Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних злочинів.
Химия

Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних злочинів.


Завантажити реферат: Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних злочинів

Злочинні порушення правил дорожнього руху відрізняються значною поширеністю та підвищеною суспільною небезпекою. Успішне розслідування дорожньо-транспортних пригод (ДТП), удосконалення діяльності органів попереднього слідства багато в чому залежать від чіткого уявлення про найбільш типові умови та обставини, за яких найчастіше мають місце порушення правил безпеки дорожнього руху. Велику допомогу тут може надати криміналістична характеристика ДТП, які стали наслідком злочинних порушень правил безпеки.

Події, що відбулися внаслідок порушення тих чи інших правил безпеки дорожнього руху, у якому обов’язково брав участь автомототранспорт чи міський електротранспорт і після якого настали шкідливі наслідки, називається дорожньо-транспортною пригодою. Проте чи всі, лише ті дорожньо-транспортні пригоди, у яких настали серйозні шкідливі наслідки – менш тяжкі чи тяжкі тілесні ушкодження чи смерть потерпілого, називається дорожньо-транспортними злочинами, тобто діяннями, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність відповідно до кримінальним законодавством. Інші випадки дорожньо-транспортних пригод є, як правило, підставою дисциплінарної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності.

Видами ДТП є: а) наїзд транспортного засобу на пішоходів, велосипедистів, гужовий транспорт та тварин; б) зіткнення транспортних засобів; в) перекидання транспортного засобу; г) наїзд транспортного засобу на перешкоду; д) падіння пасажирів; е) інші ДТП.

З причин виникнення дорожньо-транспортні пригоди можна поділити на: 1) події, що виникли з вини людей (водіїв, пасажирів, осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів та доріг, та інші) та 2) події, які обумовлені непереборною силою природи (повінь , обвал, землетруси тощо), а також випадковим збігом обставин.

У переважній більшості випадків ДТП виникають внаслідок порушення правил дорожнього руху водіями, пішоходами, пасажирами, велосипедистами, а також внаслідок грубих порушень працівниками транспортних господарств правил технічної експлуатації та поганого контролю за станом доріг та організації регулювання вуличного руху.

Порушення правил дорожнього руху з боку водіїв найчастіше полягають у: перевищенні безпечної швидкості при маневрах (повороті, обгоні, необхідності ухилиться від зіткнення або наїзду, об’їхати перешкоду або нерівність дороги), попаданні на ділянку дороги з найгіршими характеристиками; загострення дорожньої обстановки; недотримання черговості проїзду перехресть; неподання або неправильного подання попереджувального сигналу; неправильному розрахунку мінімального зупинного шляху при різних швидкостях руху та стані дорожнього покриття; порушення вимог сигналів світлофора, дорожніх знаків та покажчиків, вимог дорожньої розмітки; недотримання безпечної дистанції; несподіваному виїзді зі свого ряду руху та засліпленні світлом фар; стоянці на проїжджій частині без освітлення; порушення правил перевезення пасажирів; нетверезому стані водія, його роботі за часом, що перевищує допустимі межі, після яких настає стомлюваність та інші.

Порушення правил дорожнього руху з боку пішоходів зазвичай полягають у: несподіваній появі пішохода через перешкоду (наприклад, через автобус, автомобіль, що стоїть на зупинці, біля тротуару або узбіччя); раптовому виході через транспортний засіб, що рухається у попутному або зустрічному напрямку; непередбачуваній поведінці пішохода, при якому водій помилково впевнений у взаємному контакті з пішоходом (наприклад, пішохід, що явно перечікує проїзд автомашини, раптом переходить навперейми); виході на проїзну частину у місці, де це заборонено; раптовому виході з неосвітленої зони дороги та інші.

Велику небезпеку представляє управління механічними транспортними засобами особами, що у стані сп’яніння. Спеціальні медикопсихологічні та психофізіологічні дослідження незаперечно підтверджують, що навіть незначна кількість алкоголю в організмі людини суттєво знижує його здатність до керування автомобілем, мотоциклом, трактором та іншим механічним транспортним засобом.

Для ДТП характерна наявність численних слідів та змін у матеріальній обстановці. Це – і сліди руху, ковзання дорогою, сліди пошкоджень на самих транспортних засобах, наземних спорудах, пошкодження та травми, отримані водієм, пасажирами, пішоходами тощо.

Наслідком ДТП, як правило, є матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням (знищенням) транспортного засобу, наземних споруд тощо. Найтяжчі наслідки – загибель людей, отримання тілесних ушкоджень, психічних травм. Внаслідок ДТП можливі і шкідливі впливи на навколишнє середовище (аварії транспортних засобів, що перевозять вибухонебезпечні, токсичні та радіоактивні речовини).

Криміналістична характеристика ДТП включає також сукупність загальних, приватних та індивідуальних взаємообумовлених рис, що виявляються переважно в механізмі злочину, деяких особливостях способу його скоєння, обстановки та засобів скоєння злочину, а також особливостях особистісного характеру учасників.

У криміналістичної характеристиці даного злочину провідним елементом є механізм злочину, а чи не спосіб його скоєння, як і нерідко спостерігається в криміналістичних характеристиках інших злочинів. Спосіб скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що має своєрідні риси, найчастіше грає підлеглу роль по відношенню до механізму та інших елементів криміналістичної характеристики дорожньо-транспортної пригоди. При цьому під механізмом дорожньо-транспортної пригоди розуміється сукупність проміжних станів і процесів, що формують наслідки на об’єктах, що взаємодіяли, в матеріалізованому вигляді, на передаварійному, аварійному та післяаварійному етапах розвитку дорожньо-транспортної пригоди.

Спосіб скоєння дорожньо-транспортної пригоди як самостійний елемент криміналістичної характеристики через своєрідність цього виду злочинів найчастіше розглядається з позицій особливостей поведінки у передаварійній обстановці, способу запобігання настанню шкідливих наслідків або зменшення їх тяжкості. Спосіб приховування факту дорожньо-транспортної пригоди чи своєї участі у ньому, котрий іноді спосіб маскування його під інший злочин є самостійними елементами зазначеної характеристики.

Обстановка злочинних порушень правил безпеки включає такі елементи, як місце, час та інші обставини. Дорожня обстановка, наприклад, є складною винятковою динамічною сукупністю об’єктивних та суб’єктивних обставин, які повинні враховуватися водієм при керуванні транспортним засобом. Вона включає і планування доріг і вуличних магістралей, освітленість проїжджої частини в темний час доби, стан дорожнього покриття, засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнім рухом, інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, поведінка пішоходів і водіїв автомобілів і т.д. Чим складніша дорожня обстановка, тим більше підстав очікувати на виникнення аварійних ситуацій. Так, найчастіше дорожньо-транспортні пригоди мають місце у години найбільш інтенсивного руху транспорту, за несприятливих погодних умов, у нічний час тощо.

Поряд із обстановкою, криміналістичне значення має також технічний стан транспортного засобу, що потрапив в аварію. Судово-слідча практика свідчить про нерідкі факти недоброякісного технічного огляду, ремонту транспортних засобів, використання в окремих автогосподарствах при ремонті нестандартних деталей, неякісних мастильних матеріалів, що легко займаються. Виїзд водіїв на несправних автомобілях за вказівкою посадових осіб нерідко призводить до аварій із тяжкими наслідками.

Важливе значення мають особливості особистості порушників правил дорожнього руху. Як правило, цій категорії правопорушень властиві: зайва самовпевненість, егоїзм, нечесність; зневажливе ставлення до правил безпеки; недостатня професійна підготовка; відсутність необхідного досвіду, практичних навичок; недостатня вимогливість до себе та підлеглих у частині дотримання вимог безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.

Дорожньо-транспортна пригода, як правило, результат багатьох обставин, що утворюють сукупність причин і наслідків. Встановлення справжніх причин порушення правил безпеки, що призвели до аварії, та обставин, що сприяють їм, не тільки одне з важливих завдань розкриття злочину, але й невід’ємна частина забезпечення безпеки руху та експлуатації автотранспорту. Найбільш типовими обставинами, що сприяють автотранспортним злочинам у узагальненому вигляді, є: недоліки в організації руху автотранспорту та пішоходів, у контролі за технічним станом транспортних засобів, доріг та вулиць; відсутність належного нагляду за рухом із боку органів ДАІ, громадськості; недоліки у підготовці водіїв транспортних засобів (як професіоналів, так і автолюбителів), пропагування правил дорожнього руху серед його учасників.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *