Монгольська Народна Республіка
Химия

Монгольська Народна Республіка


Завантажити реферат: Монгольська Народна Республіка

План реферату

1. Загальні відомості Монгольської Народної Республики.

2. Огляд господарства Монгольської Народної Республіки

3. Транспорт та зовнішня торгівля МНР.

4. Народна освіта МНР

5. Література МНР.

6. Архітектура та образотворче мистецтво.

1. Загальні відомості про Монгольську Народну Республіку

Монгольська Народна Республіка (Буг Найрамдах Монгол Ард Улс), держава в Центральній Азії.

Територія – 1566 тис.кв.км. Населення 2 млн. Чоловік, понад 90% — монголи, а також казахи, тувинці та ін.

Офіційна мова – монгольська.

Віруючі — головним чином буддисти (ламаїсти).

Столиця — Улан-Батор (близько 500 тис. жителів). 18 аймаків (основна адміністративно-територіальна одиниця), міста Улан-Батор, Дархан та Ерденет виділені в особливі адміністративні одиниці.

Монголія – соціалістична держава.

Вищий орган народної влади — Великий народний хурал (ВНХ), який обирає Президію ВНХ на чолі з головою.

МНР – аграрно-індустріальна держава. Розвиток соціалістичної економіки здійснювалося за сприяння СРСР та інших соціалістичних країн. Частка промисловості у національному доході 30,9%, сільського господарства – 17,9%. У сільському господарстві переважає тваринництво. Понад 90% сільгоспугідь — природні пасовища та луки. Поголів’я ( млн.): великої рогатої худоби 2,0, коней 2,2, овець 14,2; кози, верблюди. Розвивається землеробство; обробляється 0,8 млн. га. Валовий збір зернових – понад 550 тис. тонн. Видобуток міді та молібдену, вольфраму, фосфоритів, флюориту, нафти; Значна вугільна промисловість. Виробництво електроенергії 900 млн. кВт/год. Переробка тваринницької сировини; виробництво килимів, повсті, вовняних тканин та ін; деревообробка, нафтопереробка, промисловість будматеріалів. Довжина залізниць 2 тис. км., автошляхів близько 11 тис. км. Судноплавство по озеру Хубсугул та річкам Селенга та Орхон.

Основні торгові зв’язки з соціалістичними країнами (98% товарообігу) у тому числі понад 75% з CCCР; вивезення руд кольорових металів, флюориту, тваринницької продукції, хутра. Грошова одиниця – тугрик. 100 тугриків = 22,5 рублів (лютий 1985).

2. Огляд господарства Монгольської Народної Республіки

Рівень продуктивність праці дуже низький (27%). Традиційна галузь аграрно-індустріальної економіки — с/г. Є 2 форми с/г підприємств: кооперативні сільгоспоб’єднання та держгоспи. 70% валової продукції с/г дає тваринництво, переважно пасовищне. У 1989 р. налічувалося 2,7 млн. голів великої рогатої худоби; 0,2 млн. коней; понад 0,5 млн. верблюдів, понад 14 млн. овець; близько 5 млн. кіз. На душу населення виробляється 118 кг. м’яса. У 1990 р. скасовано обмеження на кількість худоби, що перебувала в особистій власності. Землеробство стало самостійною галуззю з 60-х років. Середньорічний валовий збір зерна 1986-1992 р.р. – понад 850 тис. тонн. Промисловість повністю створена після революції, виробляє близько 34% національного доходу. Основні галузі: електроенергетика; вугільна промисловість ; видобуток та збагачення руд кольорових металів; металообробка; промисловість будматеріалів; деревообробна, текстильно-трикотажна, шкіряно-взуттєва, харчова, мікробіологічне виробництво.

3. Транспорт та зовнішня торгівля МНР.

Протяжність залізничного транспорту — 1,8 тис. км. ; автошляхів близько 75 тис., внутрішніх трас повітряного транспорту – близько 40 тис. км. У місцевих перевезеннях велику роль раніше грав візовий та в’ючний транспорт на верблюдах, конях та биках. Наразі швидко розвивається автотранспорт.

Головні автомобільні дороги ведуть від Улан-Батоpа до кордонів колишнього СРСР і від Улан-Батоpа на Чжанузякоу (Каман) до Китаю. У країні розвинений внутрішній і міжнародний транспорт. У МHР почався перехід до ринкових відносин. Приймуть закон, за яким монголи, а також зарубіжні фірми і особи можуть вільно вкладати свої кошти в будь-які галузі господарства.

Іноземному капіталу надано пільги, прибуток може бути вільно перевезений за кордон. Керівництво МHР розраховує таким чином привернути в країну передову техніку і технологію з розвинених країн, отримати кредити міжнародних фінансових центрів. МHР розраховує на розвиток відносин зі країнами західної Європи, США і особливо з Японією та Південною Кореєю. Експорт : мідний і мелібденовий концентрати і інша продукція добувної промисловості (40% загального обсягу), овеча і брюжча шерсть, шкіряна сировина і шкіряні вироби, килими, трикотаж, м’ясо, біопеpеп.

4. Народна освіта МНР

У доpеволюційній Монголії число грамотних не досягало і 1% населення.

Після перемоги революції в 1921 р. народний уряд приступив до створення державної системи народної освіти. У серпні 1921 р. був прийнятий Указ про організацію початкової школи та Статут початкової школи. У 1927 р. Статут середньої школи, відповідно до якого заборонялися приватні школи. Протягом 1921-1922 р.р. було відкрито 12 початкових та один 7-річний навчальний заклад. Всі вони знаходилися в Улан-Баторі, в яких навчалися 400 дітей. Школи були загальноосвітні. У 1933 р. введені типові плани та програми навчання. До кінця 30-х років на ряду з державними школами були і монастирські школи (в 1933 р. в них навчалося 18 тис. учнів-послушників). У 1941 р. прийнято постанову про перехід на новий алфавіт, в основі якого лежала слов’янська графічна система. До 1952 р. доросле населення мало початкову освіту. У 1955 р. прийнято постанову про «Загальне початкове навчання дітей шкільного віку», а в 1958 р. про «Введення обов’язкової семирічної освіти в містах і аймачних центрах». З 1972/73 навчального року здійснюється перехід всіх середніх шкіл на нову програму навчання в початковій школі — 3 роки, в неповній середній — 8 років, у повній середній школі — 10 років. Така система освіти існує до цього дня.

5. Література МНР.

Після народної революції 1921 р. молода література Монголії спиралася на фольклер, вбираючи кращі традиції літературної спадщини, розширювало зв’язки з прогресивною світовою літературою. Отримали розвиток нові жанри. Особливе місце зайняла драматургія. У 1930 р. утворилася Монгольська асоціація революційних письменників. У 20-х роках публікуються перші монгольські повісті «Озеро Голбо». Hа 30-ті роки доводиться розквіт таких письменників, як Hацагданжа («Три сумних пагорба», «Hенанізовані перли»). 40-50-ті роки стали часом приходу в літературу багатьох поетів і прозаїків. Розгромом Японських військ у районі річки Халхін-Гол (1939 р.), Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу (1941-45 р.р.), участь МHР у спільному розгромі квантунської армії восени 1945 р. зумовили в літе.

50-60-і роки в літературі розвивається жанр роману. Першими монгольськими романістами стали Б.Ренчен («Зоря в степу»), Лодойдамба («Hа Алтаї», «Прозорий Тамір»). У 70-ті роки небувалого розмаху досягла перекладацька діяльність, творчість сучасних письменників свідчить про зближення літератури МHР з прогресивною світовою літературою при максимальному збереженні національних особливостей.

6. Архітектура та образотворче мистецтво.

Реформатором національного живопису виступив у 20-і роки Шаров, а пізніше — його учень Манібадар. Вони створювали твори на сучасні теми, часто з використанням світлотіні і лінійної перспективи. Створюються перші картини маслом. З середини 50-х років отримують розвиток графіка і скульптура. У дикоpативно-прикладному мистецтві з’являються нові: фарфор, різні види кераміки, різьблення по кістці.

Список використаної літератури при складанні реферату:

1.МНР. Довідник.; Москва. Політ. література 1987. вид. 3-е дод.

2. Країни світу. Довідник.; Москва. Політ. література 1988. вид. 2-ге.

3.Радянський енциклопедичний словник.; Москва. Радянська енциклопедія 1987 року.

4.Ехо планети. Журнал. N_34, 1989; N_19, 1990.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *