Як я описую своїх козаків після прочитання роману «Іван Богун»
Реферати

Як я описую своїх козаків після прочитання роману «Іван Богун»


Мені завжди піддалися розповіді про наше славне минуле. Плачучи події: славні бої, добрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я впізнала з повісті Якова Качурі «Іван Богун», що Іван Богун був обличчям, одважим воїном. Він допний, гордий, милосердний, завзятий. Його буде центральним в історії. Я був ще більше гідний йоги, якщо зв’язався з Паном Чарнецьким. Його з гордістю відповідає на наказ Чарнецького: «На коліно, хлопайте!» «Тільки перед Богом стоятиму, той на полюванні…» А який він кмітливий! Якщо козаки готувались до облоги монастиря, то Іван Богун сам придумав залити землян водою, і сморід заповз у крижану кірку.

Він мужність і зазяти на полі бою, і навіть битися з ворогами з менш ніж сотнею козаків може не бути шкіри. Зашумівши, перебивши поляків і провідників у монастирі! Тобто не менше cikavi та іnshі postati. Побачимо українську спеку, якою можна так вдарити, що ворога знищить: «Гей, пане! Позбавте штанів і солі п’ять, бо ви будете далеко!» — кричали козаки. А як бранець передає сигнал про «допомогу» підхід своїм? Навіщо потрібна ця хитрість! Я б краще обернувся в годину, щоб дивуватися на їхніх мужніх людей і воїнів.

Хотілося б провести час на Січі, порозумітися з потрібними козаками, взяти участь у походах, війнах. Було б добре посидіти разом із великим казаном з кашею і почути дзвін і веселі історії.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *