«Кірджалі» Пушкіна - короткий зміст
Лiтература i мова

«Кірджалі» Пушкіна — короткий зміст


Гусарський сотник Зурін, який на початку роману (перший розділ) вчить молодого Гриньова «звикати до служби» і, скориставшись його повною недосвідченістю, жорстоко б’є його на більярді, знову з’являється в кінці роману. (передостанній розділ) допомогти Гриньову у важкий для нього час. хвилина.

Ще більш важливу, відверто вирішальну роль у долі Гриньова відіграє ватажок, який випадково зустрів його в Оренбурзькому степу під час хуртовини, яким згодом виявився не хто інший, як сам Пугачов. У початкових планах цей епізод був представлений інакше. За одним із планів, герой, якого тут називали не Гриньовим, а Башаріним (задокументовано прізвище одного офіцера, який перейшов на бік Пугачова), зустрічає під час хуртовини не Пугачова, а «понівеченого» башкира. Мабуть, тут розбійник-ватажок і Пугачов теж не одна людина; щось розпоряджає собі вождя, мабуть, не сам герой, а Шванвич батько; в подяку за це розбійник-поводир рятує сина.

Таким чином, за обома планами, між героєм і Пугачовим виявилася ще одна особа (за другим планом, мабуть, навіть дві). У підсумковому тексті Пушкін, відразу ж зіткнувшись віч-на-віч героя з самим Пугачовим, стискає коло акторів і дає можливість повніше і глибше розвинути характер ватажка народного повстання.

Що стосується історично дуже характерної (з точки зору складу учасників повстання Пугачова) постаті понівеченої башкирки, то вона також не зникла. У розділі «Пугачовщина» (в остаточному тексті роману) сказано, що «потрапив у полон башкир з епатажними простирадлами». Далі слідує допит башкира із застосуванням тортур, і з’ясовується, що за участь у повстанні 1741 року царськими глушителями йому відрізали не тільки ніс і вуха, а й відрізали язик. Не дивно, що вже в наступному розділі («Атака») саме цей башкир вішає коменданта Білогірської фортеці капітана Миронова, який допитував його напередодні:

* «Кілька козаків підібрали старого сотника й потягли на шибеницю. На його перекладині опинився покалічений башкир, якого ми допитували напередодні. Він тримав у руці мотузку, і через хвилину я побачив бідного Івана Кузьмича, підкинутого в повітря.
* Не менш характерна в романі інша постать — козацька старшина Максимич, який на чолі своїх ка-чак переходить на бік Пугачова і, як понівечений башкир, активно сприяє загибелі сотника Миронова. — Який комендант? — запитав самозванець. З натовпу вийшов наш старшина і вказав на Івана Кузьмича.

Але – задля художньої економії – Пушкін не лише змушує козака-констебля виконувати в романі певну історичну функцію – бути наочною ілюстрацією кровного зв’язку Пугачова з козаками-яїками, а й щільно вплітає його в романтичний сюжет. «Капітанська дочка», двічі прямо протистоявши Гриньову. Вперше констебль наздоганяє помилуваного Пугачовим Гриньова і який пішов з Савелічем пішки до Оренбурга, і за наказом Пугачова передає йому коня і дублянку. Оренбург, і вручає йому, за наказом Пугачова, коня і дублянку. Другий раз, вочевидь, не лише на прохання єдиного кріпака Миронових Палаші, який змусив констебля «танцювати на свою мелодію», а завдяки тому, що Гриньов не вимагав від нього «половини гроші», надіслані Пугачовим (повтор, хоча і в ослабленому у вигляді мотиву зі знаменитою «заячою дублянкою»), констебль доставляє йому в Оренбург листа від Маші Миронової.

Щільно затягнутий сюжетний вузол дає змогу щільно узгодити загальну композицію роману — розташування окремих його частин у відношенні до цілого, до основної ідейної ідеї.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *