Конструктор стрілецького озброєння В. І. Федоров
Химия

Конструктор стрілецького озброєння В. І. Федоров


Конструктор стрілецького озброєння В. І. Федоров

Завантажити реферат: Конструктор стрілецького озброєння В. І. Федоров

Розроблених переважно ще наприкінці 19 ст. Тут же описаний і родоначальник сучасних радянських автоматів — 6,5-мм автомат Федорова, що поклав початок переходу до мало імпульсних патронів.

Рощепей, 1905 (рис. 45-1). Має нерухомий стовбур та напіввільний затвор. Відрізняється компактністю та простотою пристрою магазину 5 патронів.

Федоров, 1907/13 р. (рис. 45-2) та 1916 р. (рис. 45-3). Гвинтівки мають рухомий стовбур (короткий хід) і затвор, що замикається двома личинками, що гойдаються. Зразок 1916 р. — знаменитий автомат Федоров, який відрізняється високою досконалістю конструкції, застосовувався під час першої світової війни і став прототипом сучасної зброї радянських воїнів — автомата Калашникова (див. у частині 1П).

З метою підвищення щільності вогню хоча б на коротких дистанціях вироблялося лише відоме насичення ними піхотних підрозділів порожниною замінити гвинтівку, витіснити її пістолетом — кулемети не могли і навіть не мали на це перспективи. Майже повсюдно на озброєнні як гвинтівки, так і пістолети-кулемети — два різні види зброї, що стріляють різними патронами

На цьому вичерпувалися можливості вдосконалення піхотної зброї на базі використаних старих патронів — надмірно потужних гвинтівкових і дуже малопотужних пістолетних.

Для подальшого вдосконалення існуючої зброї необхідно було створити нову передумову, і вона була створена з розробкою нових патронів, що займають за розмірами та потужністю проміжне положення між колишніми гвинтівковими та пістолетними і тому поступаються на перших порах проміжним патронам.

Ця передумова послужила основною базою для виникнення та порівняно швидкого розвитку нової індивідуальної зброї стрільців автоматичних гвинтівок нового покоління, що поєднують у собі кращі якості всіх попередніх типів індивідуальної зброї. У СРСР ця зброя нювана умовною і певною мірою традиційним терміном «автомат». Така ж назва променила вона і в низці інших країн. У країнах Заходу та у пов’язаних з ними так чи інакше інших країнах світу така зброя називається штурмовою гвинтівкою.

Нові патрони конструювалися з урахуванням нових вимог, що висувалися до сучасної піхотної зброї. Цілком відповідає цим вимогам, тобто забезпечує надійне ураження при стрільбі на необхідну дальність, має на цій дальності достатню пробивну здатність кулі і влучність, нові патрони виявилися легшими менш габаритними і такими, що не мають меншу енергію віддачі. Тому з їх появою відкрилися широкі можливості створення нової уніфікованих зразків стрілецької зброї порівняно з класичними гвинтівками легшої, компактнішої, скорострільної, з більшою ємністю магазину і при цьому більш простого, економічного і досить надійного. У цих нових зразках зброї завдяки якостям нових патронів виявилося можливим поєднати багато позитивних як гвинтівок так і пістолетів-кулеметів, тобто поєднувати необхідні дальність стрільби і влучність з високою скорострільністю. Таким чином, з появою нових патронів нова індивідуальна автоматична стрілецька зброя з успіхом змогла замінити собою магазинні гвинтівки, самозарядні гвинтівки та пістолети-кулемети, що одночасно перебували на озброєнні, що призвело до скорочення типів стрілецької зброї. Проте вигоди застосування проміжних патронів поширювалися й надалі. До певної міри нові зразки зброї під ці патрони замінили собою навіть ручні кулемети. Останні правди продовжують залишатися на озброєнні, але їх функції тепер виявляються дещо іншими, оскільки тепер є тенденція до заміни ними (або дуже близькими до них за конструкцією зразками) колишніх станкових кулеметів, що не виправдовують себе під час Другої світової війни головним чином через недостатньої гнучкості опи та обмеженої маневреності

Отже, значення застосування патронів зменшеної потужності вийшло за рамки використання їх в індивідуальній стрілецькій зброї. Ці патрони знайшли застосування у нових моделях ручних і про єдиних кулеметах, використовуваних як ручних і станкових кулеметів.

Перші якісно нові через застосування патронів проміжної потужності зразки стрілецької зброї з’явилися ще під час Другої світової війни. Під патрон значно менше гвинтівкового але більше пістолетного ще 1941 р. був сконструйований у США самозарядний карабін Гаранда. Дещо пізніше з’явилися досвідчені німецькі автоматичні карабіни МКБ~2(Х) та МКБ-42 (В), а також прийнятий на озброєння у 1943 р. зразок МП-43 під патрон 7,92 х 33. На застосування цих патронів була розрахована та випущена наприкінці 1944 р. штурмова гвинтівка СУ-44 (штурмгевер-44).

Але першість у створенні та практичному застосуванні автоматів належить нашій країні. Ця зброя, дуже близька за основними параметрами до нинішніх штурмових гвинтівок (автоматів), була сконструйована в Росії ще до першої світової війни — в 1913 р. В. Г. Федоров запропонував автомат, що стріляє патронами нової конструкції Щоправда почалася війна завадила його випробуванням головним чином тому, що налагодження виробництва нових патронів було пов’язане з великими матеріальними витратами несумісними з режимом воєнного часу, що змусило в наступній моделі автомата Федорова випущеної в 1916 р., використовувати японські гвинтівкові патрони калібру 6Д мм (тому про 6 автоматів Федорова згадується також у частині книги присвяченій гвинтівкам). Японські патрони, будучи слабкішими за російських були лише близькі за своїми даними до патронів Федорова зразка 1913 р., і хоча це були старі гвинтівкові патрони, що не явили новинкою, використання їх явно відображало тенденцію до застосування в новій автоматичній піхотній зброї зменшених патронів. Автоматами

Федорова вперше у світі було озброєно підрозділ, який брав участь у бойових діях першої світової війни, а в 20-х роках. вони деякий час перебували на озброєнні Червоної Армії.

Після Другої світової війни роботи з пошуку нової автоматичної зброї під нові патрони всюди ведуться дуже інтенсивно, і дуже скоро в цій галузі можна було відзначити значні досягнення. Успіху у створенні нових зразків сприяв ряд передумов серед яких важливу роль відіграв досвід, накопичений при конструюванні та випуску пістолетів-кулеметів з їх простотою конструкції та дуже великою технологічністю та економічністю. Якщо порівнювати, наприклад, магазинні гвинтівки з сучасними автоматами, то насамперед помітна різниця в характері виробництва тих та інших гвинтівок, як правило, виконані дуже добротно всі деталі їх зазвичай точені або фрезеровані. Більшість деталей сучасної зброї виготовлено шляхом штампування, через що вся зброя справляє враження якоїсь неміцності, недовговічності. Якоюсь мірою це враження непомилкове, але якщо взяти до уваги, що при незрівнянно нижчій собівартості нової зброї багато його 6-йових якостей стали вищими, то не можна не погодитися з тим, що перехід на зовсім іншу, дуже економічну технологію виготовлення цілком виправданий. Деякі ж зниження порівняно з магазинними гвинтівками якості нової зброї з лишком компенсуються її перевагами, що дозволяють ефективно використовувати цю зброю навіть за малого досвіду поводження з нею. Ці вирішальні переваги — насамперед скорострільність і порівняно великий запас патронів.

Автомат Федорова працював за принципом використання віддачі при короткому ході ствола Затвор замикався двома личинками, що гойдаються, розташованими симетрично з двох сторін і обертаються у вертикальних площинах. Під час пострілу при відході стовбура назад ці личинки поверталися і звільняли затвор, який міг безперешкодно відходити в крайнє заднє положення. Ударно-спусковий механізм куркового типу дозволяв вести як одиночний, так і автоматичний вогонь. Живлення патронами вироблялося з коробчатого магазину, що змінювався, на 25 патронів.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *