш детальний план проведення рятувальних робіт.

Під час проведення рятувальних робіт на заражених отруйними або радіоактивними речовинами ділянках особовий склад повинен вживати відповідних заходів захисту.

Порятунок людей із завалених притулків, зруйнованих споруд та з-під завалів.

Першочерговими заходами щодо порятунку людей у ​​сховищах є встановлення з ними зв’язку та подача свіжого повітря.

Виведення людей з притулку, якщо не можна скористатися основними виходами, здійснюється за допомогою аварійних або запасних виходів та лазів.

Якщо для розчищення виходів потрібна маса часу, то доцільніше пробити суміжну стіну з іншим приміщенням і здійснювати вихід через пробитий отвір.

Щоб врятувати людей, що перебувають у глибині завалу під уламками будівлі, краще не розбирати завал, а влаштовувати у ньому вузькі проходи.

Для влаштування проходів в першу чергу використовують порожнечі і щілини, що утворилися між елементами будівель, що обрушилися. Проходи між великими брилами можна влаштовувати, якщо вони добре затиснуті, не перекидаються і не провалюються.

При виявленні потерпілого необхідно прибрати все навколо нього, що заважає його вилученню.

Рятувальні роботи на ділянках, заражених радіоактивними або отруйними речовинами, повинні вестись у відповідному захисному одязі з дотриманням усіх запобіжних заходів. Для виведення постраждалих можна обмежитися дегазацією або дезактивацією проходів. У будь-якому разі, постраждалі повинні бути забезпечені засобами захисту дихання.

2.2. Протипожежні заходи та гасіння загорянь та пожеж.

Під час війни ймовірність виникнення пожеж різко зростає, оскільки авіацією супротивника можуть застосовуватися запальні бомби та інші запальні засоби.

Якщо порівняти ефективність дії фугасних та запальних бомб, то в деяких випадках запальні виявилися ефективнішими за фугасні. Наприклад, у Берліні за роки війни було зруйновано 70% будівель, з них 3/4 було знищено вогнем.

Особливо великі та небезпечні пожежі виникають при застосуванні ядерної зброї. У цьому випадку основною причиною пожежі є світлове випромінювання. Силою вибуху уламки, що горять, можуть бути перенесені на значні відстані, що є вторинним фактором загоряння матеріальних цінностей та поразки людей.

Досвід ВВВ показав, яке велике значення має практична підготовка підрозділів цивільної оборони, а також попереджувальні протипожежні заходи, які проводяться у мирний час.

Не вимагає доказів те, що кількість загорянь і пожеж буде менше там, де ситуація не сприяє цьому.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *