Ядерний вибух у Чорному морі |
Химия

Ядерний вибух у Чорному морі |


Ядерний вибух у Чорному морі |

Завантажити реферат: Ядерний вибух у Чорному морі

Ймовірно, він був проведений 4 грудня 1960 під днищем крейсера «Адмірал Нахімов», але луна його звучить і досі

Величезна приливна хвиля зірвала з якорів і винесла на ялтинську набережну групу барж, буксирів та рибальських сейнерів. Пізніше по радіо оголосили про наслідки землетрусу та попередили про можливі нові поштовхи. Але їх не було. І ніхто не міг припустити, що вибухнув глибинний ядерний пристрій неподалік узбережжя Криму.

Віталій КОСТРИЧЕНКО

Ім’я Нахімова носили кілька російських кораблів, більшість із яких спіткала трагічна доля. Першим кораблем, названим на честь адмірала, став броненосний крейсер «Адмірал Нахімов», побудований на Балтійському заводі в Санкт-Петербурзі і вступив у дію 3 грудня 1887 року. У Цусімській битві крейсер зазнав тяжких ушкоджень і був затоплений біля острова Цусіма 15 травня 1905 року. Наступним кораблем, що носив ім’я адмірала, став легкий крейсер, закладений у 1913 році у Миколаєві. Революція та громадянська війна перервали його добудову, а 26 грудня 1922 року корабель перейменували на «Червону Украl..ну». Крейсер вступив до складу військово-морських сил 21 березня 1927 року.

На початку Вітчизняної війни «Червона Україна» брала участь в обороні Севастополя і 12 листопада 1941 була пошкоджена німецькою авіацією. Затонула вночі наступного дня.

Ім’я «Адмірал Нахімов» одержав і трофейний вантажопасажирський пароплав «Берлін». Вночі 3 серпня 1986 року це судно було протаранено у Новоросійська теплоходом «Петро Васєв» і за лічені хвилини затонуло. При цьому загинула велика кількість пасажирів.

В даний час ім’я «Адмірал Нахімов» носить колишній атомний ракетний крейсер Північного флоту Росії «Калінін», який вступив у дію 30 грудня 1988 і отримав своє нове ім’я 27 травня 1992 року. Яка чекає доля його, поки що невідомо, але на крейсері вже були дві великі аварії із затопленнями ракетних льохів.

Найтаємнішим кораблем радянського флоту залишається легкий крейсер «Адмірал Нахімов» проекту 68-біс (типу «Свердлов»). Єдиний корабель, документи якого вилучено з Центрального військово-морського архіву Комітетом державної безпеки, а всі фото та негативи крейсера були ретельно вилучені Особливим відділом флоту. Яку ж таємницю приховує «Адмірал Нахімов»?

Спробуємо розібратися.

Відомо, що офіційно прапор корабля був спущений 15 лютого 1961 року, і на ньому розписалися 59 людей екіпажу, що залишилися, а сам прапор зданий на «вічне зберігання» в Центральний військово-морський музей в Ленінграді. Цей факт говорить про причетність крейсера до значної події. Можна також припустити, що подія, що відбулася з крейсером, мала загальнодержавне політичне значення.

У пошуках істини нам може допомогти щось інше. Через чотири місяці після спуску прапора, тобто у червні 1961 року, ракетний корабель Чорноморського флоту «Прозорливий» проводив ракетні стрілянини новими протикорабельними ракетами «КСЩ» (корабельний снаряд «Щука»). Після двох попадань ракет КСЩ мета розвалилася, і для продовження випробувань знадобилася нова. Випробувачі звернулися до «Адмірала Нахімова». За словами одного з учасників подій, що побажав не називати себе, корабель стояв пофарбований яскраво-червоним свинцевим суриком навпроти Морського шпиталю у Північній бухті. На кораблі не було жодної дерев’яної, мідної чи дюралюмінієвої деталі, а весь корпус покритий дуже дорогою фарбою! Залишився тільки метал: корпус із вежами та механізмами. Згода на розстріл крейсера була отримана напрочуд швидко, адже вік новітнього крейсера тільки-но досяг семи років! Корабель вивели на буксирах у бік Одеси (миль на 50) та залишили у дрейфі. З дистанції 72 км «Прозорливий» випустив по ньому ракету, яка потрапила до лівого борту між першою та другою вежами головного калібру. «Нахімов» отримав наскрізну пробоїну, а від палива ракети, що розлилося, виникла пожежа, що тривала близько 12 годин і насилу загашена рятувальниками. Коли і куди відтягли потім корпус крейсера, що вигорів, достовірно невідомо. В описаному вище епізоді цікаві мінімум два факти: легкість віддачі під розстріл цілком нового хоч і списаного з незрозумілої причини крейсера та опис стану корпусу. Опис повністю відповідає уявленням на той час про комплекс дезактиваційних робіт. Таємною, такою вперто приховуваною «компетентними органами», може бути участь корабля у проведенні ядерних випробувань на Чорному морі!

За достовірними спогадами покійного ветерана Севморзавода Тимофєєва, перед списанням крейсер піддався огляду в Північному доку Севастополя. При цьому було виявлено «велике пошкодження підводної частини корпусу корабля у вигляді перебитого кіля і деформацій підводної обшивки і кільових конструкцій, невидимих ​​на воді». що деформував підводну частину корабля, та так, що про відновлення корпусу не могло бути й мови. Але яка сила так деформувала корпус броньованого крейсера довжиною понад 200 метрів? Тільки підводний ядерний вибух і лише у районі феодосійського ракетно-артилерійського полігону.

Санкцію на випробування ядерної зброї у Криму у Чорному морі міг дати лише М. С. Хрущов. Цей керівник цілком міг, не подумавши про наслідки, дати таке усне розпорядження. І ось тоді на безлюдному і віддаленому полігоні Феодосії (з глибинами 300-2000 метрів) цілком міг вирости ядерний «гриб». Судячи з ушкоджень «Нахімова», випробовувався підводний вибуховий пристрій або ядерна глибинна бомба Глибина підриву навряд чи перевищувала 400-500 метрів. На крейсер обрушився потужний динамічний удар та вода з радіоактивними опадами. Були при цьому вибуху жертви чи ні, вже не дізнаєшся, але автор сильно сумнівається, що з корабля зняли екіпаж, попередили населення про можливу високу приливну хвилю тощо, тощо.

А що сталося далі? Сейсмологічні станції Туреччини, Румунії, Болгарії та інших країн зареєстрували сильний поштовх на узбережжі Криму, в акваторії Чорного моря. Величезна приливна хвиля зірвала з якорів і винесла на ялтинську набережну цілу групу барж, буксирів та рибальських сейнерів. Тут же по лінії МЗС були офіційні запити. Ось тут і взявся за справу КДБ СРСР. Вилучили всі документи щодо крейсера, полігону, взяли підписку про нерозголошення, провели роботу з видачі ядерного вибуху за звичайний землетрус. Адже і радянським курортникам не надто приємно було б дізнатися, що вони купаються в радіоактивних водах і їдять заражені морепродукти. Комітет держбезпеки попрацював чудово: ось уже три з половиною десятиліття про «Адмірал Нахімов» геть-чисто забули всі.

Автор відвідав Гідрометеослужбу Чорноморського флоту і поцікавився переліком землетрусів біля узбережжя Криму в період, що описується. На свій подив він дізнався, що в цей період стався тільки один (!) Землетрус. А сталося воно 4 грудня 1960 року за п’ять миль мористіше за мис Меганом, на глибині 500 метрів, силою в 3-4 бали. Людських жертв та руйнувань немає.

До відома, мис Меганом перебуває у дуже безлюдному місці, поруч із Карадазьким заповідником. Зовсім поруч і феодосійський ракетно-артилерійський полігон. Час проведення «землетрусу» вибрано дуже вдало: середина зими, узбережжя безлюдне, у море не ходять навіть рибалки. Ніхто нічого не дізнався б, якби не сейсмологи. Характеристики так званого «землетрусу» дуже схожі на характеристики, одержувані при вибуху ядерних глибинних бомб.

Прапор крейсера точно спущений 15 лютого 1961 року. «Землетрус» стався 4 грудня 1960, а крейсер нібито списаний на злам ще 29 липня 1960 року. Ось такі три датие. Але якщо «Нахімова» виключили в липні 1960 року, то прапор спустили б у гіршому випадку 31 грудня 1960 року, а не наступного фінансового року! Вже 1 січня 1961 року екіпаж мав бути розформований, ніхто не платив би платні. А от якщо корабель брав участь у проведенні «землетрусу» 4 грудня 1960 року, а потім пройшов докування, то ще наприкінці грудня стало ясно, що корабель треба терміново дезактивувати та списувати через неможливість відновлення підводної частини корпусу. І тут дата спуску прапора цілком логічна і зрозуміла: двох з гаком місяців на все вистачило б. Отже, наказ Головкому — це явна «липа», оформлена заднім числом. Необхідність позбутися будь-яким способом головного доказу — корпусу списаного «Нахімова» — пояснює і легкість віддачі крейсера під розстріл ракетами. Мовляв, потоне та й слава Богу! А він, клятий, і не горить, і не тоне!

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *