Метод проектів як засіб формування ключових компетенцій
Реферати

Метод проектів як засіб формування ключових компетенцій


Комунальний державний навчальний заклад

середня загальноосвітня школа

ЗАТО Первомайський Кіровської обл

Метод проектів як засіб формування ключових компетенцій

на уроках техніки

Робота завершена

викладач технології

Шубіна Валентина
Олександрівна

ЗАТО Первомайський

2014 рік

Метод проектів як засіб формування ключових компетенцій

на уроках техніки.

У «Стратегії модернізації змісту загальної освіти» однією з цілей трансформації російської системи освіти було проголошено формування ключових компетенцій як способів діяльності, які оволодівають учнями.

У сучасних соціально-економічних умовах жоден диплом не гарантує випускнику гідної роботи, якщо він не доповнений такими рисами особистості, як комунікативні здібності, готовність до самоосвіти через роботу з будь-якими джерелами інформації, вміння вирішувати проблеми, творчий підхід. до бізнесу, тобто тих, що сьогодні називають основними компетенціями.

У зв’язку з цим федеральний компонент державного освітнього стандарту передбачає два результати освіти:

— формування ЗУН, закладених у програмних документах з предметів;

— формування ключових компетенцій.

Сьогодні в російській педагогіці активно обговорюється можливість модернізації освіти на компетентнісній основі. Формування компетенцій – це вимога світової спільноти, це вимога уряду Російської Федерації.

Одне з найбільш вдалих визначень компетентності дає філософ П. В. Симонов: «Компетентність — це не просто володіння знаннями, а скоріше потенційна готовність вирішувати проблеми зі знанням справи».

Доступно й образно розкрив сутність компетентнісного підходу В.В.Сєріков: «Різниця між компетентнісною моделлю навчання та моделлю знань така ж велика, як знайомство з правилами шахової гри від самого вміння грати. Студент, який засвоїв основи науки, зіткнувшись із реальним життям, потрапляє в ту саму ситуацію, що й Остап Бендер під час одночасної гри в шахи, коли він програв 30 партій. Він знав правила гри, але не мав ігрового досвіду».

На території Кіровської області визначено такі ключові компетенції, які дозволяють ефективно діяти в реальній життєвій ситуації:

Рефлексивна компетентність — це вміння виявляти прогалини в своїх знаннях і навичках під час вирішення нової задачі; оцінювати потребу в тій чи іншій інформації для своєї діяльності.

Інформаційна компетентність — це вміння отримувати інформацію з різних джерел і обробляти її різними способами; робити аргументовані висновки; використовувати інформацію для планування та здійснення своєї діяльності.

Комунікативна компетентність — здатність вступати в спілкування з метою розуміння через діалог, полілог, монолог, міміку та жести, Інтернет-спілкування.

соціальна компетентність — вміння проявляти толерантність і поважати цінності інших людей.

Технологічна компетентність — готовність розуміти інструкції, опис технології, алгоритм діяльності; вміння суворо дотримуватися технології діяльності.

Компетентність у вирішенні проблем – вміння аналізувати нестандартні ситуації; розпізнавати й формулювати проблеми; перетворювати їх на цілі та співвідносити з прагненнями інших людей; планувати результат своєї діяльності та розробляти алгоритм його досягнення; забезпечити його реалізацію своїми діями.

В умовах високої динаміки соціальних процесів та величезного інформаційного потоку останніх десятиліть стає актуальним завдання розвитку активності та ініціативи школяра, його здатності самостійно пізнавати нове та вирішувати складні життєві проблеми. Нове розуміння результату освіти у формі формування ключових компетентностей передбачає використання технологій, що дозволяють створити педагогічний простір, що забезпечує досягнення такого результату.

Проблема: Наразі на уроках технології учні виявляють недостатню активність та самостійність, що позначається на їхніх особистісних якостях, тому на уроках, що формують ключові компетентності, я вирішила використовувати різноманітні методи роботи, найефективнішим з яких є проектний метод.

Метод проектів – це цілеспрямована навчальна шкільна чи позакласна робота з певною метою, за конкретною програмою вирішення навчальних, пошукових, дослідницьких, практичних завдань.

Ціль: формування ключових компетентностей та розвиток особистісних якостей учнів.

Я реалізую цю мету в процесі вирішення наступного завдання:

  • Викликати допитливість в учнів

  • Розвивати творче мислення школярів

  • Розвивати в учнів комунікативні навички

  • Прищеплювати дітям навички самостійної роботи.

Очікуваний результат:

— Підвищення рівня сформованості ключових компетентностей та розвитку особистісних якостей, які учень демонструє в ході проектної діяльності.

У загальному випадку в системі освіти під проектом розуміють сукупність спеціально організованих педагогом і самостійно виконаних дітьми дій, що завершуються розробкою ідеального або матеріального продукту, виготовленого в процесі проектування, його презентацією в рамки усної або письмової презентації.

Самостійна робота над вирішенням проблеми, отримання конкретного результату та його публічне представлення носить характер проектної діяльності.

Загалом результатом проектної діяльності є не тільки продукт чи послуга, а головним є інтенсивний розвиток інтелектуальних і фізичних якостей особистості школярів.

Метод проектів дозволяє вчителю сформувати педагогічну ситуацію, в якій учень сам визначає проблему, ставить перед собою мету і досягає її, плануючи й організуючи власні та залучені зовнішні ресурси. У своїй роботі я дотримуюся такої структури роботи з проектом.

Структура проекту.

один. Проблематизація (занурення в проблему)

— моделювання бажаної ситуації

— аналіз реальної ситуації

— збір, вивчення, аналіз необхідної інформації

— визначення та аналіз проблеми (визначення потреби)

2. Моделювання та оптимізація процесу вирішення проблеми

— перетворення проблеми в мету

— постановка цілей проекту

— моделювання оптимального способу вирішення проблеми

— складання плану реалізації проекту

— збір, вивчення та аналіз інформації

3. Експлуатаційно-технологічний етап

(практичний)

— виконання плану реалізації проекту

— проміжне тестування проекту, його коригування

— здійснення поточного самоконтролю.

4. Етап презентації

— планування презентації

— підготовка презентаційних матеріалів

— презентація продукту

п’ять. Контрольно-оцінний етап

— остаточна оцінка товару

— аналіз результатів проекту

— оцінювання досягнень.

Взаємодія викладача та учнів у процесі проектної діяльності.

Проектна діяльність починається з визначення проблеми. Тому роботу над задачею починаю з опису реальної ситуації, яка чомусь не підходить до теми. Ознайомити учнів з поняттям «ситуація».

Ситуація – це частина реальності (предмети, люди, відносини між ними тощо), яку ми розглядаємо у зв’язку з певним питанням. Наступним кроком є ​​опис бажаної ситуації. В результаті учні приходять до висновку, що проблема є протиріччям між реальною і бажаною ситуацією.

Наступним кроком є ​​перетворення проблеми в мету. Мета – це вказівка ​​на те, що потрібно змінити, щоб вирішити проблему; думав про майбутній результат ваших зусиль.

При формулюванні мети учні повинні відповісти на запитання: «Що потрібно зробити, щоб проблема перестала існувати?». Поставити мету означає сформулювати, що слід змінити в результаті ваших дій.

При постановці завдань даю поняття «завдання». Завдання — це проміжний результат, якого необхідно досягти, щоб досягти мети. Завдання потрібно ставити таким чином, щоб кожне з них точно рухало вас до мети. Завдання повинні бути послідовними. Після постановки завдань складається план роботи, що складається з кроків (підзадач).

Вирішення проблеми має закінчитися відчутним результатом у вигляді готового до використання продукту чи послуги.

У результаті проектної діяльності учні усвідомлюють важливу істину: якщо є проблема, то є проект; якщо немає проблеми, немає проекту.

Технологічна програма передбачає виконання учнями одного проекту за вивченим протягом року навчальним матеріалом. Враховуючи вікові особливості учнів, на своїх уроках, крім індивідуальних проектів, використовую групові та парні проекти. У 5-6 класах починаю роботу з груповими та парними проектами, оскільки спочатку учням дуже важко самостійно сформулювати проблему, поставити мету, завдання та передбачити кінцевий результат. Студенти виконують групові та парні проекти на тему: «Кулінарія», оскільки ця тема викликає великий інтерес і дає можливість освоїти етапи роботи над проектом. У комплементарних кой школярки формують коери і дозволяють об’єднувати проекти в пари. 777777777777777777777777777777777777777777 Під час виконання групових проектів у школярок формуються основні ключові компетентності, що розвивають їхні особистісні якості. Після виконання перших проектів студенти виконують індивідуальні міні-проекти на тему: «Інтер’єр житлового будинку», де самостійно працюють над основними етапами проекту.

У 7-8 класах учні, вже маючи досвід роботи над проектами, самі обирають тип проекту. На початку навчального року вони також виконують міні-проекти, які готують їх до випускних проектів.

Якщо в 5-8 класах я пропонувала учням навчальні ситуації, то в старших класах учні самостійно обирають тему для своїх проектів. Як і на середньому рівні, дівчата виконують міні-проекти, в яких узагальнюють і систематизують раніше набуті знання, необхідні для подальшої роботи.

Наприкінці навчального року школярки реалізують набуті знання у підсумкових індивідуальних проектах, в яких самостійно організовують роботу та презентують готовий продукт.

Використання методу проектів на уроках технології дозволяє розвивати в учнів самостійність, творчі здібності, пізнавальний інтерес та інші особистісні якості.

В результаті проектної діяльності учні вміють:

  • аналізувати ситуацію

  • визначити проблему

  • висувати ідеї

  • ставити цілі та завдання

  • знайти потрібну інформацію

  • працювати в команді

  • програмуйте свою діяльність

  • здійснювати саморегуляцію та самооцінку діяльності

  • презентувати результати своєї роботи у публічному виступі.

Надалі маю намір продовжити роботу над розвитком основних компетенцій методом проектів, а також інформаційних технологій та інтеграції технологій з іншими шкільними предметами.

Джерелом діяльності людини є проблема, саме тому проектна діяльність створює природне середовище для формування ключових компетентностей.

Бібліографія.

1. Голуб Г. Б., Перелигіна Є. А., Чуракова О. В. Основи проектної діяльності студента: методичний посібник до викладання курсу. – Самара: Вид-во «Навчальна література», 2006.

2. Масова Г. Ф. Основи проектування: соціальний дизайн: методичний посібник. – Кіров: Вид-во КІПК і ПРО, 2007.

3. Машарова Т. В. Використання особистісно орієнтованих технологій у навчанні, матеріали семінару. – Кіров: ВДПУ, 2000.

4. Мелехіна С. І. Розвиток пізнавальної діяльності школярів у процесі навчально-проектної діяльності: навчальний посібник. – Кіров: Вид-во «Стара Вятка», 2006.

5. Мелехіна С. І. Основи проектної діяльності студента. 5-9 класи: навчально-методичний посібник. 1-а частина. – Кіров: Вид-во КІПК і ПРО, 2008.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *