Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Казачі рентабельності, їх розрахунок та методи аналізу


Казачі рентабельності, їх розрахунок та методи аналізу

Завантажити реферат: козачі рентабельності, їх розрахунок та методи аналізу

Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, що застосовуються в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Розрізняють

показники рентабельності продукції та рентабельності підприємства. Рентабельність продукції приміряють у трьох випадках: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції та окремого виробу. Рентабельність реалізованої продукції — це відношення прибутку від продукції до її повної собівартості. Рентабельність товарної продукції характеризується показником витрат за грошову одиницю товарної продукції чи його зворотної величиною. (Т-С)/ Т100, де Т товарна продукція в оптових цінах підприємства;

С-повна собівартість товарної продукції.

Класичною формулою обчислення рентабельності товарної продукції є формула (Т-С)/С100.

Рентабельність виробу — це ставлення прибутку на одиницю виробу собівартості цього вироби. Прибуток по виробу дорівнює різниці між його оптовою ціною та собівартістю.

Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів та нормованих оборотних коштів. Ставлення фонду до матеріальних та прирівняних до них витрат відображає прибутковість підприємства.

Інакше висловлюючись, рівень загальної рентабельності, тобто індикатор, відбиває приріст всього вкладеного капіталу ( активів) , дорівнює прибутку до нарахування процентов*100 і поділеної на активи.

Рівень загальної рентабельності – це ключовий індикатор під час аналізу рентабельності підприємства. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток фірми виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два ключові індикатори: рентабельність обороту та кількість оборотів капіталу.

Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою (оборотом) підприємства та його витратами та обчислюється за формулою:

прибуток до нарахування відсотків * 100

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ОБОРОТУ = —————————————- валовий виторг

Чим більший прибуток у порівнянні з валовою виручкою

підприємства, тим більше рентабельність обороту.

Число оборотів капіталу відображає відношення валової виручки (обороту) підприємства до величини його капіталу та обчислюється за формулою

валовий виторг

ЧИСЛО ОБІРОТІВ КАПІТАЛУ = ——————

активи

Чим вище валовий виторг фірми , тим більше кількість оборотів її капіталу.

У результаті випливає, що

РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ = РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ОБОРОТУ

Зв’язок між трьома ключовими індикаторами представлений у наступній схемі:

Показники рентабельності та прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відображають кінцеву ефективність роботи підприємства та продукції, що випускається.

Головним із показників рівня рентабельності є відношення загальної суми прибутку до виробничих фондів. Існує багато факторів, що визначають величину прибутку та рівень рентабельності. Ці фактори можна поділити на внутрішні та зовнішні. Зовнішні — це чинники які від зусиль даного колективу, наприклад зміна ціни матеріали, продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації тощо. Такі заходи проводяться у загальному масштабі та сильно впливають на узагальнюючі показники виробничо-господарської діяльності підприємств. Структурні зрушення в асортименті продукції суттєво впливають на величину реалізованої продукції, собівартість та рентабельність виробництва.

Завдання економічного аналізу — виявити вплив зовнішніх факторів, визначити суму прибутку, отриману в результаті дії основних внутрішніх факторів, що відображають трудові вкладення працівників та ефективність використання виробничих ресурсів.

Показники рентабельності (дохідності) є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі та звітності про прибутки та збитки, про реалізацію, про доход і рентабельність.

Рентабельність можна як результат впливу техніко — економічних чинників , отже як об’єкти техніко — економічного аналізу , основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо — господарську діяльність від основних техніко — економічних чинників. (див табл.1)

Рентабельність є результатом виробничого процесу, вона формується під впливом факторів, пов’язаних із підвищенням ефективності оборотних засобів, зниженням собівартості та підвищенням рентабельності продукції та окремих виробів.

Загальну рентабельність підприємства необхідно розглядати як функцію низки кількісних показників — факторів: структури та фондовіддачі Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності реалізованої продукції. Це другий підхід до аналізу рентабельності підприємства. Для цього аналізу використовують модифіковану формулу розрахунку показника загальної рентабельності, запропоновану А.Д.Шереметом.

1 1

Р = Е/—- + —, де

РОЗУМ

Р – загальна рентабельність підприємства %

Е — загальний (балансовий) прибуток, % до обсягу реалізованої продукції;

У — питома вага активної частини у загальній вартості основних виробничих фондів, частки одиниці;

М-коефіцієнт фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів;

К — коефіцієнт оборотності нормованих коштів.

Методика аналізу загальної рентабельності:

1) за факторами ефективності;

2) залежно від розміру прибутку та величини виробничих факторів.

Балансова ( загальна ) прибуток — це кінцевий фінансовий результат виробничо — фінансової складової діяльності. Замість загального прибутку у підприємства може утворитися загальний збиток і таке підприємство перейде в категорію збиткових. Загальна прибуток (збиток) складається з прибутку (збитку) від реалізації продукції, робіт і послуг; позареалізаційних прибутків та збитків. Під рентабельністю підприємства розуміється його здатність до збільшення вкладеного капіталу. Завданням аналізу рентабельності є кілька положень: оцінити динаміку показника рентабельності з початку року, ступінь виконання плану, визначають та оцінюють фактори, що впливають на ці показники, та їх відхилення від плану; виявляють та вивчають причини втрат та збитків, викликаних безгосподарністю, помилками у керівництві та іншими недоглядами у виробничо-господарській діяльності підприємства; розкривають та підраховують резерви можливого збільшення прибутку чи доходу підприємства.

Список літератури

1. В.Ф. Палій, Л.П.Суздальцева «Техніко-економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств» вид. «Машинобудування» 1989р.

2. Й.Ворст, П.Ревентлоу «Економіка фірми» вид. «Вища школа» 1993р.

3. Шеремет А.Д. «Теорія економічного аналізу» 1982р.

4. Шеремет А.Д. «Аналіз економіки промислових підприємств» вид. «Вища школа» 1976р.

5. Шеремет А.Д. » Економічний аналіз під управлінням виробництвом » 1984г.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *