Курсова – XV.  Осн.  положення теорії НС
Химия

Курсова – XV. Осн. положення теорії НС


Курсова – XV.  Осн.  положення теорії НС

Техносфера, яка створена людиною для захисту від зовнішніх небезпек у міру еволюції пр-ва, сама стає джерелом. небезпеки. Необхідно передбачати низку заходів для захисту від них, а також навчиться прогнозувати появу таких небезпек.
Перехід від примітивного обладнання, безпека під час експлуатації якого вирішувалася у межах охорони праці, до автоматизованих систем управління виробничими процесами передбачає створення теорії безпеки, що базується на дисциплінах: екологія, охорона праці, математика, фізика, спеціальні дисципліни.
У вирішенні питань теорії надзвичайних ситуацій свого часу була космонавтика.

1. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини

Будь-яка діяльність потенційно небезпечна!

Критерієм (кількісною оцінкою) небезпеки є поняття ризику.

Ризик — Відношення числа тих несприятливих подій або проявів небезпеки до можливого числа за певний період часу.
Ризик загибелі внаслідок аварій, нещасних випадків тощо. 1,5-10-3, у льотчиків — 10-2.

Під безпекою розуміється такий стан діяльності, у якому з певною ймовірністю (ризиком) виключається реалізація потенційної небезпеки. Тому виникають питання, пов’язані з регламентуванням ризику.

Нормований (прийнятний) ризик дорівнює 10-6.

Фактичний ризик у 100 та 1000 разів перевищує прийнятний. Нормативний показник прийнятного ризику залишається постійним.
БЗ можна визначити як область знань, що вивчає безпеку та захист від них.

1.1. Завдання БЖД:

  • Ідентифікація (розпізнавання) небезпек із зазначенням їх кількісних характеристик та координат у 3-х мірному просторі.
  • Визначення засобів захисту від небезпек з урахуванням зіставлення витрат із вигодами, тобто. із т.з. економічної доцільності.
  • Ліквідація негативних наслідків (небезпек).

2. Класифікація та загальні характеристики надзвичайних ситуацій

Надзвичайна ситуація — Зовні несподівана, раптово виникає обстановка, яка хар-ся різким порушенням процесу, що надає значний негативний вплив на життєдіяльність людей, функціонування економіки, соціальну сферу і навколишнє середовище.

Класифікація:

  • За принципами виникнення (стихійні лиха, техногенні катострофи, антропогенні катострофи, соціально-політичні конфлікти).
  • За масштабом поширення з огляду на наслідки.
  • місцеві (локальні); об’єктні; регіональні; національні; Світові.
  • За швидкістю поширення подій раптові; помірні; плавні (повзучі); швидкорозповсюджуються

Наслідки надзвичайних ситуацій різноманітні: затоплення, руйнування, радіоактивне зараження тощо.

2.1. Умови виникнення НС.

  • Наявність потенційних оп. та вр. виробничих чинників у розвитку тих чи інших процесів.
  • Дія факторів ризику
  • вивільнення енергії у тих чи інших процесах;
  • наявність токсичних, біологічно активних компонентів у процесах тощо.
  • Розміщення населення, а також довкілля.

2.2. Стадії розвитку НС.

1 етап. Стадія накопичення тих чи інших видів дефекту. Тривалість: кілька секунд – десятки років.
2 етап. Ініціювання НС.
3 етап. Процес розвитку НС, у якого відбувається вивільнення чинників ризику.
4 етап. Стадія згасання. Тривалість: кілька секунд – десятки років.

2.3. Принципи забезпечення БЖД у НС.

  • Завчасна підготовка і осущ-е захисних заходів біля всієї країни. Передбачає накопичення засобів захисту для забезпечення безпеки.
  • Деференційований підхід у визначенні характеру, обсягу та термінів виконання таких заходів.
  • Комплек. підхід до проведення захисту. заходів для створення безпечних та нешкідливих умов у всіх сферах д-ти.

Безпека забезпечується трьома способами захисту: евакуація; використання засобів індивідуального захисту; використання засобів колективного захисту.

Витрати зниження ризику аварій м.б. розподілені:

  • На проектування та виготовлення систем безпеки.
  • Підготовка персоналу.
  • На вдосконалення управління у НС.

2.4. Методика виміру ризику має 4 підходи.

  • Інженерний (основу лежать дані статистики). Визначення ризику здійснюється побудовою дерев відмови (напр., сучасна космонавтика).
  • Модельний (побудова моделей взаємод-я небезпечних та шкідливих факторів з людиною та оточ. середовищем).
  • Експертний (ймовірності різних подій, зв’язок між ними та наслідки аварій, що визначаються опитуванням фахівців даної галузі, що виступають у ролі експертів).
  • Соціологічне (опитування різних груп населення).

3. Громадянська оборона.

3.1. Ударна хвиля, параметри, одиниці виміру, особливості впливу, способи захисту.

Осередок поразки — території, які піддаються впливу вибуху. У межах осередку вражений. — Повне, сильне, часткове і слабке руйнування; за межами виник. пожежі та незначні руйнування.

Основні фактори ядерного вибуху:

  • ударна хвиля;
  • світлове випромінювання;
  • проникаюча радіація;
  • електромагнітний імпульс.

Основна характеристика ударної хвилі — це надлишковий тиск вибуху [Па].

Т.к. поширення ударної хвилі супроводжується рухом повітряних мас, то динамічний вплив, під яким виявляються вертикальні конструкції, носить назву тиск швидкісного тиску [Па].

Крім тиску швидкісного тиску на наземні конструкції діє тиск відображення (Основна причина порушення жорстких конструкцій).

Ступінь можливих руйнувань підземних споруд оцінюються надлишковим тиском поверхню землі. Масштаби руйнування пов’язані з потужністю боєприпасів – тротиловий еквівалент [кг].

На масштаби руйнування впливають: відстані від центру вибуху; характер та міцність руйнування; рельєф місцевості та ін.

3.2. Особливості дії ударної хвилі.

Відносно більша тривалість дії (кілька секунд).

Розрядження наступне за областю стиснення (здатність затікати в будівлі).

Проникаюча радіація — потоки g-випромінювання та нейтронів при ядерному вибуху. У міру впливу на людей радіація змінює властивість матеріалу (пластик перетворюється на тверду речовину).

Радіактивне зараження (приземне зараження атмосферного шару повітря, води).

Форма сліду радіоактивної хмари — елепс. Через одну годину після вибуху місцевості, яка зазнала вибуху, потужність експоненційної дози дорівнює 100 Р/год, через 8 годин вона знижується в 10 разів.

Зараженість повітря та води оцінюється активністю радіонуклідів.

Електромагнітний імпульс — Вражаючий фактор, який підноситься на електронну і ел. апаратуру. Це пов’язано з тим, що в результаті отрута. вибуху утворюється ел. магн. імпульс, який охоплює весь діаппазон частот ел. коливань, в т.ч. діапазон зв’язку, радіолокації та електропостачання Для захисту від ел. Імпульсів використовують екранування ліній електропостачання.

Травми при ударній хвилі діляться на: легкі (при надмірному тиску вибуху 20-40 кПа) середні та важкі (від 50 кПа та вище).

Характер руйнувань, обсяг рятувальних робіт, умови їх виконання у осередку поразки залежить від тиску ударної хвилі, рельєфу місцевості, метеоумов, розположення населених пунктів.

Зона руйнувань підрозділяється: сильна, середня (завали), слабкі.

Зони пожеж: суцільних, у завалах окремих пожеж.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *