Моя любов — герой повісті І. Франка «Захар Беркут»
Реферати

Моя любов — герой повісті І. Франка «Захар Беркут»


Нашим багатим дарам і титанічним подвигам І. Франко залишив в історії української літератури такі духовні скарби, які без них сьогодні просто неможливо розкрити. У розпал прозового занепаду особливо яскраво проглядається повість «Захар Беркут», створена в 1883 році. У цій історичній повісті є розповіді про тих, хто, як вололюбний народ Руської землі, захищав свою батьківщину від монголо-татарської купи.

У створенні бачив багато дійових осіб. А найбільше мене гідний був Максим, молодший син Захара Беркута. Це мужній і поважний юнак, правий патріот своєї вотчини. Якщо монголо-татари напали на Руську землю, то в перших рядах її захісників був Максим, хто він і бв синій зграї тухольської маси Захара Беркута.

У першій нервовій битві загинуло чимало тухольських воїнів, а рани невичерпного Максима були повні монголів. Він тяжко переживає свій табір і радій був би краще померти, нижче випити на повну. Так утворилася частка. Боярин Тугар Вовк промовляє врятувати життя Максимова за звільнення монголів з басейну. Але гордий Максим керується цими пропозиціями. Він, як і його батько Захар Беркут, до такого розуму не пристанеш — ціною доброго життя відпусти пастухів ворогів. Хочете перемогти і зрозуміти, що «життя в неволі не краще смерті», проте водданіст Батьківщини і народів дають вам сили перенести всі муки, не зневажайте свою честь, честь цього, народу. Дівчина Кохана Максим Мирослава теж закликала вас вийти з монгольського табору, переодягнувшись у її шати і показавши перстень-передачу монгольської варти. Але Максим бачить таку пропозицію: врятувати своє життя, ризикуючи життям Коханої, він, очевидно, недостатньо добре. Чоловік, мужній, гордий Максим, безперечно, не може не бути гідним. І безмірна відданість батьківщини, народови, криштальської чесності та чистоти, як і мав Максим, бажаючи бути у своїй шкурі від нас.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *