Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища
Химия

Курсова – ІІ. Оздоровлення повітряного середовища


Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища

на роб. місцях велике значення приділяється створенню комфортних умов праці, які забезпечуються параметрами мікрокл. та ступенем запиленості повітря.
Терморегуляція організму людини — здатність людського тіла підтримувати постійну т-ру.

1. Нормативні вмісти шкідливих речовин та мікроклімату.

За наявності шкідливих речовин їх концентрація регламентується величиною гранично допустимої концентрації (ГДК).

ГДК = [мг/м3]

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря роб. зони.

ГДК у повітрі раб. зони — Така концентрація шкідливих речовин, яка протягом 8-ми годинного раб. дня чи роб. дня іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень не викликає відхилень у стані здоров’я працюючих, а також не впливає на сьогодення та майбутнє покоління.

У повітрі населених місць утримання шкоди. в-в регламентується в соотв-ві з СН 245-71.

ПДКСС (Середньодобова) — така концентрація, яка не викликає відхилень при прямому або непрямому впливі на людину в повітрі населеного пункту протягом скільки завгодно довгого дихання.

ПДКМР (max разове) — така концентрація, яка не викликає з боку організму людини рефлекторних реакцій (відчуття запаху. Зміна світлової чутливості, біоелектричної активності мозку і т.д.)

Ці величини визначені для »1203 речовин, для решти ВЗУТ (орієнтовно-безпечний рівень впливу) строком на 3 роки.
У відповідності з ГОСТ 12.1.007-76 всі шкідливі в-ва поділяються на 4 кл. за величиною ГДК:

I кл < 0,1 мг/м3 – надзвичайно небезпечний. вр. в-ва;
II кл 0,1 — 1 мг/м3 — високо небезпечні
III кл 1 – 10 мг/м3 – помірно небезпечні
IV кл > 10 мг/м3 – мало небезпечні

Ефект сумації — при знаходженні в повітрі кількох цілком певних в-в, вони мають властивість посилювати дію один одного.
Для того, щоб оцінити дію в-в, які мають ефект сумації використовується формула:

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища, де

С1, С2… СN – фактичні концентрації шкідливих в-в повітря
ПДК1 … ПДКN — величини їх гранично допустимих концентрацій

1.1. Нормування параметрів мікроклімату

Мікроклімат на роб. місці хар-ся:

  • температура, t, °З;
  • відносна вологість, j, %;
  • швидкість руху повітря на роб. місці, V, м/с;
  • інтенсивність теплового випромінювання W, Вт/м2;
  • барометричний тиск, р, мм рт. ст. (не нормується)

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 нормовані параметри мікроклімату поділяються на оптимальні та допустимі.

Оптимальні параметри мікроклімату — Таке поєднання т-ри, відносить. вологості та швидкості повітря, яке при тривалому та систематичному впливі не викликає відхилень у стані людини.

t = 22 — 24, ° С, j = 40 — 60, %, V? 0,2 м/с

Допустимі параметри мікроклімату — таке поєднання параметрів мікроклімату, яке при тривалому впливі викликає зміну, що приходить і швидко нормалізується, в стані працюючого.

t = 22 — 27, ° С, j? 75%, V = 0,2-0,5 м/с

Раб. зона — Простір над рівнем горизонтальної пов-ти, де виконується робота, висотою 2 метри.

Раб. місце — (М.Б. Постійним або непостійним), де виконується технологічна операція.

Для визначення норми мікроклімату на робочому місці необхідно знати 2 фактори:

  • Період року (теплий, прохолодний). + 10 ° С кордон
  • Категорія виконуваної роботи, що підрозділяється залежно від енерговитрат:
  • легку (Iа – до 148 Вт, Iб – 150-174 Вт);
  • середньої тяжкості (IIа – 174-232 Вт, IIб – 232-292 Вт);
  • важка (III – понад 292 Вт).

2. Методи та ср-ва контролю захисту повітряного середовища

2.1. Системи вентиляції

Вентиляція — організований повітрообмін, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого надлишковим теплом та шкідливими речовинами, і тим самим нормалізує повітряне середовище в приміщенні.

Працездатність системи вентиляції визначається показником кратності повітрообміну (До).

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища, де
V -кількість повітря, що видаляється з плущення протягом години [м3/ч]
— Об’єм приміщення, м3
До=[1/ч]

Для визначення обсягу повітря, що видаляється з приміщення, необхідно знати:

V1 — Об’єм повітря з урахуванням теплових виділень;
V2 — обсяг повітря з урахуванням виділення шкідливих у тих чи інших процесів

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища, де
QІЗБ — загальна кількість тепла [кДж/ч]
З — теплоємність повітря [кДж/кг?°С]=1
r — щільність повітря [кг/м3]
tУД — т-ра повітря, що видаляється
tПР — Т-ра припливного повітря

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища, де
До — загальна кількість забруднюючих речовин при роботі різних джерел протягом року [гр/ч]
КУД, КПР — концентрація шкідливих речовин у видаленому та припливному повітрі [гр/м3]
V2 -[м3/ч]

2.2. Класифікація систем вентиляції

  • За принципом організації повітрообміну
  • За способом подачі повітря
  • — Вітровий напір;
  • — тепловий напір
  • — припливна;
  • — витяжна;
  • — припливно-витяжна
  • — природна + механічна
  • За принципом організації повітрообміну
    • Загальнообмінна
    • Місцева

Для забезпечення природної вентиляції в лабораторіях використовується пристрій, званий дифлектором (Вітровий напір).

2.3. Припливна система вентиляції

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища

  • Влаштування паркану
  • Пристрій очищення
  • Система повітроводів
  • Вентилятор
  • Пристрій подачі на роб. місце

2.4. Система витяжної вентиляції

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища

  • Пристрій для видалення повітря
  • Вентилятор
  • Система повітропроводів
  • Пило- та газоуловлювальні пристрої
  • Фільтри
  • Пристрій для викиду повітря

Система механічної вентиляції має забезпечувати допустимі параметри мікроклімату на раб. місцях у виробничих приміщеннях
Оптимальні параметри мікроклімату забезпечує система крендиціонування.

2.5. Переваги та недоліки систем природної та механічної вентиляцій

Природна

Механічна

+
  • Не потребує витрат на створення
  • Простота в експлуатації
  • Незалежність від погодних умов
  • Наявність систем очищення
1. Відсутність систем очищення
2. Залежність від погодних умов
1. Витрати під час проектування

3. Система очищення повітря

Для системи витяжної вентиляції. У системі припливної вентиляції забезпечує захист працюючих і створення умов експлуатації ВТ, а системі витяжної вентиляції пристрій забезпечує захист повітря населених місць від шкідливих впливів.

Залежно від використання коштів, очищення підрозділяють на:

  • грубу (концентрація понад 100 мг/м3 шкідливих речовин);
  • середню (концентрація 100 — 1 мг/м3 шкідливих в-в);
  • тонку (концентрація менше 1 мг/м3 шкідливих в-в).

Очищення повітря від пилу та створення оптимальних параметрів мікроклімату на РМ забезпечує система кондиціювання.

Курсова – ІІ.  Оздоровлення повітряного середовища

I — камера змішування повітря
II — промивна камера
III — камера другого підігріву

  • повітропровід зовнішнього повітря;
  • повітропровід повітря для здійснення рециркуляції;
  • перший фільтр для очищення повітря;
  • колорифер;
  • другий фільтр для очищення повітря;
  • пристрій для зволоження/сушіння повітря;
  • повітропровід висушеного, очищеного чи зволоженого повітря.

Очищення повітря, що видаляється з приміщення, здійснюється за допомогою 2-х типів устр-в: — пиловловлювачі; — Фільтри.

Очищення повітря при використанні пиловловлювача здійснюється за рахунок дії сил тяжіння та сил інерції.

За конструктив. особен-ям пиловловлювачі бувають:

— Циклонні; — інерцій.; — пилоосаджувальні камери.

Фільтри — Пристрої, в яких для очищення повітря використовуються матеріали (пр-во), здатні осаджувати або затримувати пил.

  • паперові; тканинні; електричні; ультрозвукові; олійні; гідравлічні; комбіновані

3.1. Способи очищення повітря

  • Механічні (пилу, масел, газоподібних домішок)
    • Пилоуловлювачі;
    • Фільтри
  • Фізико-хімічні (очищення від газообраз. домішок)
    • Сорбція
      • адсорбція (актив. вугілля);
      • абсорбція (рідина)
    • Каталітичні (знешкодження газоподібних домішок у присутності каталізатора)

3.2. Контроль параметрів повітряного середовища

Здійснюється за допомогою приладів:

  • Термометр (т-ра);
  • Психрометр (відносить. Вдажність);
  • Анемометр (швидкість руху повітря);
  • Актинометр (інтенсивність теплового випромінювання);
  • Газоаналізатор (концентрація шкідливих в-в).

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *