Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
История,  Математика

Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом


Щоб захистити людину від ураження електричним струмом під час облаштування приміщень, необхідно передбачити певні заходи безпеки. З метою їх оптимального вибору розроблено класифікацію приміщень за небезпекою ураження електричним струмом. Усі приміщення поділяються на три класи: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні.

Приміщення без підвищеної небезпеки — це сухі, незапилені приміщення з нормальною температурою повітря та з ізоляційною (наприклад, дерев’яною) підлогою (наприклад, офісні, інструментальні, лабораторії, а також деякі виробничі приміщення, у тому числі цехи приладобудівних заводів, розташовані в м. сухі приміщення без пилу з теплоізоляційною підлогою та нормальною температурою).

Приміщення підвищеної небезпеки характеризується наявністю одного з наступних п’яти умов, які створюють підвищений ризик:

— відносна вологість повітря, яка протягом тривалого часу перевищує 75%;

— висока температура (температура повітря протягом тривалого часу (понад добу) перевищує +35°С);

— струмопровідний пил, що утворюється під час виробничого процесу в приміщеннях (наприклад, вугільний, металевий тощо) у такій кількості, що осідає на проводах, проникає в машини, прилади тощо;

— струмопровідні підлоги — металеві, земляні, залізобетонні, цегляні тощо;

— можливість одночасного контакту людини з металевими конструкціями будівель, з’єднаних із землею, технологічними пристроями, механізмами тощо та металевими корпусами електрообладнання.

Прикладом небезпечної зони можуть бути сходові клітки з струмопровідними підлогами, неопалювані складські приміщення (навіть якщо вони розташовані в будівлях з теплоізоляційною підлогою та дерев’яними стелажами) тощо.

Особливо небезпечні приміщення характеризується наявністю однієї з наступних трьох умов, що створюють особливу небезпеку:

— відносна вологість повітря близько 100% (стіни, підлога та предмети в приміщенні вкриті вологою);

— хімічно активне або органічне середовище, тобто приміщення, які постійно або тривалий час містять агресивні пари, гази, рідини, що утворюють відкладення або цвіль, що руйнівно діють на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання;

— одночасна наявність двох і більше умов, характерних для приміщень підвищеної небезпеки.

Особливо небезпечними приміщеннями є більшість виробничих приміщень, у тому числі всі цехи машинобудівних заводів, випробувальні станції, гальванічні цехи, майстерні тощо. До цих же приміщень належать ділянки роботи на землі під відкритим небом або під навісом.

3.3. Причини ураження електричним струмом
і основні захисні заходи

Найбільш поширеними на даний момент є трифазні трипровідні мережі з міцно заземленою нейтраллю і трифазні чотирипровідні мережі з ізольованою нейтраллю трансформатора або генератора.

Твердо заземлена нейтраль — нейтраль трансформатора або генератора, підключена безпосередньо до заземлювального пристрою.

Ізольована нейтраль — нейтраль трансформатора або генератора, яка не підключена до заземлювального пристрою.

Для забезпечення безпеки існує поділ роботи електроустановок (електромереж) на два режими:

– нормальний режим, коли забезпечуються задані значення параметрів його роботи (відсутні замикання на землю);

— аварійний режим при однофазному замиканні на землю.

При нормальній роботі мережа з ізольованою нейтраллю найменш небезпечна для людини, але найнебезпечнішою вона стає в аварійному режимі. Тому з точки зору електробезпеки переважною є мережа з ізольованою нейтраллю за умови збереження високого рівня ізоляції фаз і запобігання аварійному режиму роботи.

У мережі з міцно заземленою нейтраллю не потрібно підтримувати високий рівень фазової ізоляції. В аварійному режимі така мережа менш небезпечна, ніж мережа з ізольованою нейтраллю. Мережа з міцно заземленою нейтраллю є кращою з технологічної точки зору, оскільки дозволяє одночасно отримувати дві напруги: фазну, наприклад, 220 В, і лінійну, наприклад, 380 В. У мережі з ізольованою нейтраллю. , можна отримати тільки одну напругу — лінійну. У зв’язку з цим при напрузі до 1000 В частіше використовуються мережі з заземленою нейтраллю.

Існує ряд основних причин нещасних випадків, спричинених впливом електричного струму:

— випадкового дотику або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин під напругою;

— поява напруги на металевих конструкційних частинах електрообладнання (корпусах, кожухах тощо), у тому числі в результаті пошкодження ізоляції;

— поява напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки;

— виникнення ступінчастої напруги на поверхні землі в результаті замикання проводу на землю.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

— забезпечення недоступності струмоведучих частин під напругою;

— електричне розділення мережі;

— усунення небезпеки пошкодження при появі напруги на корпусах, корпусах та інших частинах електрообладнання, що досягається застосуванням низьких напруг, застосуванням подвійної ізоляції, вирівнювання потенціалів, захисного заземлення, заземлення, захисного відключення тощо;

— використання спеціальних електрозахисних засобів — переносних пристроїв і пристроїв;

— організація безпечної експлуатації електроустановок.

подвійна ізоляція — це електроізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції. Робоча ізоляція призначена для ізоляції струмоведучих частин електроустановки та забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження електричним струмом. На додаток до робочої ізоляції передбачена додаткова ізоляція для захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження робочої ізоляції. Подвійна ізоляція широко використовується при створенні ручних електричних машин. У цьому випадку заземлення або занулення корпусів не потрібно.

Захисне заземлення — це навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом відкритих струмопровідних частин (доступних на дотик струмопровідних частин електроустановки, які не знаходяться під напругою під час нормальної роботи, але можуть бути під нею, якщо ізоляція пошкоджена) для захисту від непрямого впливу контакту, від статичної електрики, що накопичується при терті діелектриків, від електромагнітного випромінювання і т. д. Еквівалентом землі може бути річкова або морська вода, кар’єрне вугілля тощо.

При захисному заземленні заземлювач з’єднує відкриту струмопровідну частину електроустановки, наприклад, корпус, із заземлювачем. Заземлюючий провідник — це струмопровідна частина, яка знаходиться в електричному контакті із землею.

Оскільки струм йде по шляху найменшого опору, необхідно забезпечити малий опір заземлювального пристрою (заземлювача і заземлювачів) порівняно з опором тіла людини (1000 Ом). У мережах з напругою до 1000 В воно не повинно перевищувати 4 Ом. Таким чином, у разі поломки потенціал заземленого обладнання зменшується. Потенціали основи, на якій стоїть людина, і заземленого обладнання також зрівнюються (підвищуючи потенціал основи, на якій стоїть людина, до значення, близького до значення потенціалу відкритої струмопровідної частини). Завдяки цьому значення напруги дотику і кроку людини знижуються до прийнятного рівня.

Як основний засіб захисту застосовують заземлення при напрузі до 1000 В в мережах з ізольованою нейтраллю; при напрузі понад 1000 В — в мережах з будь-яким нейтральним режимом.

Обнулення — навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих безструмових частин, які можуть опинитися під напругою, наприклад, через замикання на корпус. Необхідно забезпечити захист від ураження електричним струмом у разі непрямого дотику шляхом зниження напруги корпусу відносно землі та обмеження часу проходження струму через тіло людини шляхом швидкого відключення електроустановки від мережі.

Принцип занулення полягає в тому, що при замиканні фазного проводу до зануленого корпусу електроспоживача (електроустановки) утворюється однофазне ланцюг струму короткого замикання (тобто коротке замикання між фазним і нульовим захисними провідниками). ). Однофазний струм короткого замикання викликає спрацювання захисту від перевантаження струму. Для цього можна використовувати запобіжники, автоматичні вимикачі. В результаті пошкоджена електроустановка відключається від електромережі. Крім того, перед спрацьовуванням захисту від перевантаження напруга пошкодженого корпусу зменшується відносно землі за рахунок дії перезаземлення нульового захисного провідника та перерозподілу напруги в мережі під час протікання струму короткого замикання. .

Занулення використовується в електроустановках напругою до 1000 В в трифазних мережах змінного струму із заземленою нейтраллю.

Безпечне відключення — Це швидкісний захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при загрозі ураження електричним струмом людини, що знаходиться в ній. Така небезпека може виникнути, зокрема, при замиканні фази на корпус, опір ізоляції падає нижче певної межі, а також при безпосередньому дотику людини до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою.

Основними елементами пристрою захисного захисту (УЗО) є пристрій захисного захисту та виконавчий орган.

Пристрій залишкового відключення — сукупність окремих елементів, які сприймають вхідне значення, реагують на його зміни і при заданому значенні подають сигнал на відключення вимикача.

Виконавчим органом є автоматичний вимикач, що забезпечує відключення відповідної ділянки електроустановки (електромережі) при надходженні сигналу від пристрою захисного захисту.

Дія захисного відключення як електрозахисного засобу ґрунтується на принципі обмеження (за рахунок швидкого відключення) тривалості протікання струму через тіло людини при ненавмисному дотику до елементів електроустановки, що знаходяться під напругою.

З усіх відомих електрозахисних засобів УЗО є єдиним, що забезпечує захист людини від ураження електричним струмом при безпосередньому контакті з однією з струмоведучих частин.

Ще однією важливою властивістю УЗО є його здатність захищати від загорянь і пожеж, що виникають на об’єктах через можливе пошкодження ізоляції, несправності електропроводки та електрообладнання.

Область застосування УЗО — це мережі будь-якої напруги з будь-яким нейтральним режимом. Але найбільше вони використовуються в мережах з напругою до 1000 В.

Електрозахисні засобице переносні та транспортабельні вироби, які служать для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від впливу електричної дуги та електромагнітного поля.

За призначенням електрозахисні засоби (ЕЗЗ) умовно поділяються на ізоляційні, огороджувальні та допоміжні.

Ізоляційні ЕЗС служать для ізоляції людини від частин електрообладнання під напругою, а також від землі. Наприклад, ізоляційні ручки слюсарного інструменту, діелектричні рукавички, чоботи та калоші, гумові килимки, гусениці; стенди; ізоляційні ковпаки та прокладки; ізоляційні сходи; ізоляційні прокладки.

Огороджувальні ЕЗС призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин електроустановок під напругою. До них відносяться переносні огорожі (екрани, бар’єри, щити і клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них можна віднести і попереджувальні плакати.

Допоміжні захисні засоби використовуються для захисту особового складу від падіння з висоти (запобіжні пояси і троси), для безпечного підйому на висоту (драбини, кігті), а також для захисту від світлових, теплових, механічних і хімічних впливів (захисні окуляри). , протигази, рукавички, спецодяг тощо).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *